Ліверпуль покарав за хитрість, "лісники" безпорадні проти "норвезького звіра", бляклі фаворити та успіх Арсеналу: підсумки 5-го туру АПЛ

Саутгемптон розібрав Челсі на запчастини

Напередодні старту mid-week стало відомо, що правий латераль Челсі Ріс Джеймс не поїде з командою на поєдинок проти Саутгемптона. Якщо ви регулярно стежите за "синіми", то мали розуміти, наскільки це серйозна втрата для лондонського клубу... Через відсутність англійського вінгбека і на той момент неоголошеного трансферу Веслі Фофана з Лестера, Томас Тухель був змушений задіяти схему із чотирма захисниками, в якій Сезар Аспілікуета зайняв правий фланг оборони замість Джеймса. Фактично всі минулі рази такий вимушений експеримент від німецького фахівця нічим добрим для Челсі не закінчувався. Зустріч із Саутгемптоном не стала винятком із правил, хоча перший гол у матчі на 23-й хвилині у виконанні Рахіма Стерлінга міг спочатку комусь міг подарувати надію на протилежне. Але ці надії не прожили і до кінця першого тайму, і на це є кілька причин.

Через травму Нголо Канте та дискваліфікацію Конора Галлахера всі оборонні функції в центрі поля лягли на плечі Жоржиньо, що, як показує історія та практика, вкрай рідко призводить до чогось хорошого. Італієць бразильського походження — це більше про креатив, про передачі, про зв'язуючу ланку між лініями оборони та атаки, але точно не про руйнування атак суперника. У моменті з другим голом Саутгемптона Діалло пройшов на дриблінгу Жоржіньо як стоячого, після чого лінія оборони Челсі посипалася як картковий будиночок.

До слова про оборону, згідно із законом жанру відсутність Ріса Джеймса також вплинула на підсумковий результат не на користь Челсі. При всій повазі до минулих заслуг Сезара Аспілікуети, але це був дуже поганий матч у його виконанні. В обох пропущених м'ячах є вина іспанського капітана. І якщо невдалий винос, який призвів до голу 18-річного Ромео Лавії, можна списати на невдалий збіг обставин і рикошет після удару, який теоретично міг завадити Едуару Менді знову не пропустити в ближній кут, то в другому моменті з голом Адама Армстронга абсолютно не зрозуміло, яку роль намагався виконати Аспі під час оборонної фази. 

На тлі всього цього безладдя Челсі міг програвати з більш розгромним рахунком, але то Марк Кукурелья виступить як голкіпер і заблокує удар суперника на лінії. Або ж Тіаго Сілва додасть хоч трохи креативу в гру Челсі в цьому матчі та витонченим рухом виб'є п'ятою м'яч з тієї ж лінії воріт. Ефектний момент, але за таке команді очок не дають.

Саутгемптон: Базуну — Уокер-Пітерс, Салісу, Белла-Кочап, Перро (Дженепо, 73) — Ельюнуссі, Ворд-Проуз, Діалло, Лавіа (Арібо, 60) — Армстронг (Войнович, 86), Адамс.

Челсі: Менді — Аспілікета (Броя, 66), Тіаго Сілва, Кулібалі — Кукурелья, Жоржиньо (Чілвелл, 67), Лофтус-Чік (Ковачич, 46), Маунт — Зієш, Гаверц (Пулішич, 66), Стерлінг.

Вест Гем втратив очки з Тоттенгемом (тут немає помилки)

Скажу відверто, що незважаючи на фактор однієї з варіацій лондонського дербі, перегляд очного протистояння Вест Гема та Тоттенгема не стояв у моєму списку серед пріорітетних. Причина має виключно стилістичний характер. Колектив Девіда Моєса відомий своєю грою другим номером та продуктивними швидкими контратаками. Останні поєдинки "шпор", у свою чергу, були наочним посібником прагматичного футболу. Враховуючи це, було очевидно ще до стартового свистка, що ми побачимо багато боротьби та фолів з обох сторін, чого не можна було прогнозувати щодо аспектів результативності, креативних комбінацій та кількості створених моментів.

