Шість гравців Металіста на перегляді, прорив Криськіва та багато Болю: як перезимували гранди УПЛ

Цими вихідними чемпіонат України повертається повноцінно: свій матч має провести кожен із представників вищої ліги. Всупереч усьому – війні, відсутності вболівальників на трибунах, інфляції та багатьом іншим похмурим обставинам сучасного життя – всі клуби УПЛ продовжують жити, а три з них навіть декларують амбітні завдання.

Їхньому міжсезонню ми й присвятили спеціальний матеріал.

ДНІПРО-1

Матчі:

Динамо (Тбілісі) – 3:3
Пахтакор – 3:0
Ракув – 1:3
Пюнік – 3:1
Сутьєска – 0:0
Мура – 2:1
Атирау – 1:0
Ауда – 5:1

Для лідера чемпіонату міжсезоння було результативним (18 голів у 8 матчах) та коротким. Зрозуміло, що цьому посприяло і раннє повернення ігор: Дніпро-1 не просто взяв участь у 1/16 Ліги конференцій, а й за тиждень до першої гри прилетів на Кіпр, щоб відновитись та на власні очі подивитися на АЕК.

На перегляді по ходу зборів було шість гравців, які на той момент належали Металісту. Можна було б роздмухати із цього приводу скандал, але, здається, це вже давно секрет Полішинеля, що з харківського клубу Дніпро-1 може взяти всіх, кого хоче. Безумовно, це велика перевага, що тренер міг подивитися на шістьох футболістів, потрібних взяти (за підсумком перейшли Каплієнко, Підлепенець, Федорів і Танковський), а непотрібних відсіяти, але... Шахтарю, наприклад, точно не варто скаржитися, що у суперника по УПЛ з'явився власний фарм-клуб.

Сенсацій міжсезоння не принесло: багато грали тільки давно відомі, досвідчені гравці. Загалом Кучер задіяв у матчах 30 гравців, але п'ятьма з них були воротарі, при непохитних позиціях Макса Валефа, та й серед гравців інших позицій дублери зіграли символічний час. Відомо, що тренерський штаб не шкодував навантажень для гравців – аж до того, що вони вимагали ігор, щоб відпочити.

Загалом можна спостерігати ту саму історію, що і якраз у Металісті – лише іншому. Команда, вплив на яку має Красніков, попри заповіти Клоппа (від яких, втім, і сам Клопп постійно відходить) вірить у трансфери, а не у тренування. Для боротьби за чемпіонство набагато важливіше не що награв Кучер на тренуваннях – при всій до нього повазі – а те, що в цих тренуваннях почав брати участь форвард Інтернасьоналя .

ШАХТАР

Матчі:

Аустрія – 1:2
Копер – 2:2
Лудогорець – 2:2
Марібор – 4:4
Сараєво – 4:0

Головним завданням на міжсезоння для "гірників" було знайти заміну Мудрику, щодо якого можна було сумніватися, куди він поїде – але не сумніватися, що кудись поїде точно. Вибір Йовічевіча з самого початку зводився до Івана Петряка та Дмитра Криськіва.

На першому матчі зборів тренер випустив на фланзі Криськіва, на другому – Петряка (при цьому Криськів все одно грав в основі, але вже в центрі поля). Невідомо, як це суперництво продовжилося б далі – особливо з огляду на те, що Іван забив Коперу – але після двох матчів Петряк на зборах не грав. Так-так, незважаючи на те, що у першому ж офіційному матчі Іван був у заявці і навіть вийшов на заміну, значну частину зборів він пропустив.

У зв'язку з цим схоже, що вибір Йовічевіча на користь Криськіва був багато в чому вимушеним. В ураганному матчі проти Марібора Дмитро оформив дубль, в інших матчах теж виглядав дуже добре – і, очевидно, саме цим зробив заявку на місце в основі проти Ренна.

Загалом помітно, що Йовічевіч чітко розділив Шахтар на основу та запас. Навіть на дистанції цих п'яти матчів можна відстежити, що команда з Трубіним, Степаненком, Матвієнком та іншими зірками отримує в одному спарингу тайм, в іншому – трохи більше, а з Лудогорцем, наприклад, всього півтайму. Тому нехай скромні результати вас не бентежать: 4:0 із Сараєво були єдиною грою, яку Шахтар зіграв у наближених до бойових умовах (всього чотири заміни, перша з них на 65-й хвилині).

Напевно, цей стартовий склад проти боснійців і можна вважати вибором Йовічевіча за підсумками зборів:

Трубін, Конопля, Бондар, Матвієнко, Михайліченко, Степаненко (к), Бондаренко, Судаков, Зубков, Криськів, Траоре

ДИНАМО

Матчі:

Рапід (Відень) – 0:4
Марібор – 0:2
Аустрія (Лустенау) – 2:2
Уніря – 5:1
Вейле – 2:0
Шкендія – 1:0
Сілекс – 4:0
Політехніка – 2:0
Пахтакор – 0:1
Лієпая – 2:0
Адана Демірспор – 0:0
Рига – 1:1
Ауда – 3:0
Валмієра – 1:1

За крок. Київське Динамо зупинилося буквально за крок від історичного, унікального досягнення. Для 15 офіційних матчів у другій частині сезону Луческу розпорядився зіграти цілих 14 спарингів! А чи були в історії футболу випадки, щоб міжсезонна/передсезонна підготовка за кількістю ігор дорівнювала безпосередньо офіційній частині сезону?

Таку ставку на ігри можна вважати позитивним моментом: тренерський штаб намагається досягти максимальної зіграності між гравцями. Другим таким моментом можна порахувати велику довіру молоді: ті ж Боль і Дячук отримали величезний досвід виступів з лідерами першої команди.

Інше питання, що на цьому будь-які позитивні відчуття міжсезоння київського клубу закінчуються. Найголовніше: якщо хтось думає, що когось із юніорів Динамо досить просто ставити в основу, щоб він посилив команду, то вимушені розчарувати. Багато хто чекає від Луческу омолодження команди, ніби він сам не проводив його якихось два роки тому. Найкращий представник того покоління вже у Борнмуті, деякі інші – давно у першій команді, а зараз черга дійшла до “сирих” чи просто середніх виконавців.

Це насамперед позначилося на результатах. З урахуванням рівня суперників результати не тішать. Якщо дізнатися, що Уніря, яка колись і чемпіоном Румунії ставала, зараз у другому дивізіоні, то успіхів ще менше. Гаразд, результати на зборах значать мало, але більш просунутий аналіз тільки множить скепсис.

Динамо в ході передсезоння мало володіло м'ячем. Більшість цих матчів “на тотал менше” було зіграно на тлі того, що кияни віддавали м'яч супернику. Як бачимо, багато з них вдавалося виграти, але це не має жодного значення на тлі того, що в УПЛ динамівцям дозволять володіти м'ячем у районі 50% часу лише два суперники.

Ми вже знаємо, що Микиту Бурду клуб відпустив у Зорю. Враховуючи частоту помилок Сироти та травми Попова, Дячук та Боль можуть отримати багато ігрового часу. Привід для цього є – самі бачите, скільки ігор Динамо зіграло на нуль – але справжні випробування для молодих динамівців розпочинаються лише зараз.

Найкращим із молоді Динамо був той, хто й у першій частині сезону забив 4 голи. Це Назар Волошин, який показав, що заслуговує на повноцінний шанс після відходу Циганкова. Він заслуговував на нього і за перфомансом у кризовому Кривбасі, але зараз на гравця накладається тягар лідерства – міняти потрібно не когось, а зірку покоління. Шкода, що було дуже мало можливостей побачити Волошина у взаємодії з Буяльським – найкращий гравець Динамо в першій частині сезону пропустив майже всі збори.