Уже цього літа в США, Канаді та Мексиці стартує найбільший чемпіонат світу в історії футболу. Вперше мундіаль проходитиме за участі 48 збірних, а турнір обіцяє подарувати ще більше топових афіш, драматичних сюжетів та історичних моментів.

У рамках циклу матеріалів про учасників ЧС-2026 сьогодні говоримо про чинних чемпіонів світу – національну збірну Аргентини.

ЧЕМПІОНАТ СВІТУ-2026. СКЛАД ГРУПИ J

АРГЕНТИНА НА ШЛЯХУ ДО ЧЕМПІОНАТУ СВІТУ-2026

Кваліфікація на мундіаль в США, Канаді та Мексиці була для Аргентини зовсім непростою. Якщо дивитися на підсумкову таблицю південноамериканського відбору, то складається враження, ніби Аргентина доволі легко посіла своє місце. Але з 18 матчів Мессі та компанія виграли лише 12, двічі зіграли внічию, а ще зазнали чотирьох поразок. Кривдниками аргентинців стали Уругвай (0:2), Еквадор (0:1), Колумбія (2:1) та Парагвай (1:2).

Але і 38 очок для першого місця та виходу до фінальної частини ЧС-2026 цілком вистачило. Основні конкуренти виступили ще гірше: Еквадор (!) посів друге місце, набравши 29 балів, Колумбія – третя і 28 очок. По стільки ж набрали Уругвай, Бразилія та Парагвай – усі вони гратимуть на прийдешньому турнірі.

ІСТОРІЯ ВИСТУПІВ НА ЧЕМПІОНАТАХ СВІТУ

Для Аргентини це вже 19-й чемпіонат світу в історії. Легше згадати ті, на яких команда не грала: 1938, 1950 та 1954 (навіть не брала участь у відборі) та 1970-й, коли команда просто не відібралася на турнір.

Ясна річ, що в цих 19 турнірах аргентинці мали гучні перемоги. Так, ми всі пам’ятаємо 2022-й та драматичний фінал із Францією, який для Альбіселесте завершився хеппі-ендом. Але в історії аргентинської команди були й інші успіхи на ЧС. У 1978-му команда-зірка із Маріо Кемпесом (який став найкращим бомбардиром того турніру, забивши шість м’ячів) посіла друге місце у груповому етапі, пропустивши вперед Італію. Тоді аргентинці із однаковим рахунком 2:1 перемогли по черзі Угорщину та Францію, а от італійцям програли 0:1. До речі, хто не знав: тоді за перемогу у груповому етапі команди отримували по 2 очки, а не по 3.

Менше з тим, із 4 балами Аргентина спокійно вийшла до другого групового етапу. Там на команду чекали збірні Бразилії, Польщі та Перу. Нічия із бразильцями (0:0), розгромна перемога над Перу (6:0) та успіх із поляками (2:0) дозволив Аргентині потрапити до фіналу. Там у суперниках були Нідерланди: основний час матчу завершився із рахунком 1:1, а в овертаймі аргентинці забили двічі і стали чемпіонами світу.

Наступний успіх був вже гучнішим: у 1986-му збірна Аргентини із харизматичним Дієго Марадоною на полі, розносила усіх навколо. У груповому етапі біло-блакитні спочатку обіграли Південну Корею (3:1), потім зіграли внічию із Італією (а це ж чинні, на той момент, чемпіони світу!) – 1:1. А ще, спокійно перемогли Болгарію 2:0. У плей-оф здолали Уругвай (1:0), потім Англію (2:1), а у півфіналі подужали Бельгію (2:0). Цікаво, що в матчах із Англією та Бельгією обидва м’ячі своєї команди забивав саме Дієго Марадона. У фіналі один із найвеличніших футболістів світу обійшовся без голів, але його партнери по команді впоралися із Німеччиною – 3:2 і другий титул чемпіонів світу для Аргентини.

