Дніпро-1 розпочав власну єврокубкову історію з поразки від АЕК

Пригоди українських клубів у європейських змагання майже завжди були про запеклі баталії, більшість із яких завершувалися на настільки ранньому етапі сезону, що наприкінці футбольного року мало хто міг згадати, що той чи інший клуб ще влітку брав участь у кваліфікаційному раунді. Зазвичай кажуть, що потрібно вміти навчатись на чужих помилках, проте чи насправді вірним є це твердження кожен дізнається самостійно. Дніпровський Дніпро-1 уже мав достатньо наочних прикладів невдач представників нашої країни навіть у цьогорічній відбірковий кампанії, тож перед своєю дебютною грою на міжнародній арені мав достатньо добре підготуватись. Звичайно, як і всі інші команди з України, досвіду офіційних матчів станом на початок першої зустрічі на достатньо високому рівні клуб не мав більше восьми місяців.

Кіпрський АЕК із міста Ларнака, перший суперник дніпровського колективу, певна річ, що знав про це уразливе місце представника нашої країни. Ба більше – Дніпро-1 не тільки дебютував на міжнародному рівні звітним вечором, а ще й робив це під орудою українського фахівця Олександра Кучера, який останнього разу міг почути єврокубкові мотиви ще під час власних виступів у складі донецького Шахтаря. Отже, у цей вечір дебютантів кіпрські гості словацької арени Локомотив дійсно вривались на тлі власних невдалих спроб подолати кваліфікацію Ліги чемпіонів УЄФА, яку супроводжував повноцінний старт змагань на внутрішній арені.

Дніпро-1 не мав потрібного тонусу для супротиву суперникам на цьому рівні, тож кіпрському представнику залишалось лише дочекатись моментів, коли захист суперників стане достатньо вразливим для забитих м’ячів. Одразу шість новачків у складі дніпрян, певна річ, не мали змоги зігратись одразу з першого офіційного матчу, проте все ж таки саме індивідуальні помилки відіграли ключову роль.

Під час першого пропущеного голу командою Кучера центр захисту не зміг упоратись із прострілом захисника Енлезу з лівого флангу штрафного, а півзахисник Альтман потім удало зачепився за відскок. А що зробив бразильський голкіпер Макс Валеф на завершення півгодини ігрового часу! Це було краще бачити, а ми ж просто зазначимо, що воротар помилився з виходом на перехоплення простої подачі кутового з лівого флангу.

Так, зірковий час у гравця на останньому рубежі СК настав трохи пізніше, коли він вистояв у ближньому бою проти Дьюрчю, який на дальній стійці замикав подачу з правого флангу. Складалось враження, що суперники просто чекають, коли команда Кучера помилиться ще раз, однак до перерви цього не сталось. У атаці Дніпра-1 тим часом геть нічого не виходило.

Після перерви кіпрський клуб почав займатись незрозумілими речами, від самого повернення на футбольне поле намагаючись затягувати ігровий час. Дніпро-1 натомість отримав значне пожвавлення в атаці за рахунок появи на полі досвідченого нападника Артема Громова, тож команда Олександра Кучера потрохи почала перетягувати м’яч на чужу половину полі. І одразу ж свіжий гравець отримав навіть дві можливості для забитих м’ячів.

На жаль, реалізація була не на боці гравця Дніпра-1, хоча як ефектно він намагався на 54-й хвилині замкнути в падінні ножицями відскок від заблокованого удару Довбика в центрі штрафного, проте влучив у поперечину. Тиск від української команди зростав постійно, однак гра футболістів Кучера не була цілісною впродовж усього ігрового часу. Звісно, інколи не до кінця налаштована система давала похибки, і відбувались навіть влучання від суперників у стійку, або чергові помилки Макса Валефа. Утім, голкіпер навіть рятував свою команду час від часу.

Добре, що все ж таки на завершення поєдинку дніпряни змогли забити, коли подача кутового від Піхальонка з правого флангу прийшлась на ближню стійку на голову Сватку. Один м’яч український клуб таким чином зміг відіграти, проте тижня часу між матчами точно не буде достатньо для виправлення всіх недоліків, які ми побачили.