Недільна частина восьмого туру української Прем’єр-ліги розпочиналась із протистояння, яке навряд чи хтось із уболівальників відносив би до категорії гарячих афіш перед початком чергового футбольного вікенду. Петровський Інгулець продовжив свої безкінечні мандри країною в столиці, де на полі місцевої Оболонь-Арени команда Василя Кобіна мала зустрітись з Оболонню.

Цікавим це протистояння було тому, що перед нами були дві команди із зони прямого вильоту в турнірній таблиці, тож для того, аби хоч якось почати прокладати собі шлях до більш безпечних позицій хтось мав цього дня перемагати. "Козаки", наприклад, були близькими до того, аби минулими вихідними покращити собі долю перемогою на полі рівненського Вересу, проте навіть переможний рахунок 2:0 за ходом гри примудрились перетворити лише на нічию, яка їх не влаштовувала.

І за ходом першого тайму таки можна було стверджувати, що поточний стан справ обидві сторони не влаштовує. Звісно, вони могли б і більше зусиль докласти для того, аби якось зрушити справу з місця в плані атакувальних дій, але й без того боротьба вийшла запеклою. На правах господарів Оболонь більше тримала м’яч на чужій половині поля й створювала небезпечні моменти.

І навіть забила довгоочікуваний гол, після понад 600 хвилин "сухого" затишшя. Але й його не зарахували, бо коли Паламарчук випадково влучив м’ячем у Суханова під час вибивання з правого флангу штрафного, то суперник підіграв собі рукою, і вже потім відскок полетів у порожні ворота. Проте у Оболоні були й менш "випадкові" моменти для забитого м’яча, як, наприклад, у Блізніченка ще на самому початку гри, але ж реалізація… У колективу з Петрового лише Кисленко з Козаком намагались щось вигадати попереду, і виходило в них значно менш яскраво.

У другому таймі Оболонь усе ж таки свого домоглась. Інгулець провів ротацію в нападі, але переваги від того не отримав жодної, а от позаду в команди Кобіна як були проблеми, так вони нікуди й не поділись. Як наслідок — пропущений м’яч на 58 хвилині, коли випад "пивоварів" через центр раптово з передачею на Суханова розширився до лівого флангу, а вже зворотній пас до штрафного на ближню побіг замикати Груша.

Коли Інгулець у цьому сезоні пропускає, то одразу команда згасає. Цього разу теж таке трапилось, тож ніхто не здивувався, що Оболонь у підсумку навіть не мала особливої потреби відстоювати вже здобуту перевагу, а натомість наприкінці матчу сходила до контратаки, після безглуздої втрати м’яча в центрі поля від Богунова, і забила ще один гол, коли Блізніченко добив у порожні відскок від парируваного Паламарчуком удару Таранухи з правого флангу штрафного.

Омріяне відчуття близької перемоги в киян посилилось на той момент значно, проте холодним душем для них мав стати момент на 90 хвилині, коли Козак замкнув головою подачу з лівого флангу від того-таки Богунова й знову скоротив відстань поміж командами на табло. Але не більше того — заключні хвилини "пивовари" більше проводили на чужій половині поля в спробах захопити суперників зненацька під час контратаки. А ще дуже багато сперечались із арбітром обидві команди в цей час.

У наступному турі київська Оболонь гостюватиме в одеського Чорноморця, тоді як петровський Інгулець зіграє на полі львівських Карпат.

Оболонь — Інгулець 2:1
Голи: Груша, 58, Блізніченко, 85 — Козак, 90

Оболонь: Федорівський — Грисьо (Карась, 88), Приймак, Дубко, Стасюк (Осман, 66) — Груша (Курко, 88), Вітенчук (Мороз, 88), Черненко — Мединський, Блізніченко, Суханов (Тарануха, 62).

Інгулець: Паламарчук — Малиш, Шершень, Вілівальд, Мельничук — Пушкарьов (Богунов, 70), Волохатий, П’ятов (Лісняк, 87), Козак — Сад (Козиренко, 70), Кисленко (Резепов, 46).

Попередження: Черненко, Курко, Тарануха, Приймак — Вілівальд, Пушкарьов, Мельничук, Мисик