Після листопадової перерви на міжнародні матчі до нас також повернулась і англійська Прем’єр-ліга із своїми матчами дванадцятого туру. Одним із найбільш очікуваних протистоянь цими вихідними була гра на Етіхаді, куди в гості до чинного чемпіона країни, Манчестер Сіті, завітав лондонський Тоттенгем із єдиною очевидно метою — довести, що домашня для "шпор" кубкова перемога кількома тижнями тому була не випадковістю.

Однак саме та невдача й була чи не найбільшим подразником для команди Хосепа Гвардіоли за останній час, адже саме після вильоту з Кубка ліги для "містян" розпочалась божевільна невдала серія з чотирьох поразок поспіль у всіх турнірах, чого в тренерській кар’єрі іспанського фахівця ніколи раніше не траплялось. Проте, судячи з того, що Гвардіола таки поставив підпис під черговим продовженням контракту із Сіті, усі списали ці невдачі на закономірний тимчасовий спад.

Напевно, поквапились. Бо те, що ми побачили цього вечора на Етіхаді, було дійсно неочікуваним. Родрі з’явився на полі перед початком гри із Золотим м’ячем у руках, але на цьому всі святкові події для господарів себе вичерпали. Як би не намагався колектив Гвардіоли відкрити рахунок у швидких атаках, але коли не вдається влучати у ворота з убивчих ситуацій, то на успіх можна не розраховувати.

Тоттенгем тим часом був більш прагматичним та раціональним. Є простір для контратаки — побігли контратакувати, а як немає — то можна й у захисті сидіти й сподіватись, що суперники вчергове схиблять, або вже Вікаріо не пустить м’яч у сітку, чому італієць присвятив увесь другий тайм у власному виконанні.

Проте, на відміну від Сіті, у "шпор" була дуже позитивна риса в діях попереду — вони забивали голи в своїх моментах. На 13 хвилині Гюндоган полишив без опіки Меддісона в центрі власного штрафного й той замкнув подачу Кулусевські з правого флангу, а вже за сім хвилин зміщення Джеймса до лівого флангу чужих володінь під стінку із Соном так само ніхто не проконтролював. І це вже 0:2 за повної безпорадності господарів у контексті того, що можна заподіяти в такому випадку.

У другому таймі краще не стало. Навпаки — стало тільки гірше для команди Гвардіоли, хоча й іспанець зробив заміну з появою на полі Аке, аби атакувати чужі ворота вже точно з будь-яких дистанцій. І Сіті дійсно тим і займався, що чинив постійний тиск, але надто захоплювався й залишав позаду простір для контратак, куди постійно заходили опоненти.

Як наслідок, голи від Порро та Джонсона на початку та під завісу другого тайму сформували дуже непристойний, як для чемпіона, рахунок, і лише підкреслили здатність команди Анге Постекоглу грати в раціональний футбол. Шкода, що після цього може бути якийсь умовний Іпсвіч (1:2), і все доведеться починати наново.

У наступному турі Манчестер Сіті гостюватиме у Ліверпуля, тоді як посеред тижня прийматиме нідерландський Феєнорд у Лізі чемпіонів УЄФА, а лондонський Тоттенгем спочатку зіграє проти італійської Роми вдома в рамках Європи, тоді як вихідними проведе домашнє лондонське дербі проти Фулгема.


Манчестер Сіті — Тоттенгем 0:4
Голи: Меддісон, 13, 20, Порро, 52, Джонсон, 90+3

Манчестер Сіті: Едерсон — Вокер, Стоунз (Аке, 46), Аканджі, Гвардіол — Льюїс (Гріліш, 74), Гюндоган — Савіо (Де Брюйне, 74), Сілва, Фоден — Голанд.

Тоттенгем: Вікаріо — Порро, Дрегушін, Девіс, Удоджі (Спенс, 90) — Біссума, Сарр (Вернер, 89) — Кулусевські, Меддісон (Бергвалль, 88), Сон (Джонсон, 63) — Соланке.

Попередження: Льюїс, Сілва, Де Брюйне, Аканджі — Біссума, Сарр