Окрасою восьмого туру англійської Прем’єр-ліги мало стати протистояння надвечір неділі на Енфілді, де лідер чемпіонських перегонів станом на момент початку футбольного вікенда, Ліверпуль, приймав команду, яку останнім часом багато обговорюють у ЗМІ, проте це не заважає їй повертатись на шлях великих здобутків на чолі з Енцо Марескою — лондонський Челсі.

І хоча поміж цими колективами в турнірній таблиці була відстань аж у п’ять рядків, вимірювалась вона всього чотирма заліковими балами, тож у разі сприятливого збігу обставин "сині" могли загрожувати позиціям не тільки самого колективу Арне Слота, а й безпосередньо лондонського Арсеналу, бірмінгемської Астон Вілли та Брайтона. Ліверпулю ж натомість було потрібно скористатись хибо "канонірів" у грі проти Борнмута напередодні (0:2) та не пропустити повз себе Манчестер Сіті.

Обрана Слотом тактика на цей матч комусь могла здатись аж занадто обережною, бо побачити, як Ліверпуль на старті домашнього матчу відмовляється навідріз контролювати м’яч — ще те видовище. Однак рівно це й відбувалось на полі, доки "червоні" зустрічали атаку за атакою від суперників, а у відповідь від них узагалі нічого не надходило.

Але Челсі нічого так і не зміг створити за половину тайму, яку гостям дали пограти в їхнє задоволення, після чого команда Слота все ж таки почала перехоплювати ініціативу. І нічого не вартувало Ліверпулю на 27 хвилині заробити пенальті за фол Колвілла проти Джонса, який боровся за відскок від нього ж, після дальнього удару Салаха з правого флангу. Мохамед потім реалізував пенальті в правий кут, і виходить, що більш успішного старту для господарів і не вигадати.

До цього біля воріт Келлегера мав місце момент із заблокованим ударом Палмера з близької відстані, а одразу після пропущеного Джексон пробив у праву стійку з дуже гострого кута. Але поміж цими моментами затесався ще й другий гол "червоних", коли Салах прострілив на дальню під порожні для Гакпо, однак сам до цього заліз до офсайду, тож надпотужного удару Челсі не зазнав.

Хоча все ж таки міг на нього наразитись, коли в компенсований час Санчес у центрі штрафного зупинив ривок Джонса з м’ячем, а арбітр Джон Брукс десь побачив фол. Добре, що є VAR, а не то Мареска вже готовий був вибухнути емоціями на це несправедливе рішення. І одразу ж у наступній атаці Палмер таки пробив по воротах уперше, але з правого флангу штрафного поцілив на трибуни.

Утім, цей момент, як виявилось передвіщував гарний старт другого тайму для Челсі, бо на 48 хвилині Кайседо запустив передачу на хід Джексону через центральну зону поміж двох захисників, а той потім переграв Келлегера в межах штрафного. Там теж спочатку зафіксували офсайд, але й цю похибку рефері VAR успішно виправився. Шкода, що не всі помилки в цій грі могла ця система розглядати.

Але Челсі все одно святкував недовго, бо вже на 52 хвилині просто кинули в центрі штрафного Джонса під час подачі Салаха з правого флангу, і Кертіс із двох дотиків таки завдав вирішального удару. Після цього футбол почав бути доволі розірваним, бо Челсі намагався йти атакувати, але виходило приблизно те саме, що й на початку гри — нічого. А Ліверпуль настільки боявся знову втратити цю перевагу, що й ризикувати відмовився взагалі. Тож дограли так, як було, хоча й не без ударів по воротах Келлегера.

У наступному турі Ліверпуль гостюватиме в лондонського Арсеналу, тоді як посеред тижня зіграє в Лізі чемпіонів УЄФА на виїзді проти німецького РБ Лейпциг, а лондонський Челсі спочатку навідається до грецького Панатінаїкоса посеред тижня в рамках Ліги конференцій, після чого прийматиме Ньюкасл у рамках АПЛ.

Ліверпуль — Челсі 2:1
Голи: Салах, 29 (пен.), Джонс, 52 — Джексон, 48

Ліверпуль: Келлегер — Александер-Арнольд (Гомес, 81), ван Дейк, Конате, Робертсон — Собослаї, Джонс (Мак Аллістер, 81), Гравенберх — Салах, Жота (Нуньєс, 30), Гакпо (Діас, 66).

Челсі: Санчес — Джеймс (Вейга, 53), Адарабіойо (Бадьяшиль, 53), Колвілл, Гюсто — Кайседо, Лавіа (Енцо, 53) — Мадуеке (Нкунку, 76), Палмер, Санчо (Нету, 46) — Джексон.

Попередження: Собослаї, Нуньєс, Конате, Мак Аллістер — Адарабіойо, Джексон, Вейга