Перед будь-яким жеребкуванням уболівальники завжди визначають для себе найбільш і найменш бажаного суперника улюбленої команди. Так от для мене Університатя з Клужа була, мабуть, найменш бажаним противником для київського Динамо на цій стадії кваліфікації Ліги Європи. При цьому, повірте, я чудово розумію, що на цьому етапі і з цього секстету – Войводіна (Сербія), Алюміній (Словенія), Жиліна (Словаччина), Деррі Сіті (Ірландія), Вестрі (Ісландія) та сама Університатя – Динамо просто зобов'язано проходити будь-якого суперника. БУДЬ-ЯКОГО!!! Але Університатю я відніс би до найнебезпечніших. 

Так, ця команда ніколи не була чемпіоном Румунії і лише вдруге в історії та вперше за 93 роки стала віце-чемпіоном країни. Так, сам чемпіонат Румунії останнім часом деградував, хоч і не так явно, як, наприклад, болгарський. Але наші команди традиційно важко грають із румунськими, навіть коли є фаворитами. Згадайте, як Шахтар вилітав з Ліги чемпіонів від Політехніки з Тімішоари, як гірників вибивало бухарестське Динамо, як Динамо київське програвало Стяуа вдома в Лізі чемпіонів 1:4… І хоч у киян позитивний баланс зустрічей з румунами – три проходи, двi поразки, враховуючи поразку вiд Стяуа у Суперкубку, погодьтеся, що перевага дуже хибка.

Рідкісний гість у єврокубках

Університатя із Клужа, до речі, з українськими командами взагалі ніколи не грала. Це не дивно, адже студенти – дуже рідкісний гість у єврокубках, на відміну від земляків із Клужа, які навіть у самій Лізі чемпіонів грали. Так ось "біло-чорні", як ще називають майбутнього суперника ДК на батьківщині, один раз грали у Кубку кубків, один раз у Кубку УЄФА та один раз у Лізі конференцій. Ну і гаразд, один раз у Кубку Інтертото, який вважаю ще більшим непорозумінням, ніж Ліга конференцій разом із Лігою націй. У Кубку кубків команда грала в 1965 році і, пройшовши австрійський Вінер Нойштадт 1:0, 2:0, вилетіла від мадридського Атлетіко 0:2, 0:4. У Кубку УЄФА 1972-го і вилетіла від болгар із Левські-Спартак 4:1, 1:5, а у Лізі конференцій – минулого року, і там примудрилися програти Арарату-Вірменія 0:0, 1:2. Таким чином, у єврокубках команда нікого не проходила з… 1965 року! Саме 1965 року клуб взяв свій єдиний серйозний трофей (перемоги в нижчих лігах не рахую) – Унiверситатя перемогла у Кубку країни, завдяки чому і дебютувала у єврокубках. До речі, у групі Кубка Інтертото у чотирьох матчах Університатя набрала лише одне очко і, як ви розумієте, нікуди не пробилася. 

Загалом єврокубкових досягнень нуль. А в румунському елітному дивізіоні в цьому столітті команда провела лише 10 сезонів і лише з літа 2022 грає там беззмінно. Причому, як часто буває, допомогло клубу падіння…

Футболісти чи рибалки?

Університатя була заснована у вересні 1919 року. Клуж-Напока, саме так офіційно називається друге за величиною місто країни, де базується Університатя, є неофіційною столицею Трансільванії, а Трансільванія вважається студентським центром країни, ну а тамтешній університет найбільшим у Румунії. У 1919 році академічне товариство румунських студентів перенесло свою штаб-квартиру з Будапешта в тоді ще просто Клуж. Тоді ж було ухвалено рішення про створення спортивного клубу при університеті. Перша назва була якоюсь дикою: Студентське спортивне товариство Клузького університету. Але щоб не ламати мову команду називали більш ніж лаконічно "U". Саме це "U" досі красується на клубній емблемі. Її вирішили зберегти, як і найпершу форму, традиційну для студентських команд (принаймні румунських) тих років – біло-чорні смугасті футболки. Щоправда, спочатку смуги були вертикальними, а останнім часом вони стали горизонтальними.

