Автор Football.ua Микита Євтушенко — про найцікавіші події, що відбулися минулого туру чемпіонату Англії-2022/23.
Довгоочікуваний дев'ятий тур цього розіграшу англійської Прем'єр-ліги підійшов до свого завершення, тому саме час підбити його підсумки.
Цікавих подій було більш ніж достатньо. Так, на минулих вихідних Арсенал завдав Тоттенгему першої поразки в сезоні і зберіг лідерство в таблиці, Ліверпуль і Брайтон влаштували гольову перестрілку в дебютному матчі Роберто Де Дзербі в АПЛ, Челсі насилу дотиснув Крістал Пелес, а Хосеп Гвардіола вирішив до кінця не принижувати Еріка тен Гага в дербі Манчестера.
Крім того, Лестер здобув свою першу перемогу в сезоні, Віталій Миколенко провів хороший матч із Саутгемптоном, а Девід Моєс "звільнив" Бруну Лаже з посади головного тренера Вулвергемптона.
Давайте розглянемо детальніше всі найцікавіші події і не тільки, які відбулися в дев'ятому турі чемпіонату Англії сезону-2022/23.
Червона картка, червоний північний Лондон. Перший Арсенал, перша поразка Тоттенгема
Тур АПЛ, що завершився, можна сміливо назвати туром дербі. Матчів такого характеру було аж чотири, а відкривало дев'ятий тур одне з найзапекліших протистоянь Англії між Арсеналом і Тоттенгемом, яке пройшло Емірейтс Стедіум. План на гру з боку обох команд не став якимось великим сюрпризом. Підопічні Мікеля Артети з перших хвилин діяли першим номером і вибудовували атаки через позиційну та комбінаційну гру. Головними завданнями для "шпор", у свою чергу, стали вибудовування щільної оборони, щоб звести кількість вільного простору для суперника до мінімуму, а також миттєві контратаки за рахунок швидкісних даних Рішарлісона та Сона Хин Міна.
Саме через цю організовану гру у захисті від Тоттенгема "каноніри" неодноразово намагалися завдавати ударів з дальніх дистанцій, що згодом принесло свої плоди вже в першій половині першого тайму. Томас Партей завжди славився своїми лонгшотами, але славився він ними у мадридському Атлетіко. В Арсеналі ж ганському хавбеку знадобилося аж 57 спроб для ударів з-за меж штрафного майданчика, щоб нарешті забити. Мабуть, Партей так довго пристрілювався саме задля цього моменту – для гола в дербі північного Лондона.
Візуально могло здатися, що Арсенал повністю контролює гру в першому таймі, але це не зовсім так. Тренерський штаб Антоніо Конте першочергово робив ставку на гру другим номером, в той же час швидкі контратаки Тоттенгема доставляли "канонірам" величезні проблеми до перерви. Якщо пам'ятаєте, то саме за рахунок цього аспекту Манчестер Юнайтед обіграв Арсенал у шостому турі з рахунком 3:1, хоча "каноніри" і виглядали тоді гостріше в атаці та краще за статистичними показниками.
Після того, як за підсумками однієї з таких блискавичних контратак "шпор" у ворота Арсеналу було призначено і згодом реалізовано пенальті у виконанні Гаррі Кейна, складалося відчуття, що команди Мікеля Артети може фізично не вистачити на всю дистанцію гри в такому високому темпі, а ми, у свою чергу, побачимо повторення вищезгаданого матчу Арсеналу з МЮ. Але ці побоювання виявилися марними. Відразу після перерви Габріел Жезус скористався не найвдалішим сейвом Льоріса та успішно зіграв на добиванні, а після Емерсон навіщось здійснив грубий фол на чужій половині поля і самоліквідувався, побачивши перед очима дурну і непотрібну червону картку.
Після цього матч можна було вважати завершеним, адже у меншості від тієї надійної оборони Тоттенгема зразка першого тайму не лишилося й сліду. Все стало настільки погано для "шпор", що навіть Граніт Джака спокійно "гуляв" наодинці в їхньому штрафному майданчику і в результаті забив гол, який поставив крапку в цьому протистоянні.
