Найскандальнішим матчем останнього туру групового турніру в історії чемпіонатів світу можна назвати зустріч збірних ФРН та Австрії на чемпіонаті світу 1982 року, коли німці забили в дебюті, після чого команди відверто катали м'яч у центральній зоні, навіть не намагаючись змінити рахунок.

В результаті той матч так і завершився з рахунком 1:0, і обидві команди дружно вийшли в наступну стадію, залишивши з носом збірну Алжиру, яка сенсаційно в першому турі обіграла самих німців. Той матч у пресі неофіційно називали "договірником", хоча жодних доказів не було знайдено і ніхто не був дискваліфікований. Просто команди зіграли так, як їх обох влаштовувало.

Тоді й заговорили про необхідність грати матчі останнього туру в кожній групі одночасно. Ось тільки чи це допомогло?

На мою думку, лише частково. Просто надалі стали грати розумніше і так відверто не показували, що потрібний рахунок вони дружно міняти не збираються. Хоча згадується, матч Порту та Арсеналу у Лізі чемпіонів, коли обидві команди влаштовувала нічия і десь із середини другого тайму вони теж почали старанно перекочувати м'яч від одного захисника до іншого.

Згадується і чемпіонат Європи 2004 року, коли в одній групі грали Данія, Швеція, Італія та Болгарія, яка програла всім. У цьому випадку рівність очок насамперед враховувалася не загальна різниця м'ячів, а результати особистих зустрічей аж до кількості голів, у цих особистих зустрічах забитих. І ось у першому турі Швеція — Італія грають 0:0, у другому Данія — Італія ​​1:1. Як потрібно зіграти Данії та Швеції в останньому турі, щоб дружно вийти до чвертьфіналу? Правильно, 2:2. Як вони зiграли? Правильно, 2:2!

На чемпіонаті світу такого неподобства усередині груп практично не було. Але постала інша проблема. Вже на наступному турнірі у ФІФА вирішили поміняти формулу запускати у плейоф не лише двох переможців груп, а й чотири команди із шести, які посіли треті місця. І почалося відверте зливання третіх команд із груп, які грали у перші дні.

Згадується 1994 рік, коли зливали росію (злили, і чудово!), яка не вийшла з третього місця з трьома очками та позитивною різницею м'ячів. Для цього Аргентина програла в останньому турі Болгарії, а Бельгія – Саудівській Аравії, коли весь хвалений бельгійський захист розступився перед Аль-Овайраном.

Ви чудово пам'ятаєте, скільки чемпіонатів світу та Європи проходило за такою формулою. Так ось в перший і єдиний раз із квартету, який грав в останній день групового турніру, не увійшла третя команда на Євро-2021, коли Іспанія винесла 5:0 Словаччину, завдяки чому в плейоф протиснулася Україна, яка грала на два дні раніше.

Це одна проблема. Інша залишається всередині групи, бо якщо обидві команди для виходу в наступне коло влаштовує конкретний результат, часто вони його і "добиваються". Через це, наприклад, постраждала збірна СРСР Валерія Лобановського на чемпіонаті світу 1990 року. Просто Аргентина та Румунія зіграли 1:1, як влаштовувало і тих, і інших, і Союз пролетів повз плейоф. І таких прикладів багато.

Наводити їх тут ми не будемо. Давайте краще подивимося, як були справи з матчами останнього туру на цьому мундіалі. Вважається, що чотири очки – прохідний бал для команд, які посіли треті місця. От цього і відштовхуватимемося.

У групі С перед останнім туром по чотири очки було у Бразилії та Марокко, три у Шотландії. Але Бразилія зіграла на перемогу та винесла шотландців. Але треба відзначити, що тут різниця в класі у команд величезна, і Шотландія, на відміну від її вболівальників, справила гнітюче враження. Ну і для Бразилії перше місце у групі – справа принципу.

У групі D по три очки мали Австралія та Парагвай. Як результат – похмурі 0:0, без жодного моменту, з xG у Парагваю 0,24, а в Австралії 0,55.

Група Е. Німці, які вже забезпечили собі перше місце, програли Еквадору, завдяки чому південноамериканці мають необхідні чотири очки.

Група F. Там чотири очки мали Японія і три Швеція. В результаті 1:1 з обміном голами протягом шести хвилин, щоб заощадити нерви перед плейоф. Японці з другого місця потрапили на Бразилію, шведи з третього – на Францію – час від часу не легше.

Група J. По три очки мали Австрія з Алжиром – принциповi суперники з часів того самого ЧС-1982. Зіграли розкішні 3:3 із обміном голів у компенсований час. Але ж нічия, і коштувало Алжиру вийти вперед 3:2, як Австрія одразу відігралася.

Група L. Чотири очки було у Гани, три у Хорватії, але на той час було зрозуміло, що Гана точно в плейоф. У результаті хорвати, яким було, що втрачати, діяли набагато активніше та виграли. Заради справедливості, треба сказати, що в цьому матчі була справжнісінька битва.

Висновки? Просто порахуйте, скільки матчів останнього туру завершилися так, щоб обидва учасники поєдинку потрапили до плейоф.