За чотири роки, у 1990-му, Альбіселесте заходили на мундіаль в ранзі чинного чемпіона, з Марадоною в ранзі капітана та одного з місцевих кумирів. Бо ЧС-1990 приймала Італія і саме в цей час там кипів культ легендарного Дієго Армандовича. Однак захист титулу міг завершитися вже на стадії групового етапу: Аргентина потрапила в групу до Камеруну, Румунії та ластденсового СРСР. До речі, радянська збірна з тріском облажалася на тому турінірі, здобувши лише одну перемогу та й те, в останньому турі, над командою Камеруну. А от Аргентина почала турнір з поразки Камеруну (0:1), потім обіграла СРСР (2:0), а потім зіграла внічию з Румунією 1:1. Третє місце і везіння – далі плей-оф.

І ось тут вже одразу дуель із Бразилією – гол Клаудіо Каніджи і вихід до чвертьфіналу. Там – зустріч із Югославією. Нічия 0:0 і прохід зі скрипом, у серії пенальті (3:2). Марадона, до речі, свій 11-метровий не забив. Далі – півфінал проти господарів турніру італійців. Нічия 1:1 і знову серія пенальті, де цього разу аргентинці б’ють бездоганно – 4:3 і Марадона цього разу не схибив.

А от у фіналі Аргентині протистояла збірна ФРГ (об’єднання Німеччини відбудеться лише восени). Марадона і його партнери по команді, які з гучним скрипом доповозли до фіналу, були близькими до того, аби затягнути німців у ще одну серію пенальті і захистити титул. Багато хто б плювався від такого захисту: розповідали б про антифутбол і так далі. Але ці розмови в зародку знищив Андреас Бреме, який реалізував пенальті на 85-й хвилині і приніс омріяний титул ФРГ.

Ну і відносно свіжа історія – ЧС-2014. Мессі по ходу турніру виповнюється 27, позаду цілий стос сезонів категорії “Люкс” у Барселоні. А от зі збірною питання великого титулу на той момент було незакритим. І багато хто вважав, що Мессі на піку своєї форми здатен привести Аргентину до омріяного титулу. Ще й в Бразилії, яка є найбільш затятим опонентом аргентинців у Південній Америці. У групі Альбіселесте опинилися разом із Боснією і Герцеговиною, Іраном та Нігерією. У першому матчі, на Маракані, Аргентина перемогла боснійців 2:1, у другій грі була сильнішою за Іран 1:0, а в третьому матчі повозилася із Нігерією, але виграла 3:2.

В 1/8 фіналу аргентинці лише за рахунок м’яча Анхеля Ді Марії на 118-й хвилині матчу витягнули квиток до чвертьфіналу. А на цій стадії команді Алехандро Сабельї довелося потягатися зі збірною Бельгії. Утім і тут вистачило одного м’яча – його на 8-й хвилині забив Гонсало Ігуаїн. Куди складнішим вийшов півфінал із Нідерландами: і основний, і додатковий час завершився внічию 0:0, але в серії 11-метрових аргентинці бездоганно виконали чотири удари, а у нідерландців Рон Влаар та Веслі Снейдер свої удари не реалізували. В паралельному півфіналі німці історично рознесли Бразилію 7:1 і з фаворитом фінального матчу все стало зрозуміло. Однак Аргентина гідно билася і програла лише в овертаймі – гол Маріо Гьотце на 113-й хвилині зробив Німеччину чемпіоном світу і остаточно залишив Віктора Вацко без волосся на голові.

ГОЛОВНИЙ ТРЕНЕР: ЛІОНЕЛЬ СКАЛОНІ

48-річний фахівець пройшов органічний шлях становлення: спочатку він тренував молодіжну збірну Аргентини, а у 2018 очолив і національну збірну після провалу на ЧС. І вже за чотири роки виграв чемпіонат світу. До речі, в одному інтерв’ю 2024 року Скалоні відзначив, що тренер, роботою якого він найбільше захоплюється – це Карло Анчелотті. Цікаво буде подивитися, якщо шляхи Аргентини та Бразилії перетнуться на ЧС-2026.

Не менш цікаво заглянути і у тренерський штаб Скалоні. А там, що ні ім’я, то легенда: Пабло Аймар, Роберто Айяла та Вальтер Самуель. Гадаю, і атмосфера в команді на топовому рівні, а мікроклімат дуже часто стає визначальним фактором успіху.

ЗАЯВКА ЗБІРНОЇ АРГЕНТИНИ НА ЧС-2026

Воротарі: Еміліано Мартінес (Астон Вілла), Хуан Муссо (Атлетіко Мадрид), Херонімо Рульї (Марсель).

Захисники: Науель Моліна (Атлетіко Мадрид), Гонсало Монтьєль (Рівер Плейт), Крістіан Ромеро (Тоттенгем), Леонардо Балерді (Марсель), Лісандро Мартінес (Манчестер Юнайтед), Ніколас Отаменді (Бенфіка), Ніколас Тальяфіко (Ліон), Факундо Медіна (Ланс).

Півзахисники: Леандро Паредес (Бока Хуніорс), Джовані Ло Чельсо (Бетіс), Родріго Де Пауль (Інтер Маямі), Тьяго Альмада (Атлетіко Мадрид), Есек’єль Паласіос (Баєр), Ніколас Гонсалес (Ювентус), Ніко Пас (Комо), Алексіс Мак Аллістер (Ліверпуль), Енцо Фернандес (Челсі), Валентін Барко (Страсбур).

Нападники: Хуліан Альварес (Атлетіко Мадрид), Ліонель Мессі (Інтер Маямі), Лаутаро Мартінес (Інтер), Хосе Мануель Лопес (Палмейрас), Джуліано Сімеоне (Атлетіко Мадрид).

 

ЯК ГРАЄ АРГЕНТИНА?

У квітневому контрольному матчі проти Замбії Ліонель Скалоні використав схему 4-3-3. Місце у воротах стабільно за Еміліано Мартінесом. Ніколас Тальяфіко та Науель Моліна посіли місця на лівому та правому відповідно флангах захисту. Крістіан Ромеро та супердосвідчений Ніколас Отаменді грали тандем центральних захисників.

В опорній зоні працював Леандро Паредес, Алексис МакКалістер та Енцо Фернандес відповідали за ефективну роботу центру поля. Лео Мессі розташувався на зручній для себе позиції правого нападника, на протилежному фланзі діяв Тьяго Альмада, а центрфорвадом виступив Хуліан Альварес.

Впродовж відбіркового циклу Скалоні застосовував різні комбінації гравців. Звісно, що Хуліан Альварес на вістрі атаки – не єдина опція і можливо, навіть не завжди основна, оскільки у відбірковому циклі часто виходив на поле інший топ-форвард – Лаутаро Мартінес. У матчі із Еквадором (0:1) Аргентина грала взагалі за схемою 4-2-3-1, де до Паредеса в опорну зону доєднався Родріго Де Пауль, плеймейкера грав МакКалістер, а по флангах півзахисту розташувалися Джуліано Сімеоне та Ніко Гонсалез. Або візьмемо матч із Венесуелою (3:0): Аргентина зіграла за класичною схемою 4-4-2. Все той самий центр поля Паредес — Де Пауль, на флангах – Мастантуоно та Альмада, а Мессі та Альварес склали пару центрфорвардів. Словом, якість і глибина складу дозволяють Скалоні використовувати будь-яку ігрову схему. Щоправда, на прикладі Еквадора, від цих експериментів іноді кульгає результат.

ГОЛОВНА ЗІРКА: ЛІОНЕЛЬ МЕССІ

В етері рубрика "Капітан Очевидність"! Бо як інакше назвати інформацію, яку і так всі знають? Ну, окей: 198 матчів  та 116 голів за збірну Аргентини. Лише чотири клуби за кар'єру (Ньюеллс Олд Бойз, Барселона, ПСЖ і поточний – Інтер Маямі). Найкращий футболіст року (2009, 2019, 2022, 2023) за версією FIFA. Восьмиразовий володар Золотого м'яча (2009, 2010, 2011, 2012, 2015, 2019, 2021 та 2023). Тричі – найкращий футболіст Європи за версією УЄФА (2009, 2011, 2015). Шестиразовий володар Золотої бутси. Чемпіон світу (2022), дворазовий володар Копа Америка (2021, 2024), чотириразовий переможець Ліги чемпіонів (2006, 2009, 2011, 2015)... Уф, та титули Мессі можна перераховувати дуже довго. Це справжня, жива легенда світового футболу. І ми маємо радіти тому, що знову побачимо його на чемпіонаті світу.

Ймовірно, це буде останній ЧС із Мессі у складі. А він і так там награв – дай Боже. Дебютувавши за національну збірну у 18 років, в 2005-му, Мессі вже зіграв на п'яти чемпіонатах світу (2006, 2010, 2014, 2018, 2022). У його доробку на цьому турнірі – 26 матчів та 13 м'ячів. Від влучних ударів Мессі у фінальних частинах чемпіонату світу страждали Сербія і Чорногорія, Боснія і Герцеговина, Іран, Нігерія (аж тричі!), Саудівська Аравія, Мексика, Австралія, Нідерланди, Хорватія і двічі – французи, але той дубль був по-справжньому золотим (у фіналі 2022). 

ГРУПА J МОГЛА Б БУТИ ГРУПОЮ А

Суто каламбурне спостереження: група J увібрала в себе максимальну концентрацію національних збірних, які починаються на літеру А. Окрім Аргентини це ще і Алжир з Австрією. Ну і Йорданія, як екзотичний фрукт цієї компанії.

З Австрією Аргентина зустрічалася двічі в своїй історії. І обидва рази ці зустрічі носили товариський характер. У 1980-му 72000 глядачів на стадіоні Ернст Хаппель спостерігали за перемогою Аргентини із рахунком 5:1. Марадона тоді оформив хет-трик і віддав гольову на Сантьяго Сантамарію. Ну і ще один м’яч до свого активу записав Леопольдо Луке. У австрійців відзначився Курт Яра. Наступної зустрічі довелося чекати аж 10 років: у 1990-му команди зустрілися знову. Цього разу на матч прийшло 45000 глядачів і вже на 3-й хвилині австрійці раділи: Манфред Зсак відкрив рахунок. Аргентина невдовзі відігралася: забив… Хорзе Буруччага. Але з асисту Марадони. Тепер на цих суперників чекає третя зустріч в історії, на ЧС-2026.

Із Алжиром Аргентина зустрічалася вже в більш сучасній формації: це був теж контрольний матч 5 червня 2007 року. Матч видався результативним, Алжир програв 3:4. У складі номінальних господарів забивали Антхар Яхія та двічі – Надір Бельхадж. А от у Аргентини двічі відзначився Ліонель Мессі, а ще по м’ячу забили Карлос Тевес та Естебан Камбьяссо. Ну а з Йорданією Аргентина взагалі ще не грала – буде новий досвід.

РОЗКЛАД МАТЧІВ АРГЕНТИНИНА ЧС-2026

ЯКИМ МОЖЕ БУТИ ШЛЯХ ДО ФІНАЛУ?

Переможець групи J в 1/16 фіналу зустрінеться із другою командою групи H. Це може бути Іспанія, Уругвай, Саудівська Аравія або ж Кабо-Верде (ха-ха, але хтозна?). Ну і навпаки: якщо Аргентина посяде друге місце у своїй групі, то в 1/16 зіграє з переможцем тієї ж групи H. Якщо ж виступ Аргентини буде провальним, але вона посяде третє місце і стане однією з найкращих команд із такою позицією в груповому етапі, то вона може зіграти з переможцями груп D (США, Туреччина, Парагвай, Австралія), G (Бельгія, Єгипет, Іран, Нова Зеландія) L (Англія, Хорватія, Панама, Гана) або ж B (Канада, Швейцарія, Боснія і Герцеговина, Катар).

Якщо ж брати за базовий сценарій, що Аргентина виграє свою групу, припустимо, в 1/16 вона грає із Уругваєм або Іспанією. Переможець цієї пари виходить на переможця пари 2D — 2G (наприклад США/Туреччина – Бельгія/Єгипет). А от прогнозувати чвертьфінал за таких умов наразі майже неможливо: там суперником Аргентини може стати або переможець групи B, або переможець групи K, якщо пройде дві стадії плей-оф. А може й не пройде – і до чвертьфіналу доповзе одна зі збірних, які посіли треті місця у групах.

ПРОГНОЗ НА ВИСТУП АРГЕНТИНИ

Тут все дуже суб’єктивно: навряд Аргентина здатна повторити успіх чотирирічної давнини. Але те, що команда зайде далеко – сумнівів немає. Ну і групу із таким суперниками команді рангу Аргентини треба вигравати із заплющеними очима та зав’язаними руками (ноги хай будуть вільними – в них весь фокус).

ПРОГНОЗ FOOTBALL.UA:
1 місце у групі J та щонайменше чвертьфінал ЧС-2026.