Шостий тур української Прем’єр-ліги вийшов розтягнутим у часі аж на чотири календарні дні, тож було, про що поговорити. І дуже символічним у цьому плані ввижалось те, що цей раунд завершувався саме в Ковалівці, де, як ми всі знаємо, уже не перший рік триває гольова посуха за безпосередньої участі місцевого Колосу.

"Чорно-білі" лише в першому турі відверто здивували результативною нічиєю проти київської Оболоні (2:2), однак за інші чотири гри забили лише одного разу й усе стало на свої місця. При цьому публіка в Ковалівці м’ячів рідної команди так і не побачила перед початком вересневої міжнародної павзи.

Виправляти цей момент "колоски" мали в грі проти суперника, якого аж ніяк не можна назвати комфортним — черкаського ЛНЗ. Команді Андреса Карраско, поки що, не дуже вдаються матчі проти явних фаворитів, а от рівним собі колективам і тим суперникам, які перебувають у не найкращому тонусі, шансів просто не залишала. Проте й результативність "бузкових" за цей час викликала певні перестороги. А яким ще матчем завершувати цей, у середньому, "сухенький" тур?

Аж раптом Колос вирішив нас здивувати. Заманили суперників на власну половину з перших хвилин, а потім стрімко розкрились у контратаці й забили гол на 10 хвилині, коли новачок Болівар у центрі штрафного проштовхнув із боротьби м’яч на Третьякова, а той розстріляв ворота. Зрозуміти, наскільки цей перший гол на власному полі в сезоні був важливий для "колосків", було дуже легко по тому, як вони цей успіх потім обороняли.

Тут уже знадобився й фірмовий триповерховий блок перед власним штрафним, однак "бузкові" все одно знаходили свої гольові нагоди. Однак, на відміну від суперників, не забивали. Хоча моменти було дуже солідні — два постріли поблизу обох дев’яток прилетіли від Яшарі здалеку та Топалова з меж штрафного на правому фланзі ще до перерви, тож пожеж біля воріт Ковалівки вистачало.

Проте ЛНЗ також поніс утрати, на додачу до вже наявних кадрових проблем, коли травмувався на рівному місці Саліху й навіть не зміг самотужки залишити межі поля. Вочевидь, на команду Карраско ці всі фактори дуже тиснули, тож коли вона потім так і не продавила вже лівий фланг власної атаки до забитого м’яча до перерви, то за долю другого тайму вже стало якось не по собі.

І Колос на перших хвилинах міг узагалі поставити крапку в цій грі й усе на тому, бо з такими помилками, яких припускався захист ЛНЗ, на такому рівні робити нічого. Але Криворучко й Третьяков у центральній зоні перед штрафним пробачали опонентів. Незрозуміло, хіба що, навіщо. Бо Колос свій гол таки пропустив, коли на 65 хвилині навіс кутового з правого флангу від Бойка завершився ударом головою від Момо на ближній.

За пів години до завершення матчу могло відбутись усяке, бо ЛНЗ був на межі від того, щоб остаточно кинутись уперед виривати перемогу, а от "колоски" на такий крок так і не наважились, хоча й помітно хотіли. Зрештою, гру завершував черговий удар Момо з меж штрафного, коли захисники до цього не знайшли нічого кращого за те, аби зіштовхнутись перед власними володіннями в критичний момент. Проте форвард схибив, тож три очки нікому не дістались.

У наступному турі ковалівський Колос прийматиме луганську Зорю, тоді як черкаський ЛНЗ гратиме на виїзді проти житомирського Полісся.

Колос — ЛНЗ 1:1
Голи: Третьяков, 10 — Момо, 65

Колос: Пахолюк — Поправка, Козік, Бондаренко, Цуріков — Криворучко (Салабай, 61), Краснічі (Дієго, 62) — Третьяков (Ільїн, 82), Оріховський, Гусол (Велетень, 62) — Болівар (Паулаускас, 75).

ЛНЗ: Кучеренко — Путря (Норенков, 69), Саліху (Авагімян, 20), Муравський, Г. Пасіч — Бойко (Бар, 76), Яшарі, Нонікашвілі — Топалов (Олійник, 69), Молло (Халайла, 69), Момо.

Попередження: Болівар — Бойко, Топалов