Свого часу його ім’я називалося поруч із найобдарованішими вихованцями туринського футболу, а в чемпіонаті Італії наш сьогоднішній співрозмовник встиг побувати навіть в офіційній заявці Торино на матч проти Інтера 27 травня 2007 року. На жаль, та зустріч на легендарному стадіоні Джузеппе Меацца стала не його святом – 19-річний оборонець Сергій Предко так і не оформив свій дебют в Серії А, в той час, як господарі поля відсвяткували своє чергове чемпіонство ефектною перемогою над туринцями (3:0 – забивали Матерацці, Майкон та Фігу). Однак і така сторінка була у його футбольній біографії. Про свою італійську кар’єру і сподівання на подальший розвиток футболіст розповів нашому сайту.
 
– Сергію, італійські джерела пишуть, що ти родом із Червонограда, але закінчував прімаверу Ювентуса та Торіно. Інформація вірна? Де починав грати – в Україні чи вже в Італії?
 
– Я почав грати в футбол уже в Італії, в молодіжному складі Торино. Серед моїх товаришів по молодіжній команді був і мій найкращий друг, котрий і дотепер грає в Серії А за Торино – Анжело Огбонна. Ми з ним однолітки, пройшли разом усіма щаблями клубної піраміди.
 
– Тим не менш, Огбонна встиг відіграти за туринців уже більше 150 матчів. А як складалася твоя кар’єра? Чому не вдалося заграти в основному складі команди?
 
– Я опинився в першій команді досить юним, але так ніколи й не грав у офіційних матчах. Так склалося. При головному тренері Джованні Де Б’язі я навіть потрапляв до заявки на офіційні матчі, однак влітку 2007 року він змінив Торино на іспанський клуб Леванте. Наші шляхи розійшлися…
 
– Який же у тебе найяскравіший спогад від Торино?
 
– Шість років тому, в останньому турі чемпіонату Італії сезону 2006/07, наша команда мала виїзд до Мілану, де на стадіоні Джузеппе Меацца нас приймав Інтер. Команда у Роберто Манчіні тоді була дійсно зіркова – Тольдо, Матерацці, Кордоба, Дзанетті, Максвелл, Майкон, Камб’яссо, Фігу, Станкович, Гонсалес, Креспо – увесь склад можна згадати. А ще ж на заміну Рекоба вийшов, у запасі були Златан і Гроссо…
 
Словом, це була казкова атмосфера, і бути причетним до неї, бодай у якості запасного, було величезною радістю. На жаль, наша команда тоді програла – а як могло бути інакше, якщо Інтер святкував своє чемпіонство перед рідною публікою? Однак свято завершується буднями…
 
– Як зважувався прийняти таке важливе рішення – залишити команду, у котрій пройшов футбольні «університети»?
 
– Мій агент сказав мені: «Проведеш рік у Серії С1 в складі Про Сесто, а тоді повернешся у Серію А». Хтозна, можливо це була помилка. Але багато гравців, і той же Огбонна серед них, дійсно використали свою ігрову практику. Я справді отримав можливість грати, однак у Про Сесто тренер, склалося таке враження, недолюблював молодих гравців, тому мені навіть довелося побувати в оренді в Кавезе. Агент запевняв, що все буде добре, а я вірив усьому. Після Про Сесто встиг пограти за Новезе, а потім – в Асті.
 
– Як змінило тебе випробування нижчими італійськими лігами?
 
– Це також був досвід. До того ж, змінилася моя гра. Розпочинав виступи я форвардом, але з часом тренери «посадили» мене нижче – спершу на позицію лівого півзахисника (це моя улюблена роль) і захисника, але я можу грати на всьому лівому крилі. Мені до вподоби швидкий фланговий футбол.
 
 
– Останнім часом ти не граєш…
 
– Моєю останньою командою був Асті. З того часу я дійсно не грав і нині шукаю нову команду. Зізнаюся, хочу спробувати свої сили в Україні, тому що це завжди було моєю мрією – грати на рідній землі.
 
Артур Валерко, Football.ua
 
Довідка оглядача Football.ua
 
Сергій Предко народився 25 квітня 1988 року в Червонограді (Львівська область). Лівий напівоборонець, оборонець. Зріст – 182 см, вага – 78 кг. Вихованець прімавери Торино, грав за молодіжну команду клубу. В сезоні 2006/07 входив до заявки основної команди в Серії А. У 2007-09 роках провів 31 матч за Про Сесто (Серія С1, Д). На початку 2009 року зіграв 4 матчі за Кавезе (оренда, С1). В сезоні 2010/11 років грав за Новезе (25 матчів, 5 голів у Серії Д). Минулий чемпіонат провів у команді Асті (8 матчів у Серії Д).