2 квітня стало відомо, що шляхи Грема Поттера та Челсі розійшлися. Домашня поразка від Астон Вілли (0:2) стала останньою краплею терпіння нових власників "синіх". Англійський фахівець отримає солідну компенсацію (за чутками, 13 мільйонів фунтів), а "сині" розпочали пошук нового головного тренера. Швидше за все, до кінця сезону лондонську команду повторно очолить Френк Лемпард.

Football.ua аналізує основні причини, чому у Поттера нічого не вийшло на Стемфорд Бридж.

Не готовність тренувати топ-клуб

До Челсі за свою кар'єру Поттер тренував такі команди, як Естерсунд, Свонсі та Брайтон. Відверто кажучи, не найбільш вражаючий послужний список для тренера такої топ-команди, як Челсі. У планах власників "синіх" було призначити тренера, який буде працювати над проєктом найближчі кілька років, а то й більше. Саме тому йому дали контракт одразу на п'ять років, а не на два-три сезона.

Хто стане наступним головним тренером Челсі?

Ставка явно не спрацювала. І в цьому можна звинуватити керівництво Челсі: на ринку були доступні хороші фахівці, які у своїй кар'єрі вигравали великі трофеї, які вміють працювати під тиском у великій команді. Робити ставку на тренера, у якого у послужному списку трофеїв лише третя та четверта ліга Швеції, а також місцевий кубок – така собі ідея.

У всіх клубах, де працював Поттер, раніше не було такого тиску. І він не виявився готовим до того, що за кожен програний матч з нього питатимуть, а настрій уболівальників змінюватиметься.

Не можна сказати, що Поттер втратив роздягальню, але гравці відчули його слабкість: англієць питав у одного з футболістів, що про нього думає команда, а за спиною його жартівливо називали Гаррі Поттер. Грем виявився поки що не готовий до роботи в топ-клубі, проявивши себе "добрим копом". Але "хороший коп" у топ-клубі — це так не працює, якщо ми говоримо про високі завдання та цілі. Гравці відчували, що на відміну від попередніх менеджерів, Поттер намагався їх захистити та брати провину на себе, але часто їм не вистачало "поганого копа". Поттер ним у Челсі стати не зміг.

Також слід зазначити, що весь тренерський штаб Челсі не мав досвіду роботи у топ-клубі.

Спірні тренерські рішення

Далеко ходити не треба, можна згадати останній матч проти Астон Вілли: маючи в запасі центральних захисників Бадьяшиля та Чалобу, Поттер випускає на позиції ПЦЗ Ріса Джеймса. Гравець, який добре захищається, але корисніший і небезпечніший, як вінгбек. Його проходи флангом і простріли могли допомогти "синім" в атаці, але англієць був скований у своїх діях, бо Поттер вирішив, що в тій грі він гратиме центрального захисника. М'яко кажучи, дивне рішення.

Крім того, є питання щодо Кукурельї — іспанець проводить не найкращий сезон, часто помиляючись або показуючи непоказну гру в атаці, коли грає на позиції вінгбека, проте англієць старанно ставить його в стартовий склад.

У останніх матчах Поттер був настільки націлений на результат, що після одного голу своєї команди практично відразу випускав Коннора Галлагера замість одного з атакувальних гравців, при тому, що грати ще близько хвилин тридцяти. І, наприклад, у матчі проти Евертона (2:2) це не спрацювало, а коли потрібно було відіграватись – усі заміни вже були здійснені, а частина гравців групи атаки вже сиділа на лаві запасних після замін.

Ледве менше ніж за сім місяців так і не стало зрозуміло, який футбол і стиль хотів прищепити Челсі англійський тренер.

Велика група гравців на тренуваннях

Тут складно звинуватити Поттера, адже малоймовірно, що він хотів таку ситуацію, коли на тренуваннях перебуває по 33-40 футболістів, що навіть не вистачає місця у роздягальні Михайлу Мудрику та Ноні Мадуеке, які перевдягалися у коридорі.

Ймовірно, досвідчений і впевнений у собі наставник, у якого авторитет і за спиною виграні великі трофеї, зумів би розв'язати це питання інакше. Наприклад, не потрібним футболістам пояснив би ситуацію, відправив би їх тренуватися індивідуально у невеликій групі з тими, на кого не розраховує, а сам займався б із групою 25-26 гравців.