Незважаючи на очікувану помітну перевагу гравців Тоттенгема у володінні м'ячем, гостроту біля воріт суперника демонстрували саме господарі поля. Гравці Вест Гема створили велику кількість моментів відносно свого контролю м'яча. Звісно, від "молотобійців" традиційно було достатньо дальніх ударів, але ці удари не були з розряду "по горобцях". Тут одразу згадується "гармата" від Майкла Антоніо у першій половині першого тайму, яка могла стати шедевром, але завершилася влученням у штангу.

Щодо Тоттенгема, то в цьому поєдинку підопічні Антоніо Конте нічим особливо не запам'яталися, окрім контролю м'яча короткими передачами. Навіть з урахуванням цього наприкінці Вест Гем міг спокійно виривати перемогу, але знову не пощастило, як уже було з "молотобійцями" цього сезону, наприклад, проти Ноттінгем Форест. "Шпорам" було важко в атакуючій фазі розкривати щільну оборону суперника, а глядачам було не менш важко дивитися на ці спроби Тоттенгема щось створити.

Не здивуюся, якщо багато нейтральних глядачів по ходу матчу мимоволі почали чекати саме на ці вибухові контратаки від Вест Гема. Принаймні особисто у мене таке бажання виникало.

Вест Гем — Тоттенгем 1:1
Голи: Соучек, 55 — Керер, 34 (автогол).

Вест Гем: Фабіанські — Крессвелл (Огбонна, 72), Керер, Зума, Цоуфал — Райс, Соучек — Бенрахма, Форнальс (Емерсон, 85), Боуен — Антоніо.

Тоттенгем: Льоріс — Девіс, Даєр, Санчес — Перішич, Біссума, Хейб'єрг, Емерсон — Сон Хин Мін, Кулушевскі (Рішарліссон, 76) — Кейн.

Попередження: Емерсон, Пакета — Біссума, Санчес, Девіс, Рішарлісон, Перішич.

П'ята перемога для Арсеналу. Четверта поразка для Астон Вілли

Матч проти Астон Вілли у виконанні одноосібного лідера турнірної таблиці мало чим відрізнявся від того, що ми бачили у виконанні підопічних Мікеля Артети раніше. Величезна кількість створених моментів і тотальне домінування "канонірів". Тепер це визначення ми вживаємо без якоїсь частки сарказму, адже Арсенал справді домінує, як того давно хотів Артета.

На тлі своєї кризової форми Астон Вілла виглядала ще безнадійніше, але відлуння минулих сезонів "канонірів" дали про себе знати саме цього вечора. Арсенал зрештою здобув перемогу з мінімальною перевагою в рахунку (2:1), але мав забивати більше. Навіть з урахуванням продуктивної появи в команді Габріела Жезуса, який став автором першого гола, клуб з Північного Лондона того вечора мав проблеми з реалізацією моментів. Наприклад, той же Букайо Сака не зміг замкнути передачу Габріела Мартінеллі у першому таймі фактично у порожні ворота. Або коли вже третій Габріел "канонірів", Магальяйнс, з крутої позиції пробив поруч зі штангою...

Відлуння минулих років відбилися і на характері єдиного пропущеного м'яча "канонірами". Всі ж пам'ятають ті чисельні дурні голи після помилок Давіда Луїса, Шкодрана Мустафі, Граніта Джакі тощо? У цьому ж матчі Астон Вілла на нетривалий період повернула рівновагу завдяки "сухому листу" у виконанні Дугласа Луїса, який напередодні вже робив подібне проти Болтона в матчі Кубка англійської ліги.

