Завершився черговий тур поточного сезону англійської Прем'єр-ліги.

На радість футбольним уболівальникам 14-ий тур цього розіграшу подарував нам низку цікавих протистоянь, деякі результати яких мали частку сенсаційності.

Пропонуємо традиційно розглянути детальніше всі найцікавіші події і не тільки, які відбулися у минулому турі чемпіонату Англії сезону-2023/24.


ЗІНЧЕНКО АСИСТУЄ ДВОМ БРАЗИЛЬЦЯМ — СВОЄМУ ТА ЧУЖОМУ


"Вовки" вже встигли протягом поточної кампанїї заслужити статус доволі міцного колективу, незважаючи на увесь першочерговий скепсис перед стартом сезону. Вулвергемптон раніше вже переміг Тоттенгем та Манчестер Сіті, а також здобув нічийні результати з Ньюкаслом и Астон Віллою. 

Такого суперника команда Мікеля Артети вирішила спробувати знищити якомога швидше, бо чим далі — тим сил зламувати щільну оборону "вовків" за рахунок комбінацій буде очевидно менше. І план "канонірів" у цілому спрацював майже ідеально, бо це були заплановані швидкі голи авторства Габріела Жезуса та Букайо Сака із асистами Олександра Зінченка та Габріела Мартінеллі. Нічого не віщувало біди, допоки не стався вельми курйозний гол у виконанні Маттеуса Куньї.

Індивідуальна помилка записана саме на Зінченка — до цього взагалі ніяких питань. Український універсал не встиг відправити м'яч у більш безпечну зону, та ще й окрім пресингуючого Семеду дуже заважав Кай Гаверц, опинившись фактично в тій ж зоні, що й Олександр.

Але в цілому цей один із тих голів, якого спокійно можна було б уникати, але гравцям Арсеналу в обмеженому просторі банально не вистачило часу швидко розібратися з подальшими діями. Так, Вулвергемптон очікувано відчув кров та намагався дотиснути Арсенал, проте лідер чемпіонату за підсумками цього туру в нас залишається незмінним. Більше того, під час видних ситуація "канонірів" на вершині таблиці АПЛ навіть покращиться, але про це вже згодом.

Арсенал — Вулвергемптон 2:1
Голи: Сака, 6, Едегор, 13 — Кунья, 86.

Арсенал: Рая — Зінченко, Магальяйнс, Саліба, Томіясу (Вайт, 79) — Троссар, Райс, Едегор (Жоржиньо, 90+3) — Мартінеллі (Гаверц, 77), Сака (Ківьор, 90+3), Жезус (Нкетіа, 67).

Вулвергемптон: Жозе Са (Бентлі, 23) — Тоті, Доусон, Кілман — Буено (Доерті, 62), Дойл (Калайджич, 90+3), Траоре, Бельгард (Сарабія, 63), Семеду — Кунья, Хі Чхан.

Попередження: Саліба — Хі Чхан, Кунья.


НЬЮКАСЛ — ЦЕ ЛЮДИ ЧИ РОБОТИ?


Відверто кажучи, незважаючи на досить гучну вивіску, з урахуванням стилістичних особливостей, кадрових ситуацій, загалом проблем різного всередині обох команд, чогось феєричного для нейтрального вболівальника не обіцяло. Але з іншого боку, що Манчестер Юнайтел, що Ньюкасл показали більше, ніж очікувалося.
Найбільше здивування — що вони їдять і п'ють у цьому Ньюкасл Юнайтед, що з такою величезною кількістю травм важливих виконавців та практично відсутністю великого вибору ротації, примудряються так круто проходить дуже важкий календар. Феєрична перемога над Челсі, вкрадена мінімальна перемога над ПСЖ у Парижі (за фактом – нічия), а тепер ще й узяті три очки у Манчестер Юнайтед, який звичайно зараз не виправдовує жодних очікувань, але грізне ім'я нікуди не поділося! Грізне ім'я Гаррі Магвайра, який останнім часом дуже гарний, але знову йому не пощастило опинитися не там не в потрібному місці.
Результативний удар Антоні не був зарахований наприкінці другого тайму саме через перебування Магвайра в офсайді. Гол Ентоні Гордона залишився єдиним та переможним для колективу Едді Гау.

