Ліверпуль активно бере участь у надзвичайно цікавих чемпіонських перегонах проти Манчестер Сіті, але при цьому повинен інколи повертатися на кілька кроків назад за турнірним календарем, аби дограти ті зустрічі, які свого часу довелося пропустити. На щастя, це відбувалося суто зі спортивних причин — команда Юргена Клоппа, потрохи втрачаючи надію, усе ще бореться за право потримати усі чотири трофеї поточного сезону, тому й гостьовий матч проти бірмінгемської Астон Вілли в рамках 33-го туру свого часу опинився поза увагою.

Однак, надолужувати зустріч проти команди під керівництвом свого колишнього гравця, Стівена Джеррарда, "червоним" усе ж таки довелося. Але й контекст звітного матчу для них був уже геть іншим. Утрата очок у протистоянні проти лондонського Тоттенгема (1:1) передала ситуацію в перегонах за "золотими" медалями до рук підопічних Хосепа Гвардіоли повною мірою, але Ліверпулю при цьому потрібно було все одно робити все від себе залежне задля якнайліпшого завершення чемпіонату. У "левів" суттєвих амбіцій уже не було, проте фактор головного тренера мав зіграти свою роль.

Власне, Вілла вийшла вперед за рахунком уже на четвертій хвилині, одразу затягнувши м’яча на чужу половину. Удале добивання власного ж першого удару головою з близької відстані, який до цього відбив Аліссон, ізбоку Дугласа Луїса відкинуло нас у спогадах до минулорічної зустрічі між цими командами, яка завершилася з дев’ятьма забитими м’ячами. А коли вже через дві хвилини рахунок зрівнявся за підсумком не менш сумбурного завершення від Матіпа, то подібні порівняння геть перестали бути жартівливими.

Команди продовжували грати фактично без центру поля в наступні хвилини, тому хід матчу виглядав дуже жвавим на загальному тлі робітничої буденності. Моментів було багато з обох сторін, Ліверпуль навіть трохи панікував у захисті, що змусило Клоппа зрештою горлати на власних підопічних із технічної зони. А тут ще й пошкодження задньої поверхні стегна вивело з ладу Фабіньо, тому німецький спеціаліст мав достатньо приводів для хвилювання.

Джеррард, у свою чергу, лише споглядав за тим, як його хлопці віддають останні сили ще в першому таймі, що, можливо, було занадто пасивною позицією, із огляду на майбутні події на полі. Ліверпуль на другий тайм вийшов більш зарядженим на атаку, та вже зовсім скоро забив удруге. Не тримати Мане в центрі штрафного під час подачі Діаса з лівого флангу було ще тією помилкою збоку господарів, через що надалі вони були вимушені виходити з захисту.

"Червоні" за такого контексту перейшли на контратаки, які зрештою їм вдавалися цього вечору значно гірше, аніж ті самі стандартні положення, проте жодна зі сторін більше не забивала. Віллі не вистачило гнучкості в атаці, а також удачі Інгсу, який зіпсував кілька відмінних нагод. У той самий час команда Клоппа обережно дограла до фінального свистка, зробивши ще один крок у перегонах.

У 36-му турі бірмінгемська Астон Вілла зіграє вдома проти Крістал Пеласа, а Ліверпуль, після фіналу Кубку Англії проти лондонського Челсі на Вемблі, гратиме в гостях у Саутгемптона.

Астон Вілла — Ліверпуль 1:2
Голи: Дуглас Луїс, 4 — Матіп, 6, Мане, 64

Астон Вілла: Мартінес — Кеш, Конса, Мінгс, Дінь — Макгінн, Накамба (Чуквуемека, 61), Дуглас Луїс — Коутіньо (Буендія, 70) — Інгз, Воткінс (Траоре, 81).

Ліверпуль: Аліссон — Александер-Арнольд, Матіп, Ван Дейк, Цимікас — Кейта, Фабіньо (Гендерсон, 30), Джонс (Тіаго, 62) — Діас (Салах, 72), Жота, Мане.