Відверто кажучи, є питання до суддівства щодо легітимності цього "сухого листа", так і непризначеного пенальті на Жезусі, але залишимо це осторонь — на підсумковий результат це не вплинуло. Мартінеллі після пропущеного м'яча відразу своїм прикладом показав Сака, як потрібно замикати передачі на дальній штанзі. Заслужена перемога Арсеналу, який у наступному турі зіграє із Манчестер Юнайтед. А Стівена Джеррарда навіть по-людськи шкода... Його Астон Вілла має лише 3 перемоги в останніх 16 матчах АПЛ при 10 поразках...

Арсенал - Астон Вілла 2:1
Голи: Жезус, 30, Мартінеллі, 76 — Луїз, 74

Арсенал: Рамсдейл — Вайт (Томіясу, 64), Саліба, Габріел, Тірні — Джака, Локонга, Сака (Голдінг, 88), Едегор (Сміт-Роу, 81), Мартінеллі — Жезус (Нкетіа, 88).

Астон Вілла: Мартінес — Дінь, Мінгс, Конса, Кеш — Ремзі, Камара (Інгс, 84), Макгінн (Луїз, 73) — Буендіа (Коутіньо, 73), Бейлі — Воткінс.

Попередження: Едегор, Саліба, Ремзі, Конса, Макгінн

Ліверпуль покарав Ньюкасл за затримку часу

Ось так і буває, що футбольна справедливість іноді дає про себе знати не тільки з ігрового погляду, але і з урахуванням моральної складової. І ні, ми зараз не будемо вчити когось спортивному етикету, адже в гонці за результатом усі засоби хороші, тим більше якщо у тебе відсутні кілька ключових гравців, а в суперниках — нехай і знекровлена ​​численними травмами, але одна з найкращих команд світу.

З урахуванням відсутності Аллана Сен-Максімена, який приносив нічийні результати Ньюкаслу у минулих двох зустрічах із Ман Сіті та Вулвергемптоном, "сорокам" залишали трохи шансів проти Ліверпуля. У зв'язку з цим стримувати серйозний тиск мерсисайдців тренерський штаб Едді Гау вирішив самим логічним рішенням — будувати тотальну оборону, що, згадуючи минулий сезон, приносило результат проти Ліверпуля у першому півфіналі Кубка англійської ліги тому ж Арсеналу, який при цьому грав у меншості. Так, один із нечисленних моментів Ньюкасла реалізував дорогий літній новачок команди Александер Ісак – шведу виявилося достатньо провести 38 хвилин у рамках АПЛ, щоб забити у цьому турнірі свій дебютний м'яч. Початок вражаючий, але ми чудово розуміємо, що з боку Ньюкасла проти Ліверпуля головну роль мала зіграти якість та організованість оборони. У другому таймі мерсисайдці, які прагнули відігратись, фактично не випускали суперника з його половини поля. Гол Фірміно після передачі Салаха зрештою повернув паритет на табло, але нічийний результат не міг влаштовувати Ліверпуль, який і так на старті сезону втратив достатньо очок.

Найцікавіший і ключовий момент зустрічі – компенсований час. Арбітр Андре Маррінер додав п'ять хвилин, але Фабіу Карвалью забив переможний для Ліверпуля гол після подачі з кутового, коли на таймері було вже 97:13. Виходить, команди переграли дві з лишком хвилини? Якщо переграли, то чому? Справа в тому, що після того, як рефері компенсував п'ять хвилин, Ньюкасл відверто почав тягти час, при цьому роблячи це вкрай невміло, смішно і, можна сказати, нахабно. І ось до чого було сказано про моральну складову у першому абзаці.

Гравці Ньюкасла навіть не розібралися спочатку, хто тягне час, що виглядало досить кумедно. Спочатку Жоелінтон прямо під час атаки вкрай невміло з акторської точки зору впав на газон, нібито через судому. Через мить зрозумівши, що його команді потрібно допомогти відбити атаку, бразилець відразу встав (саме так властиво робити людині, у якої ногу звело судомою, правда?). Потім голкіпер Поуп після успішного відбиття атаки ліг на газон, де пролежав трохи більше двох хвилин. Фабіан Шер також хотів триматися за ногу, але побачив, що цим уже займається воротар його команди — зрештою передумав.