Отже, декілька позитивних висновків для Арсеналу: всі гравці відіграли на рівні, команда Артети завдала принциповому супернику першої поразки в сезоні АПЛ, зберегла своє лідерство в таблиці, а також довела всім скептикам, що здатна впевнено обігравати не тільки "середняків", а й представників англійської "великої шістки".
Для Тоттенгема за підсумками цього матчу хороших новини лише дві, та й то вони мають виключно індивідуальний характер і стосуються лише одного гравця. Мова йдеться про Гаррі Кейна, який завдяки реалізованому пенальті випередив Тьєррі Анрі за кількістю голів у лондонських дербі (44), а також став першим в історії Прем'єр-ліги, кому вдалося забити 100 м'ячів у виїзних матчах. Але за це очок не дають. Найгірше, коли такі індивідуальні здобутки відходять на останній план через підсумковий незадовільний результат матчу. Незадовільний для Тоттенгема, але більш ніж закономірний для Арсеналу.
Арсенал — Тоттенгем 3:1
Голи: Партей, 20, Жезус, 49, Джака, 67 — Кейн, 31 (пен.)
Арсенал: Рамсдейл — Вайт (Томіясу, 89), Саліба, Габріел, Зінченко (Тірні, 73) — Партей (Локонга, 73), Джака, Едегор (Вієйра, 79) — Сака, Жезус (Нкетіа, 80), Мартінеллі
Тоттенгем: Льоріс — Ромеро, Даєр Ленгле (Сессеньйон, 71) — Емерсон, Хейб'єрг (Скіпп, 76, Бентанкур, Перішич (Доерті, 72) — Рішарлісон (Д. Санчес, 71), Кейн, Сон (Біссума, 71)
Попередження: Саліба, Мартінеллі — Даєр
Видалення: Емерсон, 61 (Тоттенгем)
Український Донецьк порожняк не жене або непоганий старт для Роберто Де Дзербі
Чого чекати від протистояння двох команд, які люблять атакувати, вміють атакувати та роблять ставку на блискавичні комбінаційні атаки? Правильно – великої кількості голів. Минулої суботи вболівальники на Енфілді стали свідками справжнього футбольного шоу та гольового свята. Хоча на свята прийнято дарувати подарунки, але підопічні Юргена Клоппа із подарунком для своїх фанатів догодити не змогли.
Окремий інтерес цей матч, звісно, викликав не лише через стилістичні особливості у грі Ліверпуля та Брайтона. Колишній головний тренер Шахтаря Роберто Де Дзербі дебютував на чолі "чайок" та англійському футболі загалом. І головний висновок, який варто зробити за підсумками першого матчу італійця у рамках АПЛ – оборона мерсисайдців зробила абсолютно все, щоб цей дебют склався для Де Дзербі найкращим чином, а лідер Брайтона Леандро Троссар оформив свій перший хет-трик в АПЛ і став лише третім футболістом в історії турніру, якому вдалося забити на Енфілді три м'ячі. До речі, можна вже зараз припустити, на продажі якого футболіста "чайки" в черговий раз зароблять купу грошей наступного літа.
Що ж було не так із обороною Ліверпуля? Тут слова зайві — краще це бачити на власні очі. Пам'ятаєте як Клопп називав Трента Александра-Арнольда найкращим правим захисником світу? Так ось, цей "найкращий захисник" протягом матчу став об'єктом, не побоюсь цього слова, справжніх знущань з боку атаки "чайок". Індивідуальні помилки на рівному місці, програвання суперникам у позиційному плані...
Не знаю, що сталося з англійцем, але якби подібне ми побачили у виконанні того ж Гаррі Магуайра — його миттєво "з'їли" б фанати в соціальних мережах, наплодивши незліченну кількість мемів на будь-який смак. І що найголовніше – ТАА вже не вперше повністю провалює гру. Згадайте хоча б те, як проти Наполі він просто стояв та спостерігав, як забивають його команді. Що найгірше в цій ситуації — у Ліверпулі зараз нікому замінити Александра-Арнольда, тому ми змушені дивитися, як протягом 90 хвилин англієць безпосередньо бере участь у трьох пропущених голах своєї команди.
Але питання є не лише до ТАА. На свою порцію критики також заслуговують Вірджил ван Дейк, Матіп... Та взагалі вся лінія оборони, крім Фабіньо — але один у полі не воїн. Що було добре у Ліверпуля – так це реалізація моментів від Боббі Фірміно, який оформив дубль, і, звісно, перевага над суперником у фізичному плані.
Адже, відверто кажучи, переломити хід зустрічі мерсисайдцям допомогло те, що за такого високого темпу гравці Брайтона встигли "наїстися" вже в першому таймі і були змушені зменшити оберти, чим вміє користуватися фізично підготовлена команда Клоппа. Тільки ось ні старання Фірміно, ні курйозний автогол Вебстера не змогли перекрити той хаос, який ми були вимушені побачити від оборони "червоних". Того вечора Брайтон заслуговував як мінімум на нічию, а як максимум — на перемогу. Завдання мінімум "чайки" виконали та дали перспективний старт Де Дзербі на новому місці роботи.
Так, це всього один матч, за яким не варто робити поспішних висновків, але коротку ремарку все-таки зроблю: для досягнення успіху в Шахтарі та побудови гри, виходячи зі своєї футбольної філософії, італійцеві в будь-якому випадку потрібен був час на побудову команди, налагодження ігрових зв'язків між футболістами та банальне навчання гравців комбінаційному футболу після періоду роботи з більш прагматичним Каштру. Відмінність Брайтона від Шахтаря в тому, що це вже команда з готовою системою, яку кілька років вибудовував Грем Поттер.
Більш того — ця система стилістично підходить під вимоги Де Дзербі, тому він може почати давати результат уже зараз. Чи вийде це — покаже час, але тут ще важливо, яких саме результатів ми чекаємо від Брайтона цього сезону. Виходячи з поточного четвертого місця, у когось очікування можуть бути завищеними, але я не думаю, що підсумкове місце у десятці можна буде розцінювати як провал. Середина таблиці — це провал для того ж таки Ліверпуля, тренерському штабу якого точно є над чим подумати перед наступною зустріччю з лондонським Арсеналом. Проте цього часу "подумати" було достатньо, втім, після міжнародної паузи ми все одно побачили той самий Ліверпуль, що був і до.
Ліверпуль — Брайтон 3:3
Голи: Фірміно, 33, 54, Вебстер, 63 (аг) — Троссар 4, 18, 84
Ліверпуль: Аліссон — Александер-Арнольд, Матіп, Ван Дейк, Цімікас (Мілнер, 59) — Гендерсон (Елліотт, 59), Фабінью, Тьяго (Нуньєс, 90), Салах, Карвалью (Діас, 46) — Фірміно (Жота, 75).
Брайтон: Санчес — Вебстер, Данк, Велтман, Еступіньян (Лаллана, 76), Марч — Мак Каллістер, Кайседо, Троссар (Лемпті, 88), Гросс (Мітома, 65) — Велбек.
Попередження: Еступіньян, Александер-Арнольд.
Манкуніанське дербі: Гвардіола переміг у битві "лисих шарлатанів"
Головне, на що ми завжди чекаємо від дербі — це конкурентоспроможность, навіть якщо останнім часом одна команда знаходиться на іншому рівні, а друга перебуває у стані перебудови під керівництвом нового головного тренера. Більш за все розчаровує у всій цій історії, що навіть частки конкуренції ми не побачили від слова зовсім, хоча останні виступи Манчестер Юнайтед давали явні передумови хоча б до того, що ми не станемо свідками винесення "червоних дияволів" вперед ногами з Етіхад Стедіум. Тим більше, що Ерік тен Гаг не просто заочно знайомий з Хосепом Гвардіолою, а й працював з ним у мюнхенській Баварії, очолюючи другу команду і безперечно знаючи про нинішнього тренера Ман Сіті більше, ніж більшість інших керманичів клубів АПЛ.
Натомість ми побачили 4:0 вже в першому таймі на користь чинного чемпіона, сумне обличчя сера Алекса Фергюсона на трибунах і те, як уже в перерві вболівальники Манчестер Юнайтед йдуть зі стадіону до найближчого бару, не маючи в планах повертатися назад. Що вже тут казати, якщо навіть наші деякі читачі під текстовою трансляцією дербі Манчестера вирішили перейти на більш інтригуючий матч між Чорноморцем та Олександрією в рамках УПЛ.
