Деякі вболівальники люблять скандали, ніби це футбольна версія кримінального подкасту або одне з тих шоу про культи, які очолюють чарти Netflix.
Але той, хто справді дбає про репутацію ліги, не повинен радіти цьому. Новина про те, що Ювентус втратив 15 очок, погана як для клубу, так і для Серії А.
Незалежно від того, кого ви підтримуєте, це не привід для радості, якщо ви хочете, щоб ліга відновила втрачені позиції та компенсувала розрив у доходах, що ховається за бездонною різницею у конкурентоспроможності між нею та Прем'єр-лігою.
Ювентус подав апеляцію на ухвалене рішення Апеляційного суду, який визнав клопотання прокурора Італійської федерації футболу (FIGC) про поновлення справи про завищення трансферних зборів. Угоди привернули пильну увагу, і тепер це призвело до усунення та дискваліфікації для колишнього голови Ювентуса Андреа Аньєллі, їхнього колишнього головного футбольного директора, а нині керуючого директора з футболу Тоттенгема Фабіо Паратічі, нинішнього спортивного директора Федеріко Керубіні та восьми інших керівників.
Клуб, відомий своєю обороною, притиснутий до стіни.
Крім боротьби проти вирахування очок, попереду ще більше юридичних баталій.
Повідомляється, що FIGC обмірковує чи відкривати ще одну справу про "маніпуляції із зарплатою" — тобто про те, як Ювентус відкладав виплати заробітної плати — під час пандемії COVID-19.
Потім, наприкінці березня, буде ухвалено рішення про те, чи відновлюватиме розслідування Prisma*, проведене прокуратурою Туріна.
*14 000 сторінок прослуховування, підслуховування, електронних документів та звітів, згідно з твердженнями, містять докази кількох випадків неправдивого обліку за 2018-2019 по 2020-2021 роки, фіксується шляхом штучних прибутків від клубних трансферів або позик і фіктивних заощаджень.
Серії А та її клубам було б легко знизати плечима і вважати все це виключно проблемою Ювентуса, яку вони накликали на себе. Однак на карту поставлено набагато більше. Зрештою, ліга сильна настільки, наскільки сильні її найбільші клуби. Якщо Серія А ще не знає про це, то мусить знати.
Репутація Серії А як видатної ліги Європи вже зазнавала удару наприкінці 2006 року, коли стався скандал Кальчополі.
Нагадаємо, що це закінчилося першим в історії вильотом Ювентуса до Серії B, а також покаранням клубів, включаючи Мілан із вирахуванням очок.
Це підірвало довіру до чемпіонату. Розчаровані вболівальники почали триматися подалі, не знаючи, чи зможуть вони повірити тому, що бачать на полі. Стадіони, що руйнуються, робили походи на ігри непривабливими, як і загроза насильства з боку фанатів.
Занадто багато власників, одержимих владою, захопилися політикою, а не реформуванням гри, і ліга дуже швидко втратила привабливість не лише порівняно з Прем'єр-лігою, а й з іспанською Ла Лігою та німецькою Бундеслігою. Закон Меландрі, який обмежував продаж прав на міжнародне мовлення короткостроковими угодами, означав, що Серія А стрибала з каналу на канал на закордонних ринках, втрачаючи популярність та позбавляючи своїх партнерів можливості вкладати кошти.
Після того, як колишні власники Мілана та Інтера Сільвіо Берлусконі та Массімо Моратті перестали виписувати чеки для своїх клубів, два гіганти Серії А почали гальмувати у розвитку, і це в той момент, коли вартість футболу зашкалювала, а лізі довелося зважати на настрої своїх власників. Також необхідно було продавати часом своїх найкращих гравців у світлі приголомшливого нехтування комерційними доходами та доходами від матчів.
Не дивно, що Лігу чемпіонів із сезону-2009/10 не вигравав представник Серії А. І якщо нинішній лідер Серії А Наполі виграє Лігу чемпіонів цього сезону, це буде дуже несподівано. Імовірність того, що італійський клуб стане найкращим у Європі, як це зробила збірна на Євро-2020, давно вже не здавалася настільки низькою.
Що не означає, що останнє десятиліття було витрачено марно.
