Кубкові англійські будні поступово перейшли до повноцінного вікенду й із матчами 1/16 фіналу Кубка Англії ми при цьому геть не квапились розлучатись. Воно й не дивно, бо бодай в одному з них український уболівальник точно міг віднайти власний інтерес, бо на Гудісон Парк місцевий Евертон приймав ще одного учасника Прем’єр-ліги, який так само, як і "іриски" веде боротьбу за виживання в "еліті".

Але кубкові змагання все ж мають геть інший контекст, і, здебільшого, тут усе вирішується за одну гру відповідно до регламенту. Але не на ранніх стадіях цього англійського турніру, оскільки тут досі існує нікому непотрібна опція перегравання посеред сезону, у випадку нічиєї в основний час. Чи хотіли б Евертон та Лутон нею скористатись? Є всі підстави вважати, що ні.

Ось і вийшов наш футбол доволі динамічним, хоча через велику кількість індивідуальних помилок в атаці обидві команди й не надто часто загрожували воротам один одного. Евертон почав гру доволі потужно в атаці й постійно ловив суперників за рахунок широкого розіграшу. Навіть Миколенко мав свій момент для гола, однак тоді захисник Берк не пустив його удар із лівого краю штрафного в дальній кут.

"Капелюшники" при цьому також у захисті не відсиджувались та намагались атакувати "ірисок" із другого поверху. Узагалі-то, це — сильна сторона команди Дайча, але не сьогодні. Бо ще були стандартні положення, під час яких захист Евертона робив усе, що завгодно, але не захищав власні ворота. Ось і пропустили господарі під завісу першого тайму. Прикро, що це саме Миколенко головою на ближній стійці зрізав подачу кутового з правого флангу від Дауті в боротьбі проти Берка.

Але сумувати за втраченими нагодами в команди Дайча часу особливо не було, тому від початку другого тайму вона намагалась одразу відігратись і доволі швидко святкувала успіх. Помилка від Белла під час переведення Бету на правий фланг атаки призвела до зміщення Гаррісона до центральної зони з ударом під дальню стійку, який досвідчений Крул примудрився пропустити поміж своїх рук.

Після цього обидва тренери намагались стабілізувати гру й моментів тривалий час ми не бачили, тож можна було подумали, що таки нічия — оптимальний для обох сторін результат. Але ні. Лутон на останніх секундах заробив кутовий ліворуч і цього разу подача пішла на дальню стійку, де відбулось аж два удари від гостей, а Вудроу таки спрямував м’яч у сітку з відскоку. Данжума якось намагався врятувати ще й удруге, але що робила решта партнерів — незрозуміло.

Фінальний свисток арбітра Саймона Гупера із Свіндона відправив у 1/8 фіналу Кубка Англії Лутон Таун, тоді як для Евертона з Віталієм Миколенком пригоди в цьому турнірі добігли до завершення.

Евертон — Лутон 1:2
Голи: Гаррісон 55 — Миколенко, 41 (авт.), Вудроу, 90+6

Евертон: Вірджинія — Паттерсон, Тарковські, Брентвейт, Миколенко — Онана, Гарнер, Гаррісон — Макніл (Данжума, 78), Бету, Калверт-Льюїн (Шерміті, 79).

Лутон: Крул — Берк, Менгі, Белл — Огбене, Локонга (Мпанзу, 66), Барклі (Джонсон, 75), Дауті (Беррі, 75) — Таунсенд (Чонг, 66), Морріс, Адебайо (Вудроу, 66).

Попередження: Шерміті — Берк