Підсумовуючи цей весь театр від "сорок" напередодні фінального свистка, доля покарала Ньюкасл за погану акторську гру, а головний арбітр Андре Маррінер правомірно докомпенсував втрачений час.

Ліверпуль — Ньюкасл 2:1
Голи: Фірміно, 61, Карвалью, 90+8 — Ісак, 38

Ліверпуль: Аліссон — Александер-Арнольд (Карвалью, 71), Гомес, Ван Дейк, Робертсон (Цимікас, 71) — Елліотт, Фабіньо, Гендерсон (Гендерсон, 70) — Салах, Фірміно, Діас.

Ньюкасл: Поуп — Тріпп’єр, Ласеллс, Берн, Таргетт — Віллок, Лонгстафф, Фрейзер (Мерфі, 65) — Альмірон (Андерсон, 84), Ісак (Вуд, 66), Жоелінтон.

Попередження: Ласеллс, Тріпп’єр.

Boring, boring Man United

Закривав п'ятий тур матч між кризовим Лестер Сіті та непереконливим Манчестер Юнайтед, який поки що перебуває на початковій стадії побудови гри під керівництвом нового головного тренера Еріка тен Гага. І перші результати за нідерландського фахівця вже простежуються не лише в результатах (перемога над Лестером — третя поспіль для манкуніанців), а й віддалено в ігровому плані. Проти "лисиць" ми побачили у першому таймі, як "червоні дияволи" у першій третині поля виходять з-під пресингу суперника (увага!) комбінацією зі швидких і точних коротких пасів! Проблема в тому, що ці моменти поки що поодинокі, та й ми повинні брати до уваги те, в якому стані сьогодні Лестер.

Підопічні Брендана Роджерса практично всі свої атаки сконцентрували на лівому фланзі, за який відповідав Діогу Далот. Харві Барнс, який поряд з Джеймсом Меддісоном був світлою плямою на тлі всієї беззубості Лестера, змусив добряче попрацювати португальського фулбека МЮ. Але той впорався і зробив величезний обсяг роботи, чого не можна сказати про автора єдиного гола Джейдона Санчо, який після втрати м'яча навіть не намагався вступити в контрпресинг, навіть якщо суперник був за кілька метрів. Можливо, такою була установка тренера, щоб заощадити сили на Арсенал.

Після перерви три з чотирьох захисників МЮ опинилися на "гірчичниках", тож тен Гаг вирішив не ризикувати і фактично відмовитися від спроб збільшити перевагу своєї команди в рахунку. Таким чином, у другому таймі можна було спокійно засинати після красивого сейва Давіда де Хеа, який парирував штрафний удар Меддісона, а прокидатися якраз до 81-ї хвилини зустрічі — саме тоді Юнайтед завдав першого удару по воротах Лестера після перерви, а завдав його Кріштіану Роналду, що вийшов на заміну. Та ще й зробив це ударом "ножицями".

Загалом дуже нудний матч із швидкоплинними проблисками цікавих моментів. Лестер практично не є небезпечним, а МЮ ще потрібно працювати над багатьма аспектами.

Манчестер Сіті знущався з Ноттінгем Форест. Неймовірний Ерлінг Голанд оформив хет-трик вже у першому таймі, який став для нього другим поспіль — "лісники" не змогли зупинити "норвезького звіра".

Манчестер Сіті — Ноттінгем Форест 6:0
Голи: Голанд, 12, 23, 38, Канселу, 50, Альварес, 65, 88

Борнмут вистраждав нульову нічию з Вулверхемптоном, який домінував весь матч.

Ерлінг Голанд в матчі з Ноттінгем Форест:

Пожертвував ігровим часом заради команди! Справжній капітан! 

Єдина людина, яка могла врятувати Ньюкасл від поразки проти Ліверпуля: