У поточному співвідношенні станів команд важко було назвати протистояння лондонського Арсеналу та Лестера на Емірейтс центральним матчем навіть для недільної програми 29-го туру англійської Прем’єр-ліги. Проте, за умов відсутності інших конкурентних зустрічей на Британських островах у цей день доводилося споглядати за тим, як "каноніри" на власному полі будуть намагатися відстояти гостьову перемогу (2:0) зразка першого кола.

Цей успіх був потрібен колективу Мікеля Артети ще й з тієї точки зору, що позиції його команди у боротьбі в зоні топ-4 команд були просто відмінними. У Арсенала перед стартовим свистком були дуже гарні шанси не тільки обігнати Манчестер Юнайтед, що розташувався на четвертій сходинці, а ще й почати загрожувати позиціям Челсі, маючи при цьому на дві гри менше за "синіх".

У цей час проти "лис" відчутно грала втома на тлі матчу Ліги конференцій УЄФА проти французького Ренну кількома днями раніше (2:0). На відміну від Арсеналу, футболісти Брендана Роджерса ще й захищають прапор своєї країни на міжнародній арені, тому майже не мають повноцінного відпочинку в поточний момент сезону. Та й проти команд із верхньої частини турнірної таблиці Лестер у цьому сезоні грав не надто вдало.

Утома в ногах гостей була доволі помітною, бо вже зі стартових хвилин господарі поля почали більше втримувати м’яча на чужій половині поля. "Канонірам" через це вдалося й швидко забити, коли на 11-й хвилині навіс від кутового на лівому фланзі у виконанні Мартінеллі прийшовся на голову Партею на ближню стійку. Момент був доволі красномовний, проте не переломний, бо й часу було достатньо у Лестера, аби відігратися, і Арсенал тільки продовжував набирати оберти.

Команда Мікеля Артети згодом провела ще один змістовний наступ, на завершення якого добряче струсонув праве перехрестя воріт усе той же Партей. Без особливих вагань можна було помітити, що лондонському клубу подобається гострий та динамічний футбол, у який він намагався грати. Проте, чи варто було на себе так задивлятися зі сторони, щоб перетворити завершення першого тайму на пару моментів для роботи Рамсдейла на лінії воріт? Лестер атакував доволі нечасто, проте англійський голкіпер усе одно мав приводи для хвилювання.

А ось уже в другому таймі гра у команди Роджерса зовсім не пішла майже від самого початку. "Лиси" виконали спробу продовження виходу до атак через довгі передачі, проте удар у відповідь від суперників був занадто болючим. Серія моментів біля воріт Шмайхеля завершилася пенальті за, певно що, випадкову гру рукою Сеюнджю перед лінією пустих воріт під час чергової паніки у воротарському, яку ударом головою завершував Партей. Арбітр Ентоні Тейлор призначив одинадцятиметровий після перегляду VAR, а Ляказетт його реалізував.

Після цього гра пішла убік помітного занепаду атакуючого темпу з обох сторін. Арсенал трохи попрацював на публіку під час затяжного володіння м’ячем наприкінці зустрічі, утім і наварити біля власних воріт подеколи. Обійшлося без зайвих проблем, після чого ми могли констатувати лишень той факт, що команди Роджерса досі не вистачає на довгі серії з перемог. Просуватися до зони єврокубків за таких умов буде дуже складно.

У наступному турі лондонський Арсенал на своєму полі прийматиме Ліверпуль, а Лестер буде проводити домашній матч проти Брентфорда одразу після візиту до Франції. 

Арсенал — Лестер 2:0
Голи: Партей, 11, Ляказетт, 59 (пен.)

Арсенал: Рамсдейл — Суареш, Уайт, Габріель, Тірні — Партей, Джака — Сака (Пепе, 85), Едегор, Мартінеллі (Сміт-Роу, 77) — Ляказетт (Нкетіа, 87).

Лестер: Шмайхель — Перейра (Джастін, 61), Амарті, Сеюнджю, Томас — Меддісон, Менді (Ндіді, 69), Дьюсбері-Холл — Олбрайтон, Іхеаначо (Дака, 74), Барнс.

Попередження: Сеюнджю, Іхеаначо, Дака.