У черговий день розіграшу Ліги націй УЄФА ми мали змогу говорити про матчі першого туру в рамках третього в історії розіграшу цього змагання для надпотужної групи А3, яка ввібрала в себе одразу обох фіналістів минулорічного чемпіонату Європи-2020, а також Німеччину та Угорщину, які на тому ж турнірі брали участь в одному квартеті на груповому етапі. "Чарівним мадярам" у будь-якому випадку довелося б грати матчі проти суперника вище рівнем, проте в старті з домашнього матчу проти Англії для них був певний шарм.

Узагалі-то, на звітній грі не мали б бути присутні ніякі вболівальники господарів на трибунах, адже раніше саме за підсумками проявів дискримінації за расовими ознаками Пушкаш Арена отримала два матчі за закритими дверима. Але й тут угорці знайшли можливість учергове обійти європейські санкції на свою користь через цілком легальну дірку в регламенті УЄФА, тож 30 тисяч фанатів, значну частину з яких складали діти, зайняли трохи менше, аніж половину вільних місць.

Цієї підтримки вистачило для того, аби ускладнити чергове проведення акції BLM гравцями команди-суперників, та й за ходом першого тайму допомагало витримувати натиск від команди Гарета Саутгейта. Англія грала в не надто складний футбол, основу якого складала індивідуальна перевага окремо взятих виконавців у технічній та фізичній складовій. Особливо помітним на цьому тлі був Джаррод Бовен, який разом із Джеймсом Джастіном у цей вечір уперше надягли футболки національної команди.

Але більшість атак ізбоку гостей завершувалася невдалими діями в завершальній стадії, на відміну від супротивників, яким, як здавалося на перший погляд, не вистачало лише вдачі. Зокрема, уже на 12-й хвилині Коуді був змушений виносити м’яча з порожніх воріт після того, як Собослаї вдало замкнув простріл Него з правого флангу під час швидкої контратаки. Лоїк, до речі, був дуже корисним у своїй зоні, звідки повсякчас ішло загострення збоку Угорщини.

Але до перерви жодна з команд так і не відзначилася забитими м’ячами, а наприкінці першого тайму взагалі була помітна кричуща відсутність мотивації з обох боків іти до атаки. Відзначити варто було й серію невдалих подач зі стандартів від Англії, що помітно непокоїло тренерський штаб, який, вочевидь, будував певні заготування в цьому компоненті гри.

Заміна дебютанта Джастіна після перерви трохи здивувала, тим паче що поява на полі Сака себе виправдовувала лише на перших хвилинах, коли Гулачі не дав форварду Арсеналу забити м’яч із гострого кута на завершення сольного проходу лівим флангом атаки. Після цього в матчі настав період невизначеності, коли Англія віддала суперникам ініціативу в контролі м’яча, і зрештою догралася до великих проблем.

На 64-й хвилині Джеймс, який тільки-но встиг з’явитися на футбольному полі, примудрився відмахнутися від Жолта Нодя на правому фланзі штрафного, до цього вдало перехопивши переведення на хід супернику. Собослаї пострілом у лівий нижній кут не пробачив суперників за цю помилку, після чого почалася епопея з намагань гостей врятувати власне становище в цій грі.

Моменти в "трьох левів" створювалися повсякчас, проте Гулачі відносно спокійно тримав під контролем стан справ у власному штрафному, та й суперники йому допомагали невлучними спробами завершувати власні випади вбік чужих воріт. Угорщина тим часом виходила до атак зрідка, але зрештою саме момент із ударом над порожніми воротами від Шефера був найбільш наближеним до голу для обох команд. Проблеми та питання стосовно мотивації в команди Гарета Саутгейта.