Одна з причин, через яку деградація Ювентуса викликає таке сильне потрясіння, полягає в тому, що Аньєллі повернув клубу велич усередині країни і знову зробив його конкурентоспроможним на європейській арені.
З 2010 по 2018 рік Ювентус був взірцем для наслідування в Серії А. Вони відкрили новий прибутковий стадіон, помітили головного тренера, що подає надії, замінили його іншим і розсудливо нарощували культуру перемог, створюючи одну за одною успішні команди.
Ювентус був великою надією Серії А. Вони дійшли до фіналів Ліги чемпіонів у 2015 та 2017 роках, тоді як Мілан та Інтер повільно, але ставали сильнішими, приходили до тями.
На мить перед пандемією здавалося, що Серія А справді може повернутися.
Кріштіану Роналду перейшов до Ювентуса. Інтер переманив у клуб багаторазового чемпіона Антоніо Конте та повністю підтримав його на трансферному ринку. Фонд Elliott почав інвестувати у Мілан. "Велика трійка" знову відчула себе великою, і Серія А теж. Все більше і більше іноземних інвесторів вливались у лігу, і їхня кількість обіцяла стати досить великою, щоб змінити баланс сил у лізі та позбавити чемпіонат від невмотивованих італійських президентів.
Але оптимізм згас за останні три роки після початку пандемії.
На полі вам можна пробачити за те, що ви думаєте, що все гаразд.
У Серії А серед хаосу є і конкурентний баланс. У чемпіонаті може бути четвертий переможець за кілька років, якщо Наполі не зменшить обертів, маючи солідний відрив від другого місця. Уболівальники повернулися натовпами на стадіони після одного з найтриваліших і найжорсткіших карантинів у Європі через коронавірус, а ліга із запізненням виходить на ринок у США.
Але не треба дурити себе, що все круто.
Поточна телевізійна угода із Серією А коштує менше грошей, ніж її попередниця (657 мільйонів доларів, що становить дев'яту частину від суми угоди з Прем'єр-лігою), і є песимізм щодо вартості її наступника.
Тільки одна команда з "великої трійки" — чемпіон сезону-2021/22 Мілан перебуває в хорошому управлінні завдяки впровадженню стійкої моделі.
Фонд Елліотт показав, що є можливість окупити свої інвестиції, коли вони продали Мілан RedBird якраз у той момент, коли команда вигравала скудетто у травні минулого року.
Мілан може стати ще привабливішим, якщо вони та Інтер зможуть найближчим часом збудувати новий стадіон.
Розчарований Джим Паллотта скоротив свої збитки та продав Рому влітку 2020 року. Президент Фіорентини Рокко Коммісо дедалі більше розчаровується у своїх спробах збудувати престижний проект.
Стадіон завжди був і залишається шляхом до більшого доходу для сильніших команд, кращого видовища та фінансової віддачі для хлопців на полі.
Оскільки дані за десятиліття суперечать перспективам та можливості зростання у вітчизняному телевізійному секторі, а інвестори віддають перевагу англійській Прем'єр-лізі. Навіщо комусь зараз вкладати гроші в Серію А, якщо це тільки не сентиментальні причини?
Обачність має бути суворою з боку потенційних інвесторів, і навіть тоді важко зрозуміти, у що ви вплутуєтеся.
Незабаром після того, як Кайл Краузе купив Парму в 2020 році, а 777 Partners придбали Дженоа наступного року, вони дізналися, що ці клуби були залучені до того ж трансферного розслідування, в результаті якого Ювентус втратив 15 очок. Коли група Роберта Платека придбала Спецію у 2021 році, вони раптово зіткнулися з необхідністю оскаржити заборону на трансфери з чотирьох вікон, введену через те, що керівництво при старому власнику підписало неповнолітніх гравців з Нігерії.
Це мінне поле, і, на жаль, 2023 рік теж почався похмуро: гравці Лечче Самюель Умтіті і Ламек Банда страждають від расистських образ на трибунах, ультрас Роми і Наполі стикаються на автостраді, блякле січневе трансферне вікно і пильна увага до «Ювентуса».
Тільки у Серії А…
За матеріалами The Athletic