Спочатку "У" грав успішно і навіть став віце-чемпіоном Румунії 1933 року, пропустивши вперед лише команду з міста Тімішоара. А ось далі "У" почало лихоманити. Звичайно, вплинуло те, що в роки Другої Світової клуб вимушено з'їхав із Клужа до Сібіу, де футболісти мешкали в школі-інтернаті. Тамтешнього харчування не вистачало, тож футболісти підписали контракт з одним із ресторанів мiста. Вони постачали туди виловлену ними рибу, а натомість отримували гаряче харчування. Такий ось бартер.

Після війни команда переважно грала в еліті румунського футболу, але зірок з неба не дiставала. Тим паче несподіваною стала перемога у кубковому фіналі 1965 року над командою з міста Пітешті – перший і досі єдиний серйозний трофей Університаті.

Куди серйозніші проблеми почалися в постсоціалістичний період і після розриву спонсорських відносин з одним із великих румунських банків команда навіть упала до третього дивізіону.

Крок назад і два вперед

У 2016 році клуб взагалі збанкрутував, а його власник Флоріан Вальтер просто передав усі торгові марки клубу клузької мерії. Та організувала місцеві університети, і вони започаткували нову команду, яка деякий час існувала на кошти вболівальників, яких у Румунії називають "червоними шапочками", оскільки такі носили клузькі студенти медінституту. Загалом уболівальники у "У" дуже навіть непогані. Я сам здивувався, дізнавшись, що в минулому сезоні на цю команду ходило значно більше, ніж на набагато іменитіших земляків. І справа не тільки в тому, що стадіон Університаті набагато місткіший (тільки в Бухаресті та Крайові більш місткі арени) і може зібрати понад 30 000 глядачів, а й у популярності самого клубу. До речі, в Університаті єдиний у румунському чемпіонаті не суто футбольний стадіон. 

Загалом, Університатя була змушена почати підйом з четвертого дивізіону. За один рік вона його подолана і вже наступного сезону мерія знайшла 400 000 на досить пристойний для третього ешелону бюджет. Третю лігу команда пройшла теж за один сезон.

Була вона близька до того, щоб за сезон проскочити і другу лігу. Відразу Університатя посіла третє місце, але програла стики за право бути в еліті. Далі був спад і якийсь час "біло-чорні" навіть боролися за виживання. Лише у 2022 році Університатя, нарешті, повернулася до еліти, знову ж таки через стикові матчі. Повернулася, щоб, цілком можливо, пережити найкращий час у своїй більш ніж сторічній історії, адже минулого сезону команда реально претендувала на чемпіонство. 

Чемпіонат Румунії відбувається за двоступінчастою формулою: спочатку 16 команд по два рази грають одна з одною, а потім по двічі один з одним грає перша шістка, причому кількість очок, набраних на першому етапі, ділиться навпіл.

Після першого етапу "біло-чорні" йшли третіми, поступившись шість очок одноклубникам із Крайови та два – непримиренним ворогам із столичного Рапіда. Тобто по суті три та одне очко відповідно після поділу на два. Це відставання майбутній суперник Динамо швидко відіграв і, розгромивши вдома лідера з Крайови 4:0, очолив перегони. На жаль, лідерство тривало лише два тури, і до вирішального матчу чемпіонату в Крайові "біло-чорні" поступалися одноклубникам очко. У Крайові вони провели найгірший матч сезону, не витримавши напруги, були невпізнані та влетіли… 0:5. За тур до фінішу Університатя з Крайови стала чемпіоном, а Університатя з Клужа-Напокі задовольнилася другим місцем. 

Головний творець успіху

Подібний прогрес Університаті пов'язують у Румунії з багатьма чинниками, але головним називають італійського тренера Крістіано Бергоді. Він зайвий раз спростував теорію, що на створення сильного колективу тренеру потрібно два сезони і в неповному першому, очоливши команду в останній декаді жовтня, одразу ж дав карколомний результат.