Ньюкасл — Манчестер Юнайтед 1:0
Гол: Гордон, 55

Ньюкасл: Поуп (Дубравка, 86) — Тріпп'єр, Шер, Ласеллс, Лівраменто — Майлі, Гімараес, Жоелінтон — Альмірон, Ісак, Гордон (Рітчі, 90+7)

Манчестер Юнайтед: Онана — Ван-Біссака (Регілон, 80), Магвайр, Шоу, Далот — Мейну (Амрабат, 80), Мактоміней — Рашфорд (Антоні, 61), Фернандеш, Гарначо — Марсьяль (Гойлунд, 61)

Попередження: Жоелінтон — Магвайр, Антоні


МУДРИК ЗНОВУ КОШМАРИТЬ МІЛНЕРА


Поєдинок між Челсі та Брайтоном із самого початку обіцяв бути дуже цікавим для вболівальників. "Чайки" майже завжди дарують шоу, а "сині" — це взагалі готовний шоумен англійського футболу останніх кількох місяців. Вже з перших хвилин команди почали виправдовувати очікуваннями щодо результативності: на голи "синіх" у виконанні Енцо Фернандеса та Леві Колвілла своїм м'ячем відзначився Факундо Буонанотте.

Втім, легким цей матч проти підопічних Роберто Де Дзербі не обіцяв бути, а вилучення Конора Галлагера перед перервою зробило задачу для колективу Маурісіо Почеттіно ще більш складною. Проте Брайтон не зміг відразу переключитися та скористатися чисельною перевагою, тоді як український вінгер Челсі Михайло Мудрик змусив нас усіх згадати про свій січневий дебют в АПЛ проти Ліверпуля, коли досвідчений Джеймс Мілнер банально не встигав за швидкісним українцем. Мудрик знайшов Джеймі і в Брайтоні, на 65-ій хвилині заробивши пенальті для підсумкового дубля для Енцо Фернандеса.

Так, Брайтон знову ненадовго повернув інтригу, коли Жуан Педро зменшив відставання своєї команди до одного м'яча, але "сині" таки вистояли. Фінальний свисток зафіксував підсумковий результат 3:2 на користь Челсі, а "шахтарська" зустріч учня Мудрика та вчителя Де Дзербі залишилася за першим.

Челсі – Брайтон 3:2
Голи: Фернандес (17, 65, з пенальті), Колвілл (21) — Буонанотте (43), Педро (90+2)

Челсі: Санчес — Дісасі, Бадіашиль, Сілва, Колвілл — Фернандес, Кайседо — Стерлінг (Палмер, 66), Ґаллагер, Мудрик (Броя, 81) — Джексон (Маатсен, 72)

Брайтон: Стіл — Велтман, ван Геке, Іґор (Бейкер-Боайті, 84), Гіншелвуд (Педро, 57) — Балеба (Ґросс, 58), Ґілмор — Буонанотте (Мітома, 57), Лаллана (Мілнер, 57), Адінґра — Ферґюсон

Попередження: Ґаллахер (31), Кайседо (52), Фернандес (60), Санчес (88) — Гіншелвуд (45+6), Іґор (58), Ґросс (60), Мілнер (64), Педро (90+14)

Вилучення: Галлагер (45)


САЙМОН ГУПЕР, АУТ ТА КУДИ ПОДІВСЯ ГВАРДІОЛА


Тут не буде нічого про сам матч... Який сенс? Якщо ви не знаєте, що таке зіпсувати майже ідеальний центральний поєдинок туру, то спитайте у арбітра Саймона Гупера, чому у него це стається вже втретє тільки у цьому сезоні АПЛ! Вулвергемптон та Ліверпуль вже знайомі з, скажімо, незадовільною роботою Гупера, а суддівський корпус був вимушений вибачатися як перед "вовками" за  матч проти Манчестер Юнайтед, так і перед Ліверпулем за поєдинок із Тоттенгемом. Повірте, є велика ймовірність, що вибачень перед Манчестер Сіті не буде. Говард Вебб робить тільки тоді, коли його контору ніхто ніколи не критикує публічно, а в інакшому разі — штраф та дискваліфікація на кілька матчів. Гвардіола не критикував, чого не скажеш про Голанда — той обклав Гупера всіма словами, що тільки можна писати із зірочкою.

Але найбільший подив не через те, чому Гуперу досі дають працювати на матчах такого рівня, а після останнього — досі не звільнили, а наскільки Хосеп Гвардіола проковтнув своє відоме і поважаєме всіма "правдорубство", звичка говорити все, що думаєш. Але що ми почули?  "Наступне питання. Я не хочу давати коментар у стилі Мікеля Артети. Непросто переглядати повтор. Суддя вирішує свиснути, перед цим дозволивши продовжити гру. Свисток слідує після пасу Голанда, я не розумію цього".

