У ситуації, коли дві дійсно величні команди не можуть поміж собою з’ясувати сильнішого упродовж цілого сезону, потрібно провести між ними очний поєдинок якомога ближче до завершення розіграшу для того, аби зрештою зняти всі питання. Коли Манчестер Сіті та Ліверпуль виходили на газон Етіхад Стедіум у рамках 32-го туру англійської Прем’єр-ліги, вони саме це й мали у якості власної мети. Усі невдачі та ситуативні огріхи залишилися позаду, бо в звітній грі мали значення лише один пункт різниці поміж командами та їхня здатність вибороти для себе надважливу перемогу.

Неодноразово траплялося так, що вага відповідальності за результат в окремо взятій зустрічі була настільки високою, що зрештою сподівання на яскраву гру збоку обидвох команд фактично розчавлювало. Ця історія жодним чином не стосувалася того, що нам довелося спостерігати в звітній вечір, бо вже на п’ятій хвилині несподіваний постріл де Брюйне зі входу на лівий фланг штрафного дозволив "містянам" відкрити рахунок у грі. Певна річ, що фактор суттєвого рикошету від ноги Матіпа, а також вигідного рикошету від дальньої штанги, відкидати ми не будемо.

Ліверпуль не згнітився від подібного швидкого маневру суперників, та вже за сім хвилин провів власну гольову атаку у відповідь. Багато спроб навісити з флангів до штрафного зробили гості, проте зрештою саме подача зліва від Робертсона на Трента, який потім скинув під розстріл Жоті, принесла результат. Жодним чином не зупинялися команди навіть після обопільного гострого старту, тому ми наче спостерігали класичний тенісний матч із високим ступенем інтенсивності.

Ставку на володіння м’ячем на полі суперників "червоні" робити в цей день не стали. Колектив Клоппа спробував тримати опонентів на короткій дистанції та пресингу на власній половині поля, проте все одно втрачали багато зусиль для підтримання потрібного рівня інтенсивності. Своє слово цей фактор скаже трохи згодом, на початку другого тайму, проте вже на 37-й хвилині Ліверпуль пропустив вдруге, що суттєво ускладнювало йому задачу.

Завершення подачі на дальній кут воротарського з лівого флангу від Канселу у виконанні Жезуса над Аліссоном під поперечину відбулося саме в той момент, після яякого команді Клоппа довелося відмовлятися від ризиків до перерви, бо банально не вистачало часу організовувати змістовні випади на чужі ворота. Інша справа — робити це після нетривалої паузи, як і сталося в моменті з голом Мане одразу після повернення команд до гри. Варто було звернути увагу на позиційно невдалу побудову дезорієнтованого захисту Сіті під час передачі Салаха з правого флангу.

У той період гри Ліверпуль підтискав опонентів дуже сильно, та зрештою здавалося, що оборона "містян" такого темпу може просто не витримати. Однак "червоні" знову не стали викидати всі карти на стіл, бо, як зазначалося раніше, фізичні сили їх полишали з помітною швидкістю. Довелося відходити на власну половину, а там, де команда Клоппа починає оборонятися, можуть з’являтися дуже неприємні провали в захисті.

Зрештою, так воно і сталося, коли Стерлінг із правого кута штрафного під час виходу один на один із Аліссоном дав поміж ніг голкіперу, однак при цьому не зміг уникнути офсайду під час передачі на хід від де Брюйне. Питання були до бригади VAR, бо саме вона скасувала взяття воріт. Власне, і від Ентоні Тейлора були певні необачні рішення, проте команди вирішили не перетворювати відповідальну гру на суцільний ґвалт. Утім, і переможця вони так до кінця матчу й не змогли з’ясувати, хоча надзвичайно близьким до цього двічі був Ріяд Марез.

У наступному турі Манчестер Сіті зіграє вдома проти Брайтона, а Ліверпуль на власному полі прийматиме Манчестер Юнайтед у не менш інтригуючому двобої.

Манчестер Сіті — Ліверпуль 2:2
Голи: де Брюйне, 5, Жезус, 37 — Жота, 12, Мане, 46

Манчестер Сіті: Едерсон — Вокер, Стоунз, Ляпорт, Канселу — Бернарду Сілва, Родрі, Де Брюйне — Фоден, Жезус (Гріліш, 83), Стерлінг (Марез, 75).

Ліверпуль: Аліссон — Александер-Арнольд, Матіп, Ван Дейк, Робертсон — Гендерсон (Кейта, 78), Фабіньо, Тіаго — Салах, Жота (Діас, 70), Мане (Фірміно, 84).

Попередження: Бернарду Сілва, де Брюйне — Робертсон, Тіаго, Ван Дейк.