У жовтні Бергоді виповниться 62. Він вихованець Пескари i досить довго грав у центрі оборони Лаціо. Закінчив кар'єру на Мальті, після чого взявся тренувати. І якщо в Італії він працював з маленькими клубами, у тому числі з Сассуоло, коли про цей клуб за межами Апеннін ніхто не знав, то в Румунії очолював майже всі топ-команди, окрім хіба що бухарестського Динамо – Стяуа, Клуж, Рапід, Університатю з Крайови, і з минулого Університатю "бiло-чорну". У Стяуа, щоправда, затримався на короткий термін. У перерві матчу з Шерифом він не пустив у роздягальню скандально відомого власника клубу Джіджі Бекалі і, оскільки матч завершився 0:0, Бекалі не стерпів образу і звільнив тренера. Не вийшло у нього і в другому приході в Рапід (не врятував команду від вильоту), натомість із Шепші він виграв два поспіль Кубки країни та один Суперкубок Румунії – перші та єдині трофеї в історії клубу.

Гравці команди

Бергоді нічого став ламати від попереднього наставника, але за нього команда заграла по-італійськи розумно, тактично грамотно. Університатя грає за поширеною схемою 4-2-3-1, яка легко трансформується в 4-3-3, але є відчуття, що на старті майбутнього сезону у неї будуть кадрові проблеми.

Влітку залишив клуб основний воротар литовець Гертмонас, який тепер гратиме у Швейцарії за Серветт. Вважаю, що це невелика проблема, оскільки, по-друге, за його спиною виріс талановитий Лефтер. Йому 21 рік, і він основний воротар молодіжної збірної Румунії. Йому пророкують велике майбутнє, і в минулому чемпіонаті вiн зiграв 13 матчів із 40, у тому числі три у фінальній шістці. Ну а, по-перше, прийшов новий воротар, і він, мабуть, навіть сильніший за Гертмонаса. Про нього нижче.

Крім Гертмонаса клубу розлучився ще з чотирма футболістами – опорниками Оаїдою та Артяном, атакуючим хавом Фабри та центральним захисником Ван дер Верффом. Але у фінальній шістці "У" чудово справлявся і без них. Артян мав серйозну травму, а Ван дер Верфф і Оаїда просто перестали потрапляти до складу. Грав лише словак Фабри, але нічого видатного у двох зiграних матчах не показав. 

Куди серйозніша проблема пов'язана з відсутністю центрального нападника Йово Лукіча, з яким ми вже познайомилися. Там ми писали, що найкращим бомбардиром чемпіонату цікавляться турецькі клуби, зокрема Бешикташ, але навіть якщо до першого матчу в Любліні трансфер не відбудеться, Лукіч все одно навряд чи в ньому зіграє, оскільки захищає кольори збірної Боснії та Герцеговини на чемпіонаті світу. Головним козирем "У" минулого сезону була якраз атака, але не думаю, що вона буде такою ж потужною без Йово.

З обороною все більш-менш ясно. Праворуч хорват Міканович, ліворуч 37-річний капітан команди Кіпчу, у центрі Крістя та Кубіш. Крайніх захисників може замінити номінально лівий захисник португалець Мігель Сільва (до португальських топ-клубів не має жодного відношення), центральних – угандієць Капрадоссі. Примітно, що цю оборону повністю зібрав саме Бергоді, оскільки до минулого сезону у команді були лише Крістя та Кіпчу, а решта четверо прийшли влітку 2025-го. Причому Кубіша Університатя взяла в оренду в Сампдорії, але цього літа вона його викупила, заплативши скромні за нинішніми мірками 125 000 євро.

На два місця в опорній зоні три кандидати: румуни Бік і Кодря, а також гамбієць Драмме, який теж прийшов улiтку. Бік і Драмме більше тяжіють до оборони, Кодря — непоганий бокс-ту-бокс. Бік виходить практично завжди, а Драмі і Кодря сперечаються один з одним за місце біля нього. Щоправда, сам Бік часто відсутній через дискваліфікацію. Це найбрутальніший гравець команди, і в минулому чемпіонаті він мав 9 жовтих і одну червону картку. Також 9 жовтих було й у Кіпчу, але без вилучень.

Є у заявці відомий за матчами за Лаціо вихованець "Орлов" Алесандро Мурджа, але вiн перестав проходити до складу та у фінальній шістці не зіграв жодного матчу.