В стилі Артети? Після матчу з Ньюкаслом Артета вийшов і сказав все, що думає. Своєї думки він також не змінив і після так званого виклику "на ковер" для пояснень своїх слів на адресу офіційних особ. У підсумку Арсенал на офіційному сайтіі публічно підтримав Мікеля, команда — аналогічно, а ФА почала разом із суддівським корпусом все більше "закручували гайки", проте у Артети вони навпаки ставали об'єктами саркастичного тролінгу за свою шарлаьанську політику, як це сталося після поєдинку з Бернлі: "Будь ласка, запитайте мене про VAR, тому що сьогодні все було добре. Я сподіваюся, що я саме по телевізору це скажу, що арбітри такі молодці, я повністю з ними погоджуюсь і буду дуже конструктивним".. 

А що означали слова Гвардіоли, що "стилю Артети" не буде сьогодні? Те, що подібним чином він і хотів би висловитися, але чомусь не зміг. І це виглядає дивно, коли лідер твоєї команди в очі шле Гупера на***, вже фактично точно гарантував собі дискваліфікацію на кілька матчів. Що вже втрачати? "Стиль Артети", який не тільки його, а й Гвардіоли, Клоппа, Моурінью і твого же кращого бомбардира. Але вже, схоже, цю компанію Пеп залишає. Доведеться забути про коментарі за ФФП Челсі та невдоволеність великою кількістю матчів, бо чи має тепер бути це цікавим з його вуст? Побачимо. Все ж ми досконально всього не знаємо, але знаємо, що Манчестер Сіті як клуб у футбольних чиновників не в білому списку.

 

Бернлі знищив Шеффілд Юнайтед у битві аутсайдерів. Звичайно, на розгромний результат 5:0 вплинуло вилучення в стані "клинків" наприкінці першого тайму. Але з іншого боку, футбол команди Венсана Компані і без цього виглядав на порядок привабливішим за ШЮ. Чи додасть Бернлі така впевнена перемога додатковий імпульс – побачимо.

Бернлі — Шеффілд Юнайтед 5:0
Голи: Родрігес, 1, Брун Ларсен, 29, Амдуні, 73, Колеошо, 75, Браунгілл, 81.

Вилучення: Макберні, 45+1 (друга жовта).


Томас Франк продовжує довіряти Єгору Ярмолюку місце у старті Брентфорда! Так, цього разу це був не Арсенал, а скромний Лутон, але де як не в таких матчах проявляти себе, адже так? І головне — 19-річний український плеймейкер як мінімум нічого не псує, а як максимум — регулярно чує на свою адресу публічні слова похвали від Франка. А щодо результату, то Брентфорд очікувано переміг -  тут без сюрпризів.

 

Брентфорд — Лутон 3:1
Голи: Мопе, 50, Мі, 57, Баптіст, 82 — Браун, 77.


Евертон мінімально обіграв Ноттінгем Форест. "Іриски", мабуть, ментально взагалі не переймаються тим зняттями десяти очок, адже розуміють — вони своє де треба все одно зможуть набрати. Єдиний гол Макніла приніс у скарбничку Евертона три очки, а український лівий захисник Віталій Миколенко вкотре надійно відіграв весь матч від дзвінка до дзвінка.

Ноттінгем Форест – Евертон 0:1
Гол: Макніл, 67. 


Українці обрали Іллю Забарного найкращим гравцем нічийного поєдинку між Борнмутом та Астон Віллою. І це не секрет ні для кого, як мінімум, на наших ресурсах. На момент того, як наша редакція вирішила все-таки активно підключити вас до голосування, то наш молодий центрбек мав від англомовної аудиторії близько 11-12% голосів, перебуваючи в номінації з Крісті, Семеньйо та Таверньє.

Українські футбольні вболівальники, незважаючи на початок понеділку і вже дуже пізній час на годиннику, активно пішли допомагати Забарному із запасом перегнати, безперечно, найкращого гравця Борнмута у тій зустрічі в особі Раяна Крісті (42,5% проти 32,8%). Деякі з вас задаються питаннями, мовляв навіщо "перетворюватися на умовних єгиптян чи турків" і займатися так званим "кумовством". На це докладно відповіли тут.

Що стосується футбольної складової, Борнмут під керівництвом Іраоли нарешті дає результати і прогресує, а Забарний — одна з ключових складових цього проєкту тут і зараз.

