Чемпіонські перегони в українській Прем’єр-лізі тривають і в київського Динамо на чолі з Олександром Шовковським все ще зберігаються дуже хороші шанси здобути "золоті" медалі. От тільки свої перенесені матчі "біло-синім" ще потрібно буде з часом надолужувати, і паралельно з тим устигати відслідковувати тенденції реального часу.

А вони в національній першості наразі такі, що ми стаємо свідками поділу турнірної таблиці на окремі "клуби за інтересами", і, наприклад, те саме Динамо й черкаський ЛНЗ переслідували геть різні цілі, коли зустрічались на стадіоні ім. В. Лобановського в рамках двадцять третього туру. "Бузкові" взагалі приїхали до столиці з чотирма матчами без перемог за плечима, тож для них було більш актуальним питання уникнення боротьби за виживання, аніж просування до зони єврокубків.

Перший тайм гості розпочали так, ніби остаточно змирились із долею аутсайдерів у цій парі. Дуже слабка гра від команди Олега Дулуба в центрі поля, не кажучи вже про атакувальний компонент, і лише незрозуміле гаяння часу від Динамо допомогло ЛНЗ уникнути проблем уже з перших хвилин. Але швидкий гол усе ж таки відбувся — на 15 хвилині немов на пляжі передавали поміж собою м’яч Шапаренко, Бражко, Ванат та Ярмоленко від центрального кола аж до чужого штрафного, після чого найдосвідченіший із цього квартету перекинув воротаря. Так, знову парашут.

І надалі взагалі не було помітно, за рахунок чого "бузкові" планують відповідати суперникам. Поспіх в атаці губив усі сподівання ЛНЗ на вихід із-під тиску, але знову ж таки нам варто наголосити, що темп дій у відповідь від Динамо був просто кричуще низьким. Але й цього вистачило б, якби Бражко на 25 хвилині переграв воротаря ударом із центру штрафного в лівий кут, проте Кучеренко здійснив нереальний порятунок власної команди. Як і в моменті за участі Ваната кількома хвилинами пізніше.

На тлі посухи в фазі атаки, команда Дулуба наприкінці першого тайму зуміла заробити хоч кутовий на лівому фланзі, і нічого не передбачало проблем для Нещерета, коли до нього у воротарський полетіла подача Рибалки із стандарту. Але вийшло так, що голкіпер м’яч пропустив поміж рук, і Саліху просто заніс його за лінію воріт у нього за спиною. І ось це вже було дійсно цікаво й дуже несподівано.

На другий тайм Дулуб попросив свою команду зіграти в його фірмовий футбол — атаки суперників руйнувались фолами, тому гравці ЛНЗ нахапались карток доволі швидко. Але не завжди вони були виправданими, бо арбітр Іванов у запалі цієї боротьби міг і зайвого роздати, як у епізоді з Яшарі та Шапаренком перед штрафним гостей. А міг і відверті грубощі Норенкова проти Волошина пропустити повз власну увагу. Загалом, насудив добряче.

Однак коли постало питання гольових моментів, то в Динамо з цим були явні проблеми через брак інтенсивності. ЛНЗ інколи банально відбивався, але за таких умов потрібно просто постійно створювати тиск, проте в цей день за киянами цього взагалі ми не помітили. Поодинокі моменти Ваната, проти якого знайшов протидію воротар Кучеренко, — ось, що супроводжувало розвиток подій. І все — команді Шовковського знову чогось не вистачало попереду, так там ще й суперники могли раптом огризнутись, але Нещерет дичини більше не пускав.

У наступному турі київське Динамо гостюватиме в Олександрії, а черкаський ЛНЗ прийматиме рівненський Верес.

Динамо Київ — ЛНЗ 1:1
Голи: Ярмоленко, 15 — Саліху, 40

Динамо Київ: Нещерет — Тимчик, Попов, Дячук, Вівчаренко (Дубінчак, 78) — Бражко (Пономаренко, 84), Андрієвський (Буяльський, 78) — Ярмоленко (Волошин, 63), Шапаренко, Кабаєв — Ванат.

ЛНЗ: Кучеренко — Норенков, Ковальов, Муравський, Саліху, Стасюк (Насонов, 69) — Бойко, Рибалка (Ейнел, 59), Яшарі — Молло (Хобленко, 46), Наумець (Г. Пасіч, 59).

Попередження: Вівчаренко, Дячук, Дубінчак — Бойко, Рибалка, Стасюк, Яшарі, Норенков, Тілль, Кучеренко