Наприкінці святкової програми неділі в двадцять другому турі української Прем’єр-ліги на нас очікувало надзвичайно цікаве принципове протистояння, яке відносно нещодавно з’явилось на футбольній мапі "елітного" дивізіону нашої країни. У гості до житомирського Полісся навідався рівненський Верес заради двобою, який уже встигли охрестити "вовчим" дербі. Тож знову була можливість поділити сфери впливу в північному лісовому регіоні.

При цьому команда Руслана Ротаня вже мала повну картину результатів матчів за участі прямих конкурентів у боротьбі за медалі в цьому сезоні, тож відповідно прагнула скористатись невдачею київського Динамо та навпаки не дати донецькому Шахтарю та черкаському ЛНЗ піти у вільне плавання на значну кількість залікових балів. Але для цього треба було долати колектив Олега Шандрука, який, до чого все й ішло з останніми невдалими результатами "червоно-чорних", знову муситиме озиратись на зону перехідних матчів позаду себе в турнірній таблиці.

Таким чином було зрозуміло, що Вересу банально є, що втрачати в цій грі, тож гості вирішили діяти максимально обачно біля власних воріт передусім та віддали повну атакувальну ініціативу суперникам. Або ж Полісся так наполегливо шукало щастя біля чужих воріт від самого початку, що не залишало простору для контратак суперникам — це вже з якого боку дивитись на гру.

І в певний момент посередині першого тайму почало здаватись, що команда Руслана Ротаня максимально близько підійшла до забитого м’яча. Залишалось тільки дочекатись на нього поміж змарнованими казковими моментами Гуцуляка, Андрієвського та Назаренка. При цьому Верес таки вискочив одного разу на чужу половину, і Веслі своїм пострілом із лівого флангу штрафного в дальній кут дав чітко зрозуміти, що не все так просто цього вечора буде для господарів поля.

Але все ж таки Полісся забило першим. Сталось це на 34 хвилині, коли Гуцуляк подав учергове з правого флангу, а Стамуліс на дальній незграбно перевів м’яч прямо на ногу Андрієвському перед воротами, який своїм шансом скористався. Після цього команда Ротаня трохи послабила тиск і, напевно, даремно це зробила.

Бо ніщо насправді не віщувало біди для Полісся, аж раптом, на 45 хвилині раптово прилетів дальній удар під ліву стійку з правого флангу від Шарая фактично на рівному місці. Тож публіка в Житомирі мала йти на перерви у трохи змішаних почуттях, бо одна команда явно домінувала над іншою, але рахунок щодо цього не давав чіткого розуміння.

Усе довелось починати від самого початку господарям поля в другій половині гри, і тут уже Вересу довелось якось на морально-вольових дотягувати цю гру до фінального свистка. Бо простору для контратак уже по-справжньому ніхто не залишав, а от моментів біля воріт Гороха ставало дедалі більше. Особливо великою була їхня інтенсивність у заключну чверть ігрового часу.

Утім, навіть грізна зброя калібру Гайдучика проти команди з його рідного регіону не допомогла розкрити цей захист колективу Шандрука бодай ще один раз у цій грі. Горох зривав овації рівненської публіки за кожної найменшої нагоди, а Полісся ще на божевільному моменті з ударом Сарапія з кількох метрів, на який воротар зреагував на самісінькій лінії, мало зрозуміти, що суперники просто так не складатимуть зброю. Власне, очки в дербі можна здобувати й у такий спосіб.

У наступному турі житомирське Полісся гостюватиме в СК Полтава, тоді як рівненський Верес прийматиме київську Оболонь.

Полісся — Верес 1:1
Голи: Андрієвський, 34 — Шарай, 45

Полісся: Волинець — Майсурадзе, Чоботенко, Сарапій, Михайліченко — Андрієвський (Брагару, 62), Бабенко, Емерллаху (Федор, 62) — Гуцуляк, Краснопір (Гайдучик, 62), Назаренко (Лєднєв, 90+3).

Верес: Горох — Стамуліс, Ціпот, Гончаренко, Сміян — Харатін, Кльоц (Ян, 78) — Шарай, Бойко, Веслі (Баїя, 66, Протасевич, 90+2) — Ндукве (Стень, 66).

Попередження: Федор — Шарай, Стень