Груповий етап Ліги націй УЄФА добігає свого завершення й ми поступово дізнаємось перелік команд у найвищому дивізіоні під літерою A, які продовжуватимуть боротьбу за головних трофей, а також тих національних збірних, які боротимуться за виживання або взагалі опиняться менш престижній лізі. У квартеті під номером 4 за перше місце відповідала Іспанія, тоді як Швейцарія вже точно б нікуди не поділась із останнього, а от далі…

А далі вже становилось цікаво, бо від результату матчу в Лесковаці поміж Сербією та Данією залежало все в контексті остаточного розподілу місць у турнірній таблиці в цій групі. Господарі при цьому мали менші шанси на успіх, бо для них відкритим був лише один сценарій — треба було перемагати за будь-яку ціну, тоді як гості могли повторити досвід нещодавнього матчу в групі на Євро-2024, коли їм треба було зіграти в безгольову нічию, і вони цього зрештою домоглись.

Чи була в команди Браяна Рімера на цю гру якась інша стратегія, окрім того, щоб намагатись утримувати рахунок 0:0, і лише в тому випадку, якщо суперники досягнуть бодай-якогось успіху, то вже починати щось вигадувати й самим? Судячи з того, що ми побачили впродовж понад півтори ігрові години, ні, Данія вийшла на поле з чіткою метою й намагалась тримати голову "по-скандинавські" холодною.

Навіть тоді, коли захист "червоної гвардії" радше був схожий на прохідний двір, як це було в першому таймі. У Сербії майже відмінно працював єдиний малюнок — м’яч віддавали Живковичу на правий фланг, той виконував подачі, а Мітрович чи Влахович намагались завершувати. Гравець Ювентуса ще й самостійними ривками щось намагався додати команді попереду від себе, і це також було доволі гостро й цікаво.

Але ми все одно говоримо "майже відмінно" щодо атак господарів, бо це "майже" — це про реалізацію, а з нею в них було все дуже погано. Бо, із одного боку, Шмейхель розгадав усі удари, які летіли в площину його воріт, а ті, які не летіли, — то вже проблеми з влучністю в пари нападників команди Драгана Стойковича, і ніяк інакше. Можливо, трохи везіння забракло сербам, але коли в тебе в заявці гравець із болотної команди, то про везіння краще й не зарікатись.

Серби будуть після гри казати, що це був виграний для них матч, хоча й на табло так і залишились у підсумку "нулі", і воно, загалом, дійсно було близьким до правди, проте в другому таймі з кожним новим зіпсованим гольовим моментом було помітно, що настрій у команди Стойковича випаровується дедалі більше, і в підсумку господарів навіть на адекватний фінальний штурм не вистачило, хоча він напрошувався дуже відверто з такою кількістю гренадерів на полі.

А в підсумку вийшло так, що чи не найбільше часу тримала м’яч на чужій половині Данія саме тоді, коли це за логікою мали б робити суперники, хоча до цього команда Рімера напрацювала десь на один момент загалом за весь матч і мала б тішитись лише з того факту, що опоненти не перетворили кількість на якість. Проте хто що скаже данцям, якщо вони з таким підходом удруге за рік домоглись свого, а серби… Домоглись того, на що заслуговували. Можливо, не остання наша зустріч із ними в цьому розіграші Ліги націй.