Дуже великий вибір у Бергоді на позиції атакуючих півзахисників та крайніх форвардів. Тут могли зіграти 22-річний Омар Ель-Саві (єгиптянин з румунським паспортом), який тяжіє до лівого флангу, 38-річний центральний атакуючий півзахисник Дан Ністор, штатний пенальтист команди, сербський правий край Юг Станоєв, якого взимку виписали з Кайрата, івуарієць Ісуф Макалу та ще один зимовий новачок, тільки з бельгійського Ла Лув'є, сенегалець Укасе Менді (лівий чи центральний півзахисник). Менді за півроку забив п'ять голів, три з яких фінальній кульці, Ністор у свої 38 набив 8 м'ячів і зробив сім асистів, ставши другим у команді бомбардиром та асистентом, а Макалу та Станоєв краще проявили себе як асистенти. У першого чотири гольові паси у фінальній шістці, у другого – три. При цьому Макалу за весь чемпіонат забив 6 голів і віддав 14 результативних передач, ставши найкращим асистентом першості. Зрозуміло, що більшість гольових пасів була адресована Лукичу, тому питання ефективності атаки багато в чому залежить від наявності в матчах з Динамо кращого бомбардира чемпіонату, а воно в першому матчі зовсім малоймовірне. Та нехай ще сам Макалу зiграє…

Проблема з Ель Саві. Він належить бухарестському Рапіду та був орендований до кінця сезону. Університатя не проти підписати його на постійній основі, але Рапід вимагає грошей.

Проблема з Макалу. Його активно сватає Стяуа.

Новачки Університаті

Нарешті вже задовго до старту нового сезону Університатя підписала масу новачків. Щоправда, живі гроші заплатила лише Сампдорії за Кубиша, а решту брала вільними агентами. Отже:

Педру Пінью – португалець друголігівського Шавіша, але пограв за команду і в еліті. До 13 років виховувався у Порту, далі не пішов. Грає на позиції опорного півзахисника, але вміє забивати. 30 матчів, 3+1 у минулому чемпіонаті.

Флоран Пулоло – Мартініка із французьким паспортом. Був основним центральним захисником середняку ​​румунського чемпіонату УТА. Забив 1 гол у 28 матчах.

Маріуш Штефанеску – правий край турецького Коньяспора. Минулого чемпіонату Туреччини зіграв лише 8 матчів, натомість встиг відзначитися у кваліфікації Ліги чемпіонів. А найголовніше – він протеже Бергоді, чудово грав у нього в Шепші, вигравав кубки. Тож ще один правий край на додачу до Станоєва та Макалу. Щоправда, він може і зіграти ліворуч. 

Михайло Неофітос – 32-річний кіпрський голкіпер із Пафосу. З Пафосом став чемпіоном Кіпру, вибив із кваліфікації ЛЧ київське Динамо (повністю провів обидва матчі з киянами і жодного разу не пропустив) і зіграв у шести із восьми матчів Ліги чемпіонів. Зіграв 17 матчів за збірну Кіпру, щоправда, лише один у відборі на ЧС (2:2 із Боснією).

Ібучі Чукву – 20-річний нігерійський форвард із клубу другого румунського дивізіону Глорія (Бистриця). При зрості 192 см може зіграти у центрі нападу, хоча більше тяжіє до лівого флангу.

Алібек Алієв – 29-річний центрфорвард, шведський дагестанець. Другу половину минулого сезону відіграв у лінії атаки Клужа, але жодного разу не забив у десяти матчах.

Фрайді Адамс – 23-річний нігерійський правий захисник із Ботошані. Мабуть, майбутнiй дублер Мiкановича.

Зрозуміло, що зараз рано оцінювати шанси цих гравців пробитися до стартового складу, але судячи з імен та досягнень Неофітос, Педру Пінью, Штефанеску і, можливо, Пулоло взяті з великими перспективами на основу. А значить склад Університаті може стати ще сильнішим, і питання лише в тому, як швидко ці гравці, а також можливі інші потенційні новачки команди порозуміються зі старожилами, як швидко і безболісно вони впишуться в гру команди.

А торішній виліт від вірменської команди... Не розслаблятимемося і не звертатимемо на нього увагу. Це ще до Бергоді було.