- Для середньостатистичного українського вболівальника епізод, чи точніше сказати ціла низка епізодів, які запам’ятались у твоїй грі восени, - це перш за все фрагменти матчу Динамо - Карпати. Тоді ви здобули важку нічию, а тобі доручили чи не найвідповідальніше завдання - опікати Андрія Шевченка. Важко було?

- Я нікого не здивую, сказавши, що Шевченко - гравець світового рівня. Всі це знають, але я відчув на собі. Найкраще, що я тоді побачив у його грі, це швидкість думки. Він отримує м’яча вже знаючи, що далі з ним робити.

- Попри те, забити колись кращому гравцю Європи у тому матчі так і не вдалось. Твоя заслуга?

- Хіба частково. Інколи вдавалось знаходити на нього протидію: треба було діяти дуже щільно, часом на межі фолу, а інколи й порушувати правила. Однак були ситуації, коли він таки перегравав мене. Тоді, на щастя, хтось підстраховував або просто динамівцю не щастило. Досвід для мене хороший, у будь-якому разі.

- Можна почути певні дорікання від уболівальників, що тобі як фланговому захиснику часом бракує гостроти, активності, ініціативи в атакувальних діях команди…

- Знаю, що над цим ще потрібно працювати. Зрештою, я ще зі шкільних років грав центрального захисника, а у футболіста цієї позиції значно менше атакувальних обов’язків. Що ж, тренер бачить мене на фланзі - робитиму все, аби його не розчарувати. Працюю зараз над тим, щоб активніше грати в атаці, по цілій лінії, відпрацьовую навісні передачі, простріли.

- Тарасе, йти на зимові канікули із сьомим місцем - гадаєш, це позитивний результат для твоєї команди?


- Місце ніби й непогане, якщо не помиляюсь, найкраще з тих, з якими ми йшли святкувати Новий рік та Різдво з часу повернення до вищої ліги, але добре, що це лише частина чемпіонату. Загалом позиція, нижче п’ятої, нас цього сезону не дуже втішить. Тому весною треба буде не лише втримати той результат, що вже маємо, а ще й втрачене надолужити.

- У Карпат завдання потрапити у Лігу Європи цього сезону. А чи буде львів’янам що робити у цьому турнірі, якщо таки потраплять? Наприклад, цього сезону з українських клубів у груповий етап турніру хіба Шахтар пробився, і то зазнавши фіаско у Лізі чемпіонів…


- Тут треба аналізувати кожну команду окремо. Шахтар вилетів з Ліги чемпіонів, але у Лізі Європи був на голову вище опонентів. Отже, середній рівень команд тут - нижче рівня донецької команди. Металісту і Металургу відверто не пощастило у кваліфікації. Гра була, були моменти, але не вистачило везіння. Інакше б, гадаю, вони цілком достойно виглядали у груповому турнірі.

Ворсклі не пощастило з жеребом та ще й хвилювання перед першим матчем і одразу ж з Бенфікою на її полі зіграло злий жарт. Як би зіграли Карпати? Сподіваюсь, ми це дізнаємось наступної осені. Думаю, могли б боротися з багатьма командами, що грали у цьому турнірі на рівних.