«Тостао, розумний та винахідливий гравець, наблизився до ближньої штанги, і я пішов за ним, відчувши, що Жаїрзіньйо може спробувати знайти його діагональним пасом. Однак, я, як це не дивно, забув про Пеле. Король забіг за спину своєму тілоохоронцю Алану Маллері на дальній стінці. Жаїрізньйо запустив м’яч навісною передачею в центр на Пеле, і раптово мені довелося бігти в протилежний кут своїх воріт. Король вистрибнув вище м’яча та вгатив по ньому з усієї сили, скерувавши його в нижній кут воріт. Удар головою вийшов ідеальним. Я тепер стрибав в правий від себе кут, і, як тільки м’яч вдарився в землю перед самою лінією воріт, я торкнувся його витягнутою правою рукою та якимось дивом зумів перевести сферу через перекладину. Алан Маллері сказав мені, що Пеле кричав «Гол!», коли я торкнувся м’яча. Потім бразилець зізнався, що тоді він зненавидів мене. Але згодом, як справжній король, віддав належне моїй грі та зазначив, що це був кращий сейв, який він будь-коли бачив», – так описував найефектніший епізод в своїй кар’єрі Бенкс.

Гордон народився в брудному передмісті Шеффілда в 1937 році. В школі він грав в футбол й показував досить непогану рівень, про що свідчать 6 матчів за дитячу команду Шеффілда. Проте він ніколи не задумувався про футбольну кар’єру. Гордон розумів, що йому потрібно в першу чергу думати, як заробити на шматок хліба, а тому часу на гру просто не залишалось.

В 15-річному віці Гордон розпрощався зі школою та почав вантажити величезні мішки з вугіллям. Це була зовсім не робота мрії. Після титанічної праці в Гордона вже не залишалося сил ні на що. Після закінчення 8-годинної зміни юнак часто падав на землю і лежав так нерухомо кілька хвилин, поки його батареї трішки підзаряджалися й він міг дошкутильгати додому. Щоправда, згодом ця надважка робота стала йому в пригоді, адже тендітний Бенкс перетворився на справжнього атлета. 

На вихідні він не міг опиратися спокусі та йшов в місцевий парк, щоб подивитися на матчі місцевих любителів. І тут випадковість змінила життя Гордона. Напередодні одного з поєдинків його впізнав гравець команди Міллспо, в якій воротар не прийшов на матч. Бенкса попросили зіграти. Для нього це виявилась пропозиція, від якої він не зміг відмовитись. Гордон помчав додому за бутсами та формою, але воротар так і не зміг повністю завершити свій образ, адже не мав жодної пари шортів. Тому Бенксу довелося провести свій дебютний матч в якості голкіпера в робочих штанах, почорнілих від вугільної пилюки. Після матчу команда потішалася над тим, як пилюка вибивалася з амуніції нового воротаря щоразу, коли він парирував черговий удар.

Перший млинець не виявився глевким. Тому його запросили на наступну гру, де він знову чудово себе проявив. Згодом на Бенкса кинув оком Ромарш Велфер, який виступав в лізі Йоркшира.

Проте новачок провалився. В дебютному матчі Гордону довелося 13 разів витягувати м’яча з сітки власних воріт. В наступній грі Бенкс пропустив лише тричі, однак всі голи були на його совісті. Не дивно, що дірявого голкіпера відправили назад в Міллспо. Тоді ж в житті нашого героя трапилася ще одна важлива зміна, завдяки якій він досягнув фантастичного прогресу в грі. Бенкс нарешті розпрощався з пекельно важкою роботою на вугільному складі та влаштувався підмайстром муляра.

Тепер він не лише зберігав багато сил для ігор в вікенди, а й навіть міг дозволити собі таку розкіш, як тренування двічі на тиждень. Побачивши, яка метаморфоза трапилася з безнадійним Гордоном, Ромарш Велфер знову заслав до воротаря своїх сватів, але він відмовив своєму екс-клубу. Адже його хотів бачити в своїх лавах Честерілд, який тоді зводив кінці з кінцями в Третьому дивізіоні Півночі. Новачок зумів перетворити місцевий гарбуз на розкішну карету, яка зупинилася лише за крок від молодіжного Кубка Англії. Проте швидко лише кішки родяться.

Тому не дивно, що дебютний сезон Бенкса в новому клубі склався гірше не придумаєш. Гордон постійно вчився, намагаючись вивести свою гру на новий рівень. Але це в нього виходило не найкраще. Команда залягла на дно турнірної таблиці, а новачок пропустив аж 122 голи. Видавалося, що Честерфілд викинув гроші на вітер, повіривши в талант молодого голкіпера. Бенкс, за його власними словами, інколи теж думав про повернення до мулярської справи. Однак, закотивши рукави, він вкотре взявся за роботу і сезон 1955/56 показав, що на нього чекає велике майбутнє. Завдяки Бенксу Честерфілд ледь не виграв молодіжний Кубок Англії. Гордон і Ко склали зброю лише в фіналі, де вони поступились самим Малюкам Басбі на чолі з Боббі Чарльтоном та Уілфом Макгіннессом.  До того ж, червоні дияволи ледь впорались з честолюбним андердогом. В домашньому матчі Малюки Басбі забили три м’ячі до 30-ї хвилини і подумали, що перемога вже в них в кишені. Проте Честерфілд не збирався здаватися на милість фавориту й встиг відіграти два м’ячі. А в домашньому поєдинку аутсайдер провадив до 90-ї хвилини. На жаль, незадовго до фінального свистка Денніс Фідлер відновив статус-кво (інформація для роздумів: в попередньому сезоні Малюки Басбі розтрощили в фіналі Вест Бром 7:1, а в турнірі 1956/57 років дісталося Вест Гему, який згорів 2:8).

В листопаді 1958 юнак приміряв на себе форму основної команди. 23 матчів Гордону виявилось достатньо, щоб заслужити чергове підвищення. Фінанси Честерфілда постійно співали романси, а скаути Лестера не були сліпими та лізли зі шкіри, щоб здобути головний алмаз The Spireites. Саме тому клуби швидко вдарили по рукам, коли прозвучала сума в 7000 фунтів. Цікаво, що тоді Бенкса мало цікавив професійний футбол. «Я не мав зеленого поняття, в якому дивізіоні виступає Лестер. Головне, що я отримував 15 фунтів на тиждень, які видавалося мені справжнім багатством», – згадував Гордон. Лиси, які тоді грали в вишці, брали Гордона на виріст.

В них в обоймі було 5 воротарів, які вважалися кращими за перспективного юнака. Проте Бенксу вистачило лише кількох місяців, щоб довести тренеру Метту Гіллісу, що саме він повинен захищати ворота команди. Хоробрий Гордон ніколи не боявся кидатися в ноги суперникам. Величезні руки та кошача стрибучість допомагали Бенксу витягувати мертві м’ячі. Він ніколи не халявив на тренуваннях, адже звик до важкої праці ще з тих  часів, коли горбатився під величезними мішками з вугіллям. Попри всі ці скілли, головними козирями Гордона були грамотний вибір позиції та холоднокровність. Він ніколи не втрачав голову, навіть на останніх хвилинах найвідповідальніших матчів.

Бенкс придумав ще один фокус, завдяки якому він часто пошивав в дурні суперників, які вискакували з ним на побачення. Виходячи з воріт, Гордон свідомо залишав відкритим один кут, запрошуючи форварда пробити саме туди. Загіпнотизовані форварди практично завжди попадалися в пастку Гордона й він записував на свій рахунок черговий сейв.

Гордон допоміг Лисам двічі вийти в фінал Кубка Англії. Однак в матчах за титул Фортуна відверталася від голкіпера. Особливо дошкульною стала для Бенкса поразка в фіналі сезону 1962/63. Лиси видряпалися на четверту сходинку турнірної таблиці чемпіонату Англії і недарма вважалися фаворитами в фінальному протистоянні з червоними дияволами. Але матч за титул пройшов згідно з манчестерським сценарієм. А Лисам підклав свиню той, від кого ніхто не чекав. Бенкс привіз всі три голи в свої ворота. Примхлива богиня змінила гнів на милість в 1964 році, коли Лестер в фіналі Кубка Ліги здолав Сток. Не забарився й виклик в національну збірну. Незважаючи на поразку в першому матчі з шотландцями з рахунком 1:2, ніхто не сказав жодного кривого слова на адресу дебютанта. Всі зійшлися на думці, якби не Гордон, то в цьому матчі на Трьох Левів чекав би розгром. До 1965 року Бенкс забронював за собою пост номер 1 в збірній.

Він став одним з головних факторів тріумфу Англії на домашньому мундіалі 1966 року. В перших чотирьох матчах чемпіонату світу Гордон зберіг свої ворота на замку. Лише в півфіналі його вдалося розмочити Ейсебіо. Щоправда, англійський воротар сам допоміг відзначитись Чорній Пантері. Гордон помилився, намагаючись приборкати навіс, чим миттєво скористався Жозе Торреш, який пробив головою по осиротілих воротах. Джеку Чарльтону довелося приміряти на себе роль воротаря, вибивши рукою м’яча з воріт. Арбітр призначив пенальті й Ейсебіо впевнено виконав вирок.

«Такі помилки були нехарактерними для нього. Він став надійним, ефективним і можна сказати старомодним британським голкіпером, який тримав в узді свою видовищну сторону, віддаючи перевагу надійній стороні – на благо команди», – пише Джонатан Уілсон в книзі «The Outsider: A History of the Goalkeeper». В Португалії залишалося 8 хвилин, щоб відновити паритет. Однак Гордон під завісу поєдинку поставив хрест на мріях португальців, потягнувши мертвий м’яч від Колуни. В фіналі Бенкс допоміг зупинити німецьку машину. Так Англія вперше і наразі востаннє стала чемпіоном світу. Через 4 роки на мексиканському мундіалі Гордон здійснив кращий сейв в історії футболу.

«Бенкс нізащо не відбив би удар Пеле, якби він не стрибнув трішки відхилившись назад, що дало йому додаткову частку секунди, щоб дотягнутися до м’яча, після чого сфера отримала достатньо додаткової енергії, щоб перелетіти через перекладину. Якби Бенкс пірнув просто на м’яч, то, мабуть, він би просто відскочив від руки в сітку», – зазначив Френсіс Ходжсон в книзі «Only the Keeper to Beat». Цей епізод став піковим в кар’єрі Бенкса.

Коли Гордон творив історію на мексиканських полях, він вже не був гравцем Лис. Зовсім не тому, що пішов на підвищення в топ-клуб. Його витіснив молодий та честолюбний дублер, про якого ви, мабуть, чули — Пітер Шилтон. Юнак заявив, що покине Лестер, якщо не матиме гарантованого місця в складі. Керівництво Лестера було на 100% впевнене в Пітері, а тому не задумувалось жодної секунди, коли Сток запропонував 52 тисячі фунтів за голкіпера збірної Англії. Тренер Гілліс «подякував» Бенксу за всі ті сейви, які допомогли Лисам набрати сотні очок та здобути титул: «На жаль, ми змушені розпрощатися з Гордоном, адже його кращі роки вже давно позаду».

Природно, що Бенксом цікавились й англійські гранди. Так, Білл Шенклі робив спроби перетягнути Гордона на «Енфілд», але скупе керівництво Ліверпуля пошкодувало грошей на голкіпера. Також перспективним виглядав союз з Вест Гемом, де тоді виблискували три чемпіони світу Боббі Мур, Джефф Герст та Мартін Пітерс. Але молотобійці теж вибули з гонки за Бенксом, до фінішу якої дожив лише Сток. Спочатку видавалося, що перехід до лав гончарів це для Бенкса крок назад. І тепер він втратить своє місце в основі збірної. Але Бенкс вкотре присоромив критиків. Тоді в руках Тоні Уоддінгтона опинився чудовий підбір гравців. Гончарам бракувало лише одного елемента, щоб виліпити свій перший титул. І тепер вони отримали його. В 1972 році Сток взяв свій перший в історії титул – Кубок Ліги, якого їм би не бачити, як власних вух, якби не фантастична гра Бенкса. Особливо Китаєць відзначився в півфіналі, коли потягнув удар Герста з пенальті.

Через кілька тижнів спортивні журналісти визнали Гордона Футболістом року. Бенкс став першим воротарем, який здобув цю престижну нагороду після легендарного Берта Траутманна (football.ua обов’язково розповість унікальну історію цього голкіпера і солдата). Згодом Гордон видав чудовий матч проти шотландців, зробивши черговий кліншіт. Видавалося, що збірна Англії та Сток можуть надовго забути про проблеми на воротарській позиції. Але не так сталося, як гадалося. Через кілька місяців прекрасний 1972 рік став для Бенкса одним з найтрагічніших.

«22 жовтня. Я чудово пам’ятаю той чорний день. Я сильно поспішав додому, тому що хотів встигнути на сімейний недільний обід. Я думав про попередній матч з Ліверпулем, оскільки переживав, що суддя Роджер Кілпатрік може докласти дисциплінарній комісії про невеличке непорозуміння між нами. Попереду мене зі швидкістю черепахи повз якийсь старенький автомобіль. Природно, що я захотів його обігнати та вискочив на зустрічну, на жаль, я не помітив мікроавтобус Austin A 60, який мчав просто на мене…Я пам’ятаю, як закричав від страху та болю. Потім був провал, перше, що я відчув, коли прийшов до тями був запах і смак крові. Моєї крові», – згадував Гордон в автобіографії. Хірурги наклали голкіперу 108 швів. В оці Бенкса застряг чималенький шматок лобового скла. Внаслідок аварії, Гордон перестав бачити правим оком, що для будь-якого воротаря стало б вироком.

Бенкс не зважав на те, що експерти не давали йому жодного шансу на повернення в гру. Вони не вірили, що Нельсон (писаки швидко придумали йому це прізвисько, натякаючи на однакову ваду в Гордона та знаменитого адмірала) зможе без наслідків пережити втрату ока. Де це бачено, щоб воротар був сліпим? Але Бенкс не був пересічним голкіпером. Він знав, що в нього є мінімальний шанс на повернення в гру й він хотів ним скористатися.

Гордону було не позичати впевненості в собі: «Воротарська справа побудована на геометрії та географії, і з одним оком я повинен перевчити себе правильно обирати позицію і прораховувати кути». Кілька тижнів він працював наодинці, навчаючись орієнтуватися в штрафному майданчику, маючи лише одне око. Лише після цього Бенкс наважився попросити своїх партнерів бити йому по воротах. Він сподівався, що каторжна праця принесе плоди. Але. Гордон миттєво зрозумів, що йому більше ніколи не стати тим голкіпером, яким він був до аварії. Бенкс тепер не міг правильно розрахувати швидкість польоту м’яча. Наприкінці сезону Нельсон викинув білий прапор та завершив кар’єру.

Звичайно ж, як справжній футбольний наркоман, він не міг жити без дози. Тому Бенкс очолив молодіжну команду Стока. Однак через чотири роки Гордон знову був в сідлі. Йому надійшла пропозиція з Північноамериканської футбольної ліги. «Форт-Лодердейл Страйкерс був єдиним клубом, який хотів, щоб його ворота захищав сліпий голкіпер. І вони жодного разу не пошкодували про цю авантюру», – згадував Гордон.  Під час одного зі своїх перших матчів за Форт Бенкс, як головна зірка команди, виїхав на поле на білому коні. Американці сподівалися, що з футбольним Нельсоном Страйкерс домінуватимуть на футбольних полях, так само, як і британська армія робила це на полях битв з його знаменитим «тезком». Попри те, що воротар, за його власними словами, грав в Америці лише на 75% свого доаварійного стану, його визнали кращим воротарем NASL 1977 року.

В 1979 Гордон повертається на батьківщину, щоб розпочати тренерську кар’єру. Однак коуча з нього не вийшло. Він надовго не затримався ні в Порт Вейлі, ні в скромному Телфорд Юнайтед. Особливо болючим виявився роман з останнім. Бенкса не лише звільнили з посади за кепські результати, а й запропонували йому «престижну» роботу – Гордон мав продавати клубні лотерейні квитки. «Я змушений був погодитися на цю пропозицію, адже сподівався, що завдяки цьому клубні боси виплатить мені гроші, які вони мені заборгували згідно з контрактом. Однак, вони мені дали лише 50%. Оскільки я тоді не мав жодних інших джерел прибутку, мені довелося проковтнути цю гірку пігулку. Але цей випадок розбив мені серце… Я більше не хотів залишатися в грі», – писав Бенкс в автобіографії.

Незважаючи на те, що Гордон не зіграв жодної секунди за Ліверпуль, Арсенал чи МЮ, він залишився в історії, як голкіпер, який здійснив кращий сейв в історії футболу. Це звучить досить іронічно по відношенню до Гордона, адже він любив повторювати: «Чудовий голкіпер – це не той, хто часто робить багато сейвів під час гри. Неймовірний сейв – це крайній засіб, до якого вдається топ-воротар лише після того, коли всі інші його козирі биті». 12 лютого 2019 року в житті Бенкса пролунав фінальний свисток. R.I.P. Гордон.