Справді, складно за таких умов, але сказати, що ситуація безвихідна – не можна. Зрештою, куди краще, коли ти маєш вибір, ніж недораховуватися футболістів через травми, дискваліфікації, втрати ігрової форми тощо. Поттер не зумів за майже сім місяців розв'язати цю проблему, хоча вина його тут часткова, набагато більше запитань до власників клубу. Купувати навчилися, а розлучатися з гравцями – ні.

Ймовірно, роль Поттера при трансферах була мінімальною

Власники Челсі розраховували, що Поттер очолить довгостроковий проєкт. Що він стане тим, ким є Юрген Клопп для Ліверпуля. Тільки йому, на відміну від німця, купуватимуть дорогих футболістів.

Відверто кажучи, важко вірити, що Поттер хотів, наприклад, переходів Михайла Мудрика, Бенуа Бадьяшиля і Ноні Мадуекі. Можливо, це правда, але віриться важко. Швидше за все, на даному етапі Поттер не мав права вибору, йому довелося миритися з бажанням власника Челсі витрачати гроші на трансферному ринку.

Як результат — в останніх іграх частіше грав Кукурелья, ніж Бадьяшіль. Мадуеке не так часто з'являвся на полі, а використання Михайла Мудрика англієць так і не зрозумів, адже був навіть випадок, коли українець грав центрального нападника, хоча він — лівий вінгер.

Майже сім місяців у топ-клубі – достатньо часу. За рідкісним виключенням

Що намагався побудувати Поттер у Челсі – загадка, відповіді на яку немає. Складалося відчуття, що "сині" грають без плану, а за інерцією. Якось треба дійти до штрафного майданчика, щось зробити, щоб м'яч залетів у ворота. Якусь гру було видно лише тоді, коли суперник був відверто слабкий чи не у формі. Проти сильних опонентів у Челсі були величезні проблеми. Якщо клуб перебуває у боротьбі за збереження прописки в АПЛ — у " синіх " проблеми проти мотивованого опонента. І так щоразу.

Одинадцяте місце у турнірній таблиці та відсутність малюнка гри – пряма вина Поттера. Навіть попри те, що є питання до власників клубу, як вони ведуть трансферну політику (і не лише) Челсі, це явно не та позиція у лізі, де має перебувати клуб. За всіх проблем. Найгірший сценарій, на нашу скромну думку, 5-6 місце.

Величезний лазарет

В останньому матчі проти Ліверпуля (0:0) не могли взяти участь лише чотири футболісти — Аспілікуета, Броя, Тіаго Сілва та Обамеянг, які травмовані. По габонцю можуть бути питання, але він вважається травмованим.

У певні проміжки сезону ситуація доходила до того, що у Челсі було понад десять травмованих футболістів. І це дуже багато. Після певних матчів лазарет зростав та зростав.

Це проблема, яка заважала Поттеру, але знову ж таки не тільки Челсі стикається з травмами. Так, ситуація не з легких, але явно не на 10-11 місце у турнірній таблиці. Тим більше, що склад досить широкий і варіанти є.

Поттер зіткнувся з досить складною ситуацією: нові власники, які хочуть збудувати довгостроковий проєкт, підписуючи безліч футболістів, пропонуючи їм контракти аж до 8,5 років.

Величезний склад на 33-40 осіб, який треба якимось чином тренувати. Попит від уболівальників та, звичайно ж, від власників.

При всій повазі до Поттера і якщо ставитись з розумінням того, в якій складній ситуації він опинився, Челсі цілком міг би перебувати зараз на п'ятій чи шостій позиції, але ніяк не на одинадцятій. Поттер не готовий до топ-клубу. Якщо не результатами, то хоч якийсь малюнок гри він мав надати, але так і не зміг. У який футбол грає Челсі – відповіді на це питання немає, мабуть, ні в кого.

Попри весь скепсис, Поттеру лише 47 років, і він ще матиме можливість потренувати топ-клуб у майбутньому. Іноді потрібно зробити крок назад, щоби потім два вперед.

Що стосується Челсі, то рано чи пізно власники стримають запал, трансфери стануть більш точковими, а за іменитого наставника, який матиме харизму, вплив і авторитет, клуб явно вирветься з тієї ями, в якій знаходиться зараз. Але потрібне терпіння і час. Сезон вже провалений, а у те, що Челсі міг би його в одну мить змінити на позитивний, вигравши Лігу чемпіонів, віриться насилу.