Проти Астон Вілли він провів би просто феноменальний матч у всіх аспектах, але змастило загальне враження програна верхова боротьба, яка призвела до голу Оллі Воткінса. Але для "вишень" нічия з Віллою — це хороший зараз результат, тоді як бірмінгемці, мабуть, уже подібне мають сприймати за втрату очок з урахуванням єврокубкових амбіцій.

У будь-якому випадку, за Борнмутом буде цікаво поспостерігати, а Крісті, звичайно, заслуговує на місце у символічній збірній цього туру.

Борнмут — Астон Вілла 2:2
Голи: Семеньйо, 10, Соланке, 52 — Бейлі, 20, Воткінс, 90


Вест Гем розійшовся з Крістал Пелес бойовим миром у лондонському дербі. Перше що ми побачили — це велику кількість тактичних і недуже фолів, які переважно походили від команди Девіда Моєса. Важко знайти на 100% правильне пояснення, чому "молотобійці" не розвивали свій успіх після єдиного голу Кудуса на старті матчу. Але це вже все є висновки постфактум, оскільки Крістал Пелес таки зрівняв у другому таймі завдяки зусиллям Едуара. Тому у підсумку нічия на Лондон Стедіум.

Вест Гем — Крістал Пелес 1:1
Голи: Кудус, 13 — Едуар, 53


Заради бога, вибачте, що я це пропустив! А точніше з огляду на достатню кількість інших паралельних подій дивитися поєдинок Ліверпуля та Фулгема взагалі не планувалося, а потім вже доводилося це робити якось епізодично. Перше, що неможливо було не залишити поза увагою — це те, що відбувалося на адресу Куївіна Келлегера, який підміняв травмованого та незамінного Аліссона Беккера. Уже у першому таймі ірландець пропустив два простих голи у  близький до себе кут — а там у 99,9% випадках буде помилка воротаря, тому поки Келлегер для багатьох, напевно, залишається суто якісною опцією для пенальті.

Загалом на Енфілді весь час відбувалася якась нестримна гольова перестрілка, коли все, що стосувалося результату, знаходилося в хисткому стані як для одних, і для інших. Ось Фулгем виходить вперед на 80-ій хвилині, а потім бац — у заключному відрізку команда Клоппа підіймається з нокдауна, забиває два один за одним неймовірні голи та вже сама нокаутує "дачників"...

Дуже заздрю тим уболівальникам Ліверпуля та нейтральним фанатам, які дивилися все це дійство у прямому ефірі, але кому не заздрю — нервовим клітитам тренерів. Важко взагалі уявити, як Марку Сілва та Юрген Клопп знаходили собі раду  з цими постійними емоційними гойдалками.

Ліверпуль — Фулгем 4:3
Голи: Лено, 20 (автогол), Мак Аллістер, 38, Ендо, 87, Александер-Арнольд, 88 — Вілсон, 24, Тете, 45+3, Декордова-Рід, 80

Ліверпуль: Келлегер — Александер-Арнольд, Матіп (Конате, 69), ван Дейк, Цимікас — Собослаї (Гакпо, 65), Мак Аллістер (Гомес, 65), Гравенберх (Ендо, 84) — Салах, Нуньєс, Діас

Фулгем: Лено — Тете (Кастань, 75), Бессі, Рім, Робінсон — Рід (Вінісіус, 90), Палінья — Вілсон (Вілліан, 62), Перейра (Керні, 62), Івобі (Декордова-Рід, 75) — Хіменес

Хороші вихідні для фанатів Арсеналу у всіх сенсах:


Як бачать Арсенал на вершині таблиці фанати інших клубів:

Як себе бачать безпосередньо в Арсеналі:

Як в Арсеналі себе хотіли б почувати наприкінці сезону:


Магвайр: проводить топовий матч, один із кращих на полі
Також Магвайр: на 90-ій хвилині чомусь опиняється на шляху точного удару, який мав рятувати для Манчестер Юнайтед, але гол не зарахували через офсайд Гаррі

Хіба не легенда? Так може тільки він:


Голкіпер Ліверпуля у першому таймі проти Фулгема:


Вип'ємо здоров'я тих, хто в той момент відійшов від cвоїх екранів:


Ліверпуль не забиває простих голів, щоб подарувати шедеври:  


Гвардіола чекає Гупера після матчу на паркінгу, бо в цьому місті може бути лише один лисий шарлатан: