Я ніколи не хвилювався під час серій післяматчевих пенальті. Тиск? Це ж лише футбольний матч. Тиск – це, коли ви не знаєте, як прогодувати своїх дітей.

Чілаверт

 

«Під час чемпіонатів світу 2006 і 2010 років Чілаверт підробляв коментатором на американському каналі Univision. В ПАР Хосе регулярно з’являвся в прес-залах напередодні матчів. Чілаверт постійно одягав бейсболку так, щоб вона максимально закривала очі. Бульдог наївно сподівався, що тепер його ніхто не впізнає. Коли ж хтось насмілювався його ідентифікувати, він починав лютувати. Він щиро зізнавався в своїй «любові» до журналістів і міг годинами обливати брудом людей, яких не поважав.

«Якщо ви думаєте, що кожен може бути воротарем, то ви дуже сильно помиляєтесь. Люди думають, що ми виходимо на поле лише для того, щоб зупиняти удари. Але це надзвичайно обмежений та помилковий погляд на наше мистецтво. Як на мене, не варто говорити, що в тебе чудова команда, якщо на її воротах стоїть якесь чудо, котре постійно привозить голи. Ось візьміть Бразилію 1982 року. Всі розповідають, яка в них була геніальна команда. Гаразд. А ви не підкажете, хто захищав їхні ворота. Так, це був невдаха Валдір Перес.  Кожен удар по його воротах перетворювався на гол». Звичайно, Бульдог не був єдиним, хто вважав Переса ахіллесовою п’ятою тієї геніальної бразильської команди. Але голкіпери не наважувалися критикувати свого колегу. А ось Чілаверт ніколи не ліз за словом до кишені. Він плював на воротарську солідарність та єдність», – пише Джонатан Уілсон в своїй прекрасній книзі «The Outsider: A History of the Goalkeeper».

Прем’єрний матч на дорослому рівні Чілаверт зіграв за команду свого рідного міста Луке Спортіво Лукеньо. Йому тобі виповнилось лише 17.

«Я чудово пам’ятаю той вечір. Я хочу подякувати за цей шанс тренеру Педро Фернандесу, який вирішив поставити на ворота необстріляного хлопчину. Саме після цього чарівного вечора, я зрештою вирішив зробити серйозну ставку на футбол. А так, хтозна, можливо, з мене вийшов би хороший економіст. Та й без підтримки родини я б також давно повісив рукавички на цвях. На той матч прийшла вся моя сім’я. Мені найбільше запам’яталися слова мого діда, він сказав, що на мене чекає велике майбутнє і він обов’язково дочекається цього моменту. На жаль, він побачив лише мій дебют, оскільки помер через декілька днів», – згадував Чілаверт.

Потім була короткотермінове відрядження в Гуарані, після чого наш герой покинув батьківщину та вирушив в Сан-Лоренсо. В Парагваї він привчив всіх до того, що не обмежується лише тим, що захищає власні ворота. Він передав 5 привітів своїм колегам, реалізувавши кілька пенальті та штрафних. А ось в Аргентині Хосе довелося забути про свої прогулянки до чужих воріт. Наставник Святих на першому ж тренуванні заявив Хосе:

«Навіть не мрій про забиті голи. Ти не повинен виходити за межі власного штрафного майданчика. Якщо ж тобі так кортить забити гол, гаразд, можеш спробувати. Але в такому випадку тобі світять кілька місяців відсидки на банці».

Юний воротар тоді ще не був настільки божевільним, як на піку своєї кар’єри, а тому вирішив послухати тренера. Все-таки він хотів грати, а не протирати штани на лаві запасних. Проте Хосе недовго був святим. В 1988 році він поїхав підкорювати Іспанію. Щоправда, в Сарагосі він теж не показав нічого особливого.

У 1992 році тренер збірної Парагваю Серхіо Маркарян вирішив взяти Чілаверта на Олімпіаду в Барселоні, де Бульдог показав себе в усій красі. Він тримав свої ворота на замку протягом 267 хвилин та став одним з ключових факторів успіху гуарані, які поїхали додому лише після чвертьфіналу.

На тому ж турнірі вперше засвітилися такі парагвайські зірки, як Карлос Гамарра, Сельсо Аяла, Франсіско Арсе та Хосе Кардосо. Згодом вони стануть ковалями успіху гуарані, які будуть постійними учасниками мундіалів, що до епохи Чілаверта видавалося чимось неймовірним. До того ж, Парагвай ніколи не задовольнявся олімпійським принципом, він завжди хотів перемагати.

Покинувши Сарагосу, Чілаверт повернувся в Аргентину. Хосе одягнув воротарський светр Велес Сарсфілд. El Fortin жодного разу не пошкодував про покупку парагвайця. Чілаверт став тим ключовим інгредієнтом, якого бракувало цьому скромному клубу для створення чемпіонського коктейлю. До приходу парагвайця Велесу завжди доводилось частуватися тими недоїдками, які йому залишали на святковому столі традиційні аргентинські гранди.

Прихід Чілаверта все змінив. Невинні овечки перетворилися на агресивних бульдогів, які знімали скальпи не лише з топ-команд срібної країни, а й наводили жах на весь континент. Це якраз той випадок, коли статистика буває дуже красномовною. Бульдог допоміг El Fortin вигризти 4 чемпіонські титули. А в 1994 році Велес, взявши Копа Лібертадорес, став королем Латинської Америки. Однак давайте не будемо бігти попереду паровоза.

«Спочатку багато експертів та вболівальників виступали категорично проти моїх походів до чужих воріт. Так, в 1988 році в Сарагосі фанати бісилися, коли я покидав власний штрафний майданчик, вони називали мене El Loco та кричали, щоб я повертався на свій пост. Я просто хотів допомогти в такий спосіб команді. Якщо в тебе є голкіпер з хорошим ударом, то буде злочином не використовувати настільки ефективну зброю. Я ніколи не завертав собі голову тим, що про мене говорять інші. Згодом я став штатним виконавцем штрафних та пенальті в своїх командах. І в цьому я міг дати фору багатьом топ-форвардам світу», – вихвалявся Бульдог.

8 червня 1993 року гол Хосе з пенальті подарував Велесу нічию в протистоянні з Естудіантесом. Святкуючи цей м’яч, Чілаверт біг до власних воріт, лупцюючи своїми величезними кулаками повітря. Згодом такі забіги після забитих голів, стали візитівкою Бульдога.

 

До речі, цей м’яч подарував El Fortin перший за 25 років титул чемпіона Аргентини. Однак Чілаверт не збирався на цьому зупинятися. До Бульдога апетит завжди приходив під час їжі. На перемогу El Fortin в Копа Лібертадорес 1994 ніхто не ставив жодного песо, за виключенням фанатів Велеса. До того ж, Фортуна підклала чималеньку свиню андердогу – підкинувши їм в суперники Крузейро, Палмейрас та Боку. Проте Велес зумів не лише вижити в цій групі смерті, а й посісти в ній перше місце. В 1/8 фіналу Бульдог вкотре врятував Велес.

Надважке двоматчеве протистояння з уругвайським Дефенсором не виявило сильнішого. Тому на Чілаверта чекала чергова серія пенальті. В ній Хосе не лише потягнув два удари суперника, а й сам реалізував одинадцятиметровий. У чвертьфіналі проти венесуельського Мінервена геройства Бульдога не знадобилися. Еl Fortin впевнено пройшов в півфінал.

А ось там на Велес чекала нова серія пенальті, яка знову розгорталася згідно з стандартним сценарієм. Чілаверт сам забиває одинадцятиметровий та тягне удар Рональда Вальдеррами (брат Карлоса). Видавалося, що в фіналі навіть магії Бульдога буде недостатньо, щоб зупинити Сан-Паулу, якому залишалося зробити один крок до свого третього поспіль титулу Копа Лібертадорес. В складі бразильського клубу виблискували три новоспечені чемпіони світу – Кафу, Мюллер та Дзетті. Однак вже перший матч довів, що Велес не вийде закидати шапками. Гол Асада подарував аргентинцям домашню перемогу.

У матчі-відповіді Мюллер на 33-й хвилині відновив статус-кво. Через півгодини El Fortin залишився в меншості, але вистояв до фінального свистка, завдяки кільком феноменальним сейвам Хосе. Тепер долю титулу мала вирішити серія пенальті. Бразильці розуміли, що їхні шанси були близькі до нуля, адже на воротах аргентинців стояв великий і жахливий Чілаверт. Наш герой вкотре показав себе в усій красі. Він забив пенальті та парирував удар Пальіньї. Парагвайський чарівник добився неможливого – він зумів перетворити незграбний велесівський гарбуз на найшвидший болід Латинської Америки.

Під завісу року Бульдог і Ко візьмуть Міжконтинентальний кубок. El Fortin вкотре помножить на нуль всі прогнози експертів, які подавали протистояння між Міланом та Велесом, як поєдинок між Принцом і Злидарем. Природно, що такі успіхи привертали увагу до постаті Чілаверта. Ексцентричному президенту Велеса Раулю Гамесу (про цю колоритну постать football.ua обов’язково розповість) коштувало чимало зусиль, щоб більш заможні клуби не вкрали його головний скарб: «Біля Хосе постійно крутилися ці негідники з Боки. Через це мені доводилося платити Чілаверту 10 000 доларів підйомних, щоб він навіть не думав дивитися в сторону Генуезців», – згадував Рауль. 

Постійні тріумфи ще більше роздували й без того чималеньке его Хосе: «Ніколи не порівнюйте мене з Ігітою чи Кампосом. Вони не можуть бити настільки сильно й влучно, як я, до того ж,  я, на відміну від них, ніколи не наражаю свою команду на непотрібний ризик. Звичайно, інколи їм щастило забивати красиві голи. Але хіба хоча б один з них був настільки прекрасним , як мій шедевр в ворота Бургоса. Якщо ви думаєте, що цей гол був випадковим, то сильно помиляєтесь. Я чудово бачив, що Херман замість того, щоб спостерігати за грою, рахував птахів», – розповів Хосе в одному з інтерв’ю.

Бургос був одним з найвідоміших клієнтів Чілаверта. 1 вересня 1996 року Аргентина в Буенос-Айресі приймала Парагвай в відборі до французького мундіалю. Альбіселесте швидко відкрили рахунок. А на 42-й хвилині гуарані отримали право на штрафний удар. До м’яча підійшов, звичайно ж, Чілаверт. Якщо вірити фотографам, коли Бульдог готувався виконати штрафний, Херман аж тремтів зі страху. Тож не дивно, що він пропустив чергового метелика.

Після матчу парагваєць зауважив: «Херман постійно критикує мене, стверджуючи, що я жирна задниця, яка не вміє стояти на воротах і тому постійно пхається вперед, щоб бити штрафні та пенальті. Краще б він тримав язика за зубами. Я сьогодні все всім довів. Я ж завжди говорив, що Бургос посередній голкіпер». Тренери альбіселесте погодилися з Чілавертом та більше ніколи не викликали Моно в збірну.

Аргентинські чиновники вирішили помститися Бульдогу за цей прикрий гол. Вони воскресили давню історію, в яку два роки тому вляпався Чілаверт. Він спровокував масштабну бійку під час матчу. Караючий меч правосуддя лише зараз наздогнав негідника. Найгуманніший аргентинський суд дискваліфікував Хосе на 13 місяців. Але служителі Феміди вирішили, що цього Бульдогу буде замало і він ще три місяці повинен провести за ґратами. На допомогу Чілаверту прийшла FIFA, яка змусила асоціацію футболу Аргентини помилувати воротаря.

Хосе так прокоментував цю скандальну історію: «Аргентинці просто не можуть погодитись з тим, що парагваєць є найкращим в їхній країні. Вони вважають, що мої співвітчизники можуть лише працювати на будовах чи вилизувати вілли місцевих багатіїв. Справедливе аргентинське правосуддя? Еге ж. Вони досі не посадили десятки вбивць та ґвалтівників. А ще та історія з придурком, який стріляв в журналістів. Так от він зараз насолоджується свободою. Натомість вони вирішили запроторити за ґрати такого «небезпечного злочинця», як я».

На цьому неприємності Хосе в Аргентині не закінчились. Якось семеро озброєних ножами злочинців напали на Чілаверта неподалік від Буенос-Айреса. Бульдог відбився від них голими руками. Відтоді голкіпер почав возити на задньому сидінні свого авто бейсбольну біту. Журналістам також часто діставалося від Бульдога: «Преса ніколи не зможе керувати мною, як іншими футболістами. Деякі з них самі телефонують мені, та напрошуються на інтерв’ю. Знаєте, в чому полягає головна проблема зі мною в папараці, які полюють на справжні сенсації? В тому, що вони ніколи не бачили та не побачать мене на дискотеці в стані наркотичного чи алкогольного сп’яніння. Я не в їхньому смаку».

На батьківщині ж завжди обожнювали Чілаверта. Футболки з бульдогом були найбільш продаваними в країні. А Парагвайська футбольна ліга навіть провела конкурс для власників бульдогів. Переможцем став собака, який був найбільше схожим на того, якого носив на своєму светрі Чілаверт. Цей тріумфатор отримав честь стати офіційним маскотом однієї з асунсьйонських команд.

В 1996 році Чілаверт став футбольним королем Латинської Америки – його визнали кращим гравцем континенту. Хосе залишив з носом таких геніїв, як Енцо Франческолі, Аріель Ортега та Карлос Вальдеррама. Через два роки Парагвай вистрелив на чемпіонаті світу в Франції. Гуарані пройшли напрочуд складну групу, де їх суперниками були іспанці, нігерійці та болгари. MVP команди став, звичайно ж, Хосе, який в двох з трьох матчів зберіг свої ворота на замку. 

В 1/8 фіналу Бульдог був хвилерізом об який розбивалися всі атаки господарів турніру. По мірі того, як спливав час, французькі вболівальники розуміли, що їхні шанси на титул випаровуються. Адже попереду серія пенальті, а там… Чілаверт. Але на 114-й хвилині Лоран Блан забив золотий гол, який закінчив парагвайську казку. Щоправда, ця невдача не розчарувала Бульдога. «До мундіалю ніхто ніколи не чув про Парагвай. Ми дуже горді, що нанесли нашу країну на футбольну карту світу. Ми довели, якщо команда – це одна дружня сім’я, то їй під силу будь-які подвиги».

Природно, що європейські купці полювали за Чілавертом. Найспокусливіша пропозиція надійшла від Ліверпуля. Проте Велес ні за які гроші не хотів розлучатися зі своїм лідером. «Вони зіпсували мені кар’єру. Через те, що вони відмовились відпустити мене в Ліверпуль, я втратив 24 мільйони доларів. Поки вони не повернуть мені ці гроші, я не збираюся тренуватися, не кажучи вже про гру за Велес», – лютував Хосе. Згодом він змінив гнів на милість та знову почав наводити жах на суперників El Fortin. Найефектніший матч в складі Велеса Хосе видав проти Ферро Карріль Оесте.

В цій грі голкіпер зробив хет-трик! Чілаверт так згадував цю неймовірну подію: «Це були фантастичні три м’ячі. Навіть те, що я всі голи забив з пенальті аж ніяк не принижує моє досягнення. Спробуйте тричі поспіль перехитрувати воротаря під час виконання вироку! А мені це вдалося. Перший удар я послав в лівий від воротаря кут. Потім вирішив пробити по центру, а ефектний знак оклику поставив ударом під перекладину». Штрафні у виконанні Чілаверта часто виявлялися не менш небезпечними, ніж пенальті, в чому на власній шкірі неодноразово переконувалися його колеги по цеху. Вони теж намагалися помститися Бульдогу за забиті в їхні ворота м’ячі. У 2000 році Чілаверт зрештою постраждав від ефекту бумеранга. Тоді Роберто Бонано з Рівера вразив його ворота в матчі Копа Меркосур. Пропущений гол не вразив нашого героя: «Він пробив дуже погано. Вдарив так, наче бив не ногою, а мокрою газеткою».

В Чілаверті часто вживалися дві людини. Одна – хороший доктор Джекіл і друга – поганий містер Гайд. Добрий Чілаверт запропонував гравцям парагвайської збірної віддати частину премії за вихід на мундіаль 1998 року обслуговуючому персоналу команди. Через рік він розкритикував уряд та відмовився виступати на домашньому Копа Америка. Бульдог так обґрунтував свою принципову позицію: «Бідному Парагваю такі дорогі забавки зовсім не по кишені. Краще б уряд витратив ці гроші з користю та вклав їх в освіту та медицину. Наші чиновники, замість того, щоб споруджувати стадіони, повинні в першу чергу будувати школи, лікарні, для того щоб допомогти дітям, особливо безграмотним та хворим. Саме такі дії уряду зробили з нашої країни бананову республіку».

Перед матчем за Міжконтинентальний кубок з Міланом Чілаверт домовився з представниками «Puma», що вийде на поле в светрі з її логотипом за якихось 14 тисяч зелених. Німці в якості бонуса надіслали парагвайцю 80 пар воротарських рукавичок та три величезні мішки з одягом. Хосе вкотре довів, що в нього велике серце. Бульдог роздав ці рукавчики воротарям клубів нижчих дивізіонів, а одяг пішов на потреби лікарень. Парагваєць завжди відзначався хорошим почуттям гумору. Напередодні матчу з гуарані тренер збірної Бразилії Луїс Феліпе Сколарі давав такі настанови своїм гравцям: «Якомога частіше бийте по воротах, адже на них стоїть не голкіпер, а 400 кілограм жиру». Довідавшись про це, Хосе пожартував: «Моя бойова вага ніколи не перевищує 250 кілограм».

Містер Гайд теж часто нагадував про себе. «Мені видавалося, що з таким обличчям, як в мене, мені буде набагато простіше грати роль поганого хлопця», – стверджував Чілаверт. У відборі до чемпіонату світу 2002 Бульдог перетворився на верблюда. Хосе плюнув в Роберто Карлоса, за що отримав три матчі дискваліфікації. Чілаверт жодного разу не пошкодував про цей вчинок. «Бразильський карлик назвав мене неграмотним індіанцем. Він вирішив показати свої яйця та образив не лише мене, а й мою країну. Карлик ще має подякувати мені, що я не розірвав його на шматки».

Чілаверт розпрощався зі збірною на мінорній ноті. В 2003 році Бульдог погризся з партнерами та сказав їм «Hasta la vista». Далі – більше. В 2005 у Франції парагваєць мав відсидіти півроку за ґратами за те, що в судовій тяганині зі Страсбургом, з якого він хотів видоїти кругленьку суму, Хосе використовував фальшиві документи. На щастя, він вийшов сухим з води й так і не приміряв на себе форму зека. Бульдог швидко зализав рани й, повернувшись в Новий Світ, продовжив свої снайперські звершення. Так, виступаючи за Пеньяроль, Чілаверт поповнив свій бомбардирський рахунок 4 м’ячами. Приємним бонусом став титул чемпіона Уругваю.

За його власними словами, Бульдог шкодує лише за тим, що йому не вдалося відчути смак гри в Прем’єр-лізі. «В британському футболі я б почувався, наче риба в воді. З їхніми сотнями навісних передач я мав би безліч нагод точно вибивати м’яч в поле. Мої дальні удари від воріт також там би чудово зайшли. Як і голи».

Незважаючи на те, що титул найрезультативнішого голкіпера в історії футболу тепер належить Рожеріо Сені, саме Чілаверту сучасні голкіпери повинні подякувати за те, що воротарів-бомбардирів тепер вважають справжнім явищем в футболі,  а не дивляться на них, мов на божевільних. Залишимо останнє слово в цьому матеріалі за Бульдогом: «Я не знаю, скільки Чілаверт коштував би сьогодні, але я впевнений, що це була б велика сума, оскільки є не надто багато голкіперів, які можуть йти вперед і забивати голи».

 

Володимир Войтюк, Football.ua