Ігор Йовічевіч записав відеозвернення до українських вболівальників. 

"Дорогі українці, добрий день. Напевно, ви вже знаєте, що пару днів назад я очолив Ар-Раед з Саудівської Аравії. Дуже цікавий життєвий шлях та доля, бо минулого року ні один іноземний тренер не хотів прийняти Шахтар в умовах війни. Я з тренерським штабом приймав рішення і це був найкращий крок у моїй кар'єрі. 

Цього року багато тренерів хочуть приїхати до Саудівської Аравії, але не можуть, тому те, що я тут — це заслуга вас, вболівальників. Я хочу подякувати вам особисто, тому що в умовах війни, важких моментах, шліфується характер, менталітет та виживання. Потрапити до Саудівської Аравії для мене — це виклик. Тому що тут кожен тренер мусить доводити свій рівень. 

Довгий час думав, як звернутися до вас, бо попередній місяць читав та слухав коментарі, слухав моїх друзів, які розповідали про вас, і це дійсно дає мені натхнення працювати далі, тому що відчував повагу від вас, мені приємно це чути. Вболівальникам Шахтаря і всім, хто мене особисто підтримує, хочу подякувати. Так само хочу подякувати і клубу, Шахтарю, президенту, які минулий рік дали мені шанс очолити найкращий клуб України з великим статусом, досвідом у Лізі чемпіонів, і це була дійсно велика гордість та респект очолити таку велику команду. 

Думаю, що Шахтар дав мені багато у цьому сезоні, найважчому в історії Шахтар, але так само думаю, що й я зі своїм тренерським штабом також дав багато клубу. І вважаю, що має бути постійний взаємний респект. 

Хочу звернути увагу на персонал, який працює у Шахтарі. З першого дня вони прийняли мене, як в сім'ю, і хочу подякувати кожному, дуже велика пошана, дякую за кожен день, кожну секунду, яку я провів з вами. Починаючи з першого дня, коли Саша дав мені форму і до фінального дня, коли команда кидала мене в повітря і ми святкували чемпіонський, 14 титул. Це буде незабутньо. В часах війни воєнний Шахтар виграв такий важкий трофей. Ми провели неймовірний сезон у єврокубках, яким пишається ціла Україна. 

Кожен, хто працює у клубі, настільки полегшують роботу, що тренер може думати лише про футбол і можна спокійно працювати. 

Перемога над Лейпигом, перше Класичне, прохід Ренну, який ми обіграли вже без Мудрика — було багато незабутніх моментів, де я дійсно можу лише пишатися тільки вами. Той шлях у Кривий Ріг можуть зрозуміти лише ті, які були в двох наших автобусах, 20 годин туди і 24 години до Роттердама на матч-відповідь Ліги Європи — не можеш не пишатися тим, на які жертви ми пішли, щоб здобути цей 14 титул. 

Хочу подякувати особисто кожному гравцю в команді, який дав, все, що мав. І я віддав їм все, що мав. З сумом у душі, всі мої вміння, тренерський талант, енергію — все я віддав їм, і вони віддячили мені здобуттям чемпіонського титулу, який буде назавжди записаний золотими словами в історію. 

Дякую, і хотілося би, щоб через 15 років Олександр Зубков зробив то інтерв'ю зі мною і запитав мене, "який титул був для мене найдорожчий, найкрасивіший, найліпший?". І я б йому відповів: "Зуба, наш перший, наш найкращий, найважчий!". Тому, дякую вам, пацани. 

Бажаю клубу, новому тренерському штабу успішного сезону, хороших виступів у Лізі чемпіонів і виграти ще раз чемпіонат України. Ви дуже хороша команда і я буду щирим вболівальником. Раз Шахтар — назавжди Шахтар. 

Я поїхав з України, але Україна ніколи не зможе вийти з мого серця. Люблю вас, Слава Україні!" 

Тренер очолив Ар-Раед та продовжить працювати у іншій країні.