Тепер у Динамо теж є по-справжньому тріумфальні асоціації із Шукрю Сараджоглу . Якщо Шахтар на цьому стадіоні виграв Кубок УЄФА, то їхній вічний суперник зумів виграти матч-трилер у кваліфікації Ліги чемпіонів. Більше того: наступний суперник, австрійський Штурм, і близько не має таких фінансових і кадрових ресурсів, що дозволяє принаймні сподіватися на перемогу.

При цьому, якщо бути чесним, позитивного результату команда Динамо не заслуговувало. Команді Луческу просто пощастило: щонайменше у чотирьох речах.

Безліч нереалізованих турками моментів

На тлі ейфорії про це легко забути, але гру "Динамо" почало так, що заслуговувало вже до середини першого тайму горіти у два м'ячі та шукати додаткові ресурси для камбека. Динамівці просто не справлялися з пресингом Канарок, програвали один підбір за іншим. Тут навіть немає сенсу довго говорити: кожен, хто дивився матч, має це розуміти.

Головні промахи Динамо відбулися вже в овертаймі, якого просто не було б, якби гравці Фенербахче підійшли до реалізації з хоча б трохи холоднішою головою.

Наддурне видалення у суперника

При цьому з погляду стратегії промахи означали не так багато. Нитки гри надійно були в руках Фенербахче, і турки мали дві години ігрового часу, щоб забити переможний гол і з гордо піднятою головою пройти далі. Все перевернулося на 53-й хвилині, а зовсім не на 57-й чи 114-й.

Можна лише уявити, наскільки Жорже Жезуш кляне сам себе за те, що довірився півзахиснику Ісмаїлу Юкшеку . Цей сезон перший, який він починає в основі Канарок, а список його попередніх команд – Адана Демірспор , у якому Ракицький тепер складе пару Балотеллі, а також дуже іменитий Бурсаспор – виглядає чудово, якщо не знати, що за них Ісмаїл грав... у другому дивізіоні.

Так, матчі проти Динамо були фактично першим та другим матчами 23-річного півзахисника на високому рівні. Він давно на контракті у Фенері, вирушав до складів названих вище команд в оренди – але все одно, розуму незбагненно, що настільки недосвідчений (і вже навіть не сказати, щоб перспективний) гравець виходив у стартовому складі разом із гравцями збірних Еквадору, Норвегії, Угорщини, Туреччини.

Ситуація саме така, що Жезуш за видалення повинен звинувачувати лише себе. Саме він випустив неготового до топ-матчів футболіста у стартовому складі, причому на обидві гри – тоді як Луческу навіть Гармаша (свого "майстра" заробити вилучення) притримав у запасі. Навіть якби та атака закінчилася голом – а ситуація була, м'яко кажучи, не стовідсотковою – стан справ для Фенербахче не став би настільки критичним. Саме через Юкшека Канарки в овертаймі грали не проти суперника, а проти молочної кислоти у своїх м'язах: гра в меншості далася взнаки.

Пенальті

Навіть на тлі інших промахів Фенербахче виділяється 11-метровий, який схибив Енер Валенсія.

Георгій Бущан настільки очевидно асоціюється з божевільними сейвами, що пенальті виглядає гармонійним штрихом до портрета. При цьому, як не парадоксально, статистика за 11-метровими воротаря і близько не топова. Якщо не зважати на товариські матчі та поєдинки за Динамо-2, Бущан до сьогоднішнього вечора відбив всього 3 пенальті з сімнадцяти.

Багато в чому фарт зумовила велика невизначеність Фенера з пенальтистом. Минулого сезону за "канарійок" з били шість різних футболістів. Серед них Озiл, який уже покинув клуб, Ірфан Кахвечі, який був замінений у перерві, а також Дурсун, Гулер і Пелкас, які на момент призначення пенальті сиділи в запасі. Залишався тільки Енер Валенсія, який і минулого сезону запоров один пенальті з трьох, а загалом має просто слабку статистику: 27 пенальті, всього 19 із них успішні.

При цьому не будемо применшувати заслуги самого Бущана. Варто зазначити, що один із трьох пенальті, відбитих Георгієм в офіційних матчах до цієї гри, відбувся на Євро-2020, у надважливому матчі із Північною Македонією. Найпростіше, навіть банальне визначення цього воротаря: “куражний”. У потрібний момент Бущан якимось чином включається на подвиги.

Перший гол за 492 дні

Саме стільки часу за Динамо не забивав Олександр Караваєв, і треба бути дуже великим фанатом українського футболу, щоби пригадати його попередню жертву. Рух ще у чемпіонському сезоні програв на Олімпійському 0:3, і тоді Караваєв вистрілив одразу дублем. Що характерно, і тоді він вийшов на заміну.

Караваєв – єдиний гравець цього складу Динамо, який грав за Фенербахче. Це було в першій половині 2017 року, і з того часу у Фенербахчі змінилося майже все, але Волкана Деміреля у воротах змінив лажовик того ж рівня. Алтай Байиндир , який спочатку послизнувся, а потім "відбив" м'яч за лінією воріт, виглядав якимсь недоворотарем, антиподом Бущана.

P.S. Так, турки мають більш ніж достатньо приводів ображатися на фортуну. Але якщо ми говоримо про такі абстрактні речі, як везіння, то не дуже добре псувати карму такими речами, як скандування імені президента рф. Через подібне футбольний бог міг розгніватися на Фенер.