Ніхто не міг стверджувати напевне, яким чином поводитиме себе національна збірна Бразилії на чемпіонаті світу-2026 із Карло Анчелотті на чолі. Але "пентакампеоне" подолали груповий етап без жодної поразки в квартеті із Шотландією, Гаїті та Марокко, пропустивши лише один гол за цей час — від африканців у стартовій нічиїй (1:1). Здається, це цілком непоганий результат.

Але вже на першому кроці турнірної сітки на шляху бразильців трапився дуже цікавий суперник у особі національної збірної Японії, щодо гри якої в групі з Нідерландами, Швецією та Тунісом, яка також минулась без поразок, але вже з двома нічийними результатами, так само залишали доволі схвальні відгуки. Багато хто відзначав високий, і чи не найвищий серед усіх команд, ступінь організації в колективу Хадзіме Моріясу, і це було саме те, на чому мали наполягати "самураї" в цій дуелі.

Перший тайм у підсумку наочно продемонстрував, що так, бразильцям буде чому повчитись у цьому компоненті в своїх суперників. Бо команді Карло Анчелотті банально не залишали простору всередині штрафного майданчика суперників, надаючи можливості хіба що пробивати здалеку, що вже виглядало не настільки небезпечно для воротаря Судзукі, як могло б бути. А потім сталась утрата м’яча від Даніло в центрі поля посеред першого тайму, у наслідок чого ми побачили, за рахунок чого колектив Моріясу хоче взагалі здобути перемогу в цій грі.

Та контратака зі зміщенням Сано з ударом із центральної зони перед штрафним під ліву стійку на 28 хвилині змусила засумніватись, чи взагалі знає Бразилія, що робити на полі проти такого організованого суперника. І до перерви колектив Анчелотті відповіді на це питання нам точно не надав. Але в другому таймі все змінилось.

Ще під час першої гри проти Нідерландів на груповому етапі (2:2) було помітно, що Японії дуже складно дається зміна ігрового малюнку за ходом одного конкретного тайму. Представники Азії вирішили обороняти результат усіма силами — і до цього питань жодних, але й "старий хитрий лис" Анчелотті мав проти таких закритих команд відпрацьовану тактику. Бразилія почала виконувати шалену кількість флангових подач. І це спрацювало.

Момент з ударом головою Бруно — Судзукі парирує під поперечиною, момент із фактично розстрілом чужих воріт так само з другого поверху в межах воротарського від Куньї — Томіясу не пускає м’яч у сітку на самій лінії. Але з третьої спроби Габріел із лівого флангу на 56 хвилині таки знайшов голову Каземіро, і той розстріляв воротаря з близької відстані. План спрацював.

А Японія від свого відступитись так і не змогла, і вже в наступній атаці бразильці мали виходити вперед, але "жогу боніту" від Вінісіуса на лівому фланзі атаки завершилась лише переведенням м’яча воротарем у дальню стійку власних воріт. Проте "самураїв" наглухо зачинили в їхньому ж штрафному й зрештою дотиснули наприкінці компенсованого часу. Тоді Танака дуже довго возився з м’ячем біля лівого кута власного штрафного, Ендрік цим скористався, перевів на Раяна, той віддав у центр на Гімараеса, а Бруно знайшов у чужих володіннях Мартінеллі, якого немов би випускали саме заради цього удару в правий кут.

Фінальний свисток італійського головного арбітра Мауріціо Маріані зафіксував вихід національної збірної Бразилії до 1/8 фіналу чемпіонату світу-2026, тоді як для Японії турнірний шлях у плейоф обірвався вже на першому кроці.

Бразилія — Японія 2:1
Голи: Каземіро, 56, Мартінеллі — Сано, 29

Бразилія: Аліссон — Даніло да Сілва, Маркіньйос, Габріел, Дуглас Сантос — Гімараес (Даніло Олівейра, 90+8), Каземіро (Фабіньйо, 90+2), Пакета (Ендрік, 46) — Раян, Кунья (Мартінеллі, 66), Вінісіус.

Японія: Дзіон Судзукі — Томіясу, Танігучі, Х. Іто — Доан (Сугавара, 66), Сано, Камада (Танака, 78), Накамура (Судзукі, 66) — Дз. Іто (Матіно, 78), Маеда (Огава, 90+7) — Уеда.

Попередження: Каземіро, Даніло — Сано, Камада, Дзюнносукe Судзукі