Десятки представників «великих» європейських клубів майже місяць сидітимуть на стадіонах штату Сан-Паулу, ретельно відстежуючи кожен крок молодих бразильських талантів.

Вже й чемпіонат Ю-20 проводиться, й у кожному штаті є своє змагання у різних вікових категоріях, але Кубок Сан-Паулу («Копінья») залишається найпрестижнішим змаганням для юних футболістів Бразилії. Власне, саме після появи у 2006-му році молодіжного чемпіонату країни у Кубку Сан-Паулу грають футболісти не старші 18 років.

Зі скромного змагання лише для клубів штату Сан-Паулу турнір за понад сорок років свого існування перетворився на справжнього гіганта. Бувало, що заїзджали у гості й іноземні команди: Бока, Пеньяроль, Серро Портеньйо, Велес, Баварія, але насамперед це огляд футбольних перлин з усіх куточків величезної Бразилії.

У трансляціях матчів турніру постійно можна почути, скільки годин провели в автобусі футболісти скромної команди з найвіддаленішого штату, аби дістатися до Сан-Паулу. Усе заради, можливо, однієї миті. Заради того, щоб для початку хтось із бразильських грандів звернув на тебе увагу.

Клуби, що не пробилися на Копінью, укладають угоди зі слабкими командами інших штатів, де конкуренція менша, аби ті використали їхніх гравців. Тоді є шанс вигідно продати когось зі своїх вихованців. Блиск зірочок, сяйво майбутніх титулів сусідить тут із гіркими сльозами розпачу та розачуваннями. На кожного Жунінью Пернамбукану, Ваґнера Лав, Раї, Алешандре Пату та багатьох інших є десятки тих, чиї імена чи прізвіська ніхто ніколи не почує не те що за межами Бразилії, а й за межами їхніх рідних міст та містечок.

Цього року у змаганні братимуть участь 96 команд, розбитих на 24 групи. Переможці груп та вісім найкращих других команд виходять до наступного раунду і починається гра «на виліт».

Серед претендентів на перемогу знайомі імена. Можна, звичайно, згадати 2006-й, коли Копінью виграла «Америка» зі штату Сан-Паулу, чи інші випадки, коли команди такого калібру пробивалися до фіналу, але перед самісінькім стартом важко виловити у довжелезному списку учасників команду, що обов’язково має стати сенсацією.

Захищатиме здобутий торік титул Фламенґо. Двох переможців Копіньї-2011, які залишилися у складі й на цей рік, Вандерлей Лушембурґу використовував минулого сезону у першій команди. Опорний півзхисник Муралья зіграв у тринадцяти матчах чемпіонату Бразилії, форвард Томас — у дев’яти. Має зіграти і Адріан, один із найкращих у минулому розіграші турніру.

Фла запам’ятався продуманою командною грою, у якій молоді футболісти були здатні на досить зрілі та впевнені дії за будь-яких обставин у матчі й проти будь-якого суперника. Ці ґрунтовність та стабільність гри мають стати козирями Фламенґо.

Переможець трьох із восьми останніх турнірів, рекордсмен за кількістю титулів (7), Корінтіанс готується до Копіньї з чудовим настроєм. Головна команда клубу щойно здобула чемпіонство у Серії А. Молодь гратиме за тією ж схемою (4-2-3-1), що й перша команда. Минулого року Корінтіанс непогано комбінував через фланги, але руйнівної сили цієї гри вистачило лише для погромів не найсерйозніших суперників. Цього разу мета продемонструвати більш збалансований футбол.

Попри лише один титул, завжди серед фаворитів і Крузейру. Команда виграла молодіжний чемпіонат штату, дійшла до чвертьфіналу національної першості, тож зіграності Кру не бракуватиме. На останньому чемпіонаті світу Ю-17 два м’ячі у складі збірної Бразилії забив Леу. Схоже, що саме він має стати лідером Крузейру у Копіньї-2012.

Свій учасник юнацького мундіалю є й у Атлетику Паранаенсе. Опорний хавбек Ернані у Мексиці виходив на поле навіть частіше за Леу. Атлетику, щоправда, навряд чи залежатиме від якогось одного гравця. У 2011-му клуб зібрав у штаті Парана усі можливі титули у різних вікових категоріях й більшість із тріумфаторів тих змагань прагнутимуть успіху вже на загальнонаціональному рівні.

Майже досягли успіху на цьому рівні юні футболісти Флуміненсе, але у чемпіонаті Бразилії вони залишилися на другому місці. Безумовно, і це непогане досягення, але ще важливіше те, що у Флу є виконавці хорошого рівня у кожній лінії. Іґор Жуліан, Ронан  та Елівелтон, який зіграв дев’ять матчів чемпіонату за першу команду, — у захисті, Едуарду у середній лінії, Маркус Жуніу в атаці.

На гравців 1994 року народження чималі надії покладають у Палмейрасі. Адже команда Ю-17 стала чемпіоном штату. У Копіньї Палмейрас ще жодного разу не вигравав і, здається, що й зараз, попри усі очікування, бракуватиме і яскравих особистостей, і, що важливіше, гри достатьно злагодженої для протистояння іншим претендентам на титул.

Інтернасьйонал не вигравав цей титул з 1998-го (один із тодішніх чемпіонів — Одаїр Еллманн — зараз є асистентом тренера Андре Жардіна), але щоразу за цією командою варто стежити якомога уважніше. Основу Інтера на Копіньї-2012 становитимуть гравці 1994-го року, які разом пройшли кілька вікових категорій, пограли за юнацьку збірну Бразилії. Серед гравців на рік старших виділяють атакувального півзахисника Фреда.

Інший атакувальний хавбек, ще один учасник чемпіонату світу Ю-17, привертає увагу у складі Васку. Ґільєрмі повинен стати конструктором атак та лідером добротного, з досвідом змагань загальнонаціонального рівня колективу. У чемпіонаті штату Ю-17 Васку посів друге місце.

Другим у чемпіонаті Ю-17 свого штату був Сантос. У Копіньї зіграють і футболісти, які виграли юнацьку першість Сан-Паулу у 2010-му.  Через травму пропустить турнір один із найкращих форвардів Вітор Уґу. Але гратиме Віктор Андраде (1995 р.н.), якого Сантос вже «захистив» клаусулою у 50 мільйонів євро.

Чемпіоном штату Ю-17 став Сан-Паулу, клуб, що найуспішніше продає своїх вихованців упродовж останніх 10-15 років. Залишив команду тренер Сержиу Барезі, який виграв Копінью-2010 з Лукасом та Каземіру у складі. Успішність виступу Сан-Паулу залежатиме від того, наскільки швидко розбереться зі справами Зе Сержиу, котрий з кількома учасниками турніру, зокрема форвардом Адемілсоном (5 м’ячів на юнацькому мундіалі), працював у Сан-Паулу Ю-17.

Окремо слід згадати молодіжного чемпіона Бразилії Америку зі штату Мінас-Жераїс. Рік тому команда дійшла до півфіналу Копіньї. Успіх у першості країни став ще одним доказом ефективності роботи усієї структури клубу. Ще вагомішим є інший. Майже половина заявки першої команди «Америки» на сезон 2012 — власні вихованці.