І вони не помилилися, оскільки у другому таймі ситуація фактично не змінилася: гравців Юнайтед ми як не бачили біля воріт Едерсона, так і практично не побачили до заключного відрізку поєдинку. Як Бернарду Сілва та Кевін де Брюйне спокійно створювали моменти, так і продовжували їх створювати. Як Ерлінг Голанд та Філ Фоден забивали в першому таймі, так і продовжили це робити після перерви, відреагували на "шалений" результативний удар Антоні з-за меж штрафного майданчика та оформили по хет-трику. Нестримний норвежець ще й записав на свій рахунок два асисти — і це все у своєму дебютному дербі Манчестера.
Тільки після того, як рахунок на табло став 6:1, Хосеп Гвардіола "зняв" з гри майже всіх ключових гравців атаки, окрім Голанда та Бернарду Сілви, надавши таким чином супернику можливість уникнути настільки ганебного рахунку хоча б виходячи з цифр на табло. Ми ж всі чудово розуміємо, що дубль Марсьяля в останні хвилини — це наслідок того, що Сіті розслабився і став грати на "півноги". Це аж ніяк не наслідок гарної гри "червоних дияволів" у заключному відрізку або якихось рішень від тренерського штабу тен Гага.
Взагалі, першочерговий план нідерландця на гру досі незрозумілий і виглядає аж надто самовпевнено. Центр поля був очікувано програний вже у перші хвилини, підключення вінгбеків Сіті до атак навіть не потрібно було, а якась реакція на те, що відбувалося на полі, напрошувалася відразу ж після першого пропущеного м'яча. У підсумку тренерський штаб Юнайтед дотягнув до того, що ситуація стала катастрофічною.
Крайні захисники МЮ не витримали такого сильного тиску, одного Мактомінея кинули в центрі під "каток" зі зв'язки Де Брюйне-Бернарду-Гюндоган, Еріксен і Фернандеш не мали змоги зачепитися за м'яч, атакуюче тріо як наслідок взагалі було відсутнє зі зрозумілих причин, так ще й Варан отримав травму в першому таймі. Висновок тут один: хтось надто переоцінив силу своєї команди на тлі минулих чотирьох перемог поспіль та виграної статуетки кращому тренеру місяца в АПЛ за два матчі.
Манчестер Сіті — Манчестер Юнайтед 6:3
Голи: Фоден, 8, 44, 73, Голанд, 34, 37, 64 — Антоні, 56, Марсьяль, 84, 90 (пен.)
Манчестер Сіті: Едерсон — Вокер (Гомес, 41), Аканжі, Аке, Канселу — Гюндоган (Палмер, 75), Де Брюйне (Альварес, 76), Бернарду Сілва — Фоден (Марез, 75), Голанд, Гріліш (Лапорт, 76)
Манчестер Юнайтед: Де Хеа — Далот, Варан (Лінделеф, 40), Лісандро, Маласія (Шоу, 46) — Мактоміней (Каземіро, 59), Фернандеш, Еріксен — Антоні, Рашфорд (Марсьяль, 60), Санчо (Фред, 70)
Попередження: ... — Далот, Маласія, Фернандеш
Брендан Роджерс залишається?
Питання щодо майбутнього Брендана Роджерса на посаді головного тренера Лестера швидше риторичне, оскільки навіть з урахуванням того, що до матчу дев'ятого туру з Ноттінгемом "лисиці" підходили з нулем у графі перемог та останнім місцем у турнірній таблиці, для мене відставка північноірландського фахівця все одно виглядала малоймовірною.
Причина в тому, що звільняти тренера, який нещодавно вигравав Кубок Англії, минулого сезону дійшов до півфіналу Ліги конференцій, але в літнє трансферне вікно лише втрачав своїх виконавців і не отримав замість них рівносильних посилень — як мінімум було б безглуздо з боку клубу. Тут тільки якщо сам Роджерс раптом захоче піти, але до цього, схоже, може зовсім не дійти.
Цілком можливо, що міжнародна пауза пