Викласти щонайменше 60 мільйонів фунтів за 30-річного футболіста, запропонувати йому зарплату до 350 тисяч фунтів на тиждень і підписати контракт на чотири роки з опцією ще на сезон — навряд чи це виглядає як зразок раціонального бізнесу. Саме тому Юнайтед і не активує цю опцію. Влітку кар’єра Каземіро на Олд Траффорд завершиться — так, як давно й очікували.

Коли він попрощається з клубом, маючи за плечима близько півтори сотні матчів, чимало хто згадає його період у Манчестері як ще один символ марнотратства та надмірностей на трансферному ринку, як приклад захоплення гучними іменами й дорогими зірками, що приходять уже після свого піка.

У цьому є частка правди. Та навіть якщо цей трансфер навряд чи був зразком далекоглядності, Каземіро, ймовірно, був необхідним. І хоча чотири сезони п’ятиразового переможця Ліги чемпіонів не могли коштувати дешево, назвати його підписання просто дорогою помилкою було б несправедливо.

Швидше, сама ціна стала симптомом відчаю і хаосу, в яких опинився Юнайтед у перше, турбулентне літо Еріка тен Гага. Перехід бразильця з Реала різко прискорили після двох поразок поспіль на старті чемпіонату. Довга, виснажлива сага з Френкі де Йонгом зайшла в глухий кут. А вихід у Лігу чемпіонів потрібно було забезпечити за будь-яку ціну.

Зрештою це вдалося — і значною мірою завдяки Каземіро. У свій перший рік у Манчестері, а особливо в перші шість місяців, його сприймали як трансфер, що змінює все. Прихід одного з найкращих опорників свого покоління нарешті закрив давню проблему в опорній зоні. Навіть попри вік, який не обіцяв довготривалої перспективи, його клас і досвід стали швидким та ефективним рішенням.

На піку форми, навесні — приблизно в під час фіналу Кубка ліги проти Ньюкасла, — у деяких колах його без жодних застережень називали найважливішим підписанням клубу з часів Еріка Кантона.

Другий сезон Каземіро вийшов значно важчим — і саме він багато в чому сформував те, як сьогодні сприймають його манчестерський період поза стінами Олд Траффорд. У кількох матчах він уже не виглядав здатним витримувати темп Прем’єр-ліги, і ці епізоди надовго засіли в пам’яті.

Хоча він був далеко не єдиним, кому важко давалися вимоги дедалі хаотичнішого стилю тен Гага, для опорного півзахисника за тридцять це стало особливо болісним випробуванням і оголило короткострокову природу цього трансферу.

Ніщо не підкреслило це так яскраво, як травнева поразка 0:4 від Крістал Пелас у 2024 році. Того вечора експерт Sky Sports Джеймі Каррагер запам’ятався фразою, зверненою до бразильця: "Піди з футболу, поки футбол не пішов з тебе".

Але він не пішов. І навіть після того, як наступник тен Гага відсунув його на другий план — у якийсь момент Каземіро опинився нижче в ієрархії, ніж 21-річний Тобі Колльєр, — його відданість і прагнення повернути місце в складі зробили свою справу. Він майже знову став гравцем основи. Відтоді Каземіро перетворився на приклад, на який Рубен Аморім постійно вказував іншим футболістам.

Минулого тижня The Athletic повідомив: опція в його контракті автоматично активувалася б, якби він вийшов у старті в кожному з матчів, що залишилися. Імовірність цього була мінімальною. Навіть якби клуб і хотів ще один сезон, навіть якби дозволяв бюджет, травма або дискваліфікація майже напевно стали б на заваді. Та якщо дивитися лише на форму, такий сценарій уже не здавався фантастичним.

Цього сезону Каземіро розпочав у старті 19 із 24 матчів у всіх турнірах, зокрема всі, окрім одного, поєдинки Прем’єр-ліги, в яких був доступний. Попри справедливі заклики давати більше шансів Коббі Майну, майже ніхто не вважав, що це має відбуватися коштом 33-річного бразильця.

У більш компактних і стриманих тактичних моделях, ніж ті, що пропонував тен Гаг, він загалом виглядав цілком здатним і далі грати на високому рівні.

Його небезпека під час стандартів принесла пристойний результат — 21 гол із моменту переходу. І хоча з передачами він іноді був нестабільним, за ці три з половиною роки не раз траплялися вечори, коли, окрім Бруну Фернандеша, саме Каземіро здавався єдиним у складі Юнайтед, хто справді здатен створити щось із нічого.

Оголошення в четвер про його відхід наприкінці сезону пролунало одразу після яскравого матчу й звання найкращого гравця у 198-му манчестерському дербі. Це був лише черговий доказ того, що Каземіро все ще має що дати Юнайтед — хай і не за ті гроші, які він отримує нині.

Навіть без активації додаткового року мінімальні витрати Юнайтед на трансфер і утримання Каземіро за ці чотири сезони оцінюють приблизно у 119 мільйонів фунтів . Чи було це того варте? Думки розійдуться.

Та з одним важко не погодитися: з Каземіро на полі Юнайтед був сильнішою командою. Особливо цього сезону. А тепер його потрібно замінити.

Сьогодні на Олд Траффорд працює вже інша група людей, ніж улітку 2022-го, і вони напевно шукатимуть молодшого, атлетичнішого півзахисника — з вищою стелею можливостей, з більшим потенціалом зростання і кращою ліквідністю на випадок, якщо очікування не справдяться. Розумніший трансфер — із цим, мабуть, погодяться всі.

Як і у випадку з Каземіро, такий гравець — чи то Елліот Андерсон, чи Карлос Балеба, чи інша ціль — дешево не обійдеться. І щоб уникнути спаду вже наступного сезону, він має бути не менш надійним у центрі поля, ніж той, кого йому доведеться замінити після такої насиченої й суперечливої манчестерської глави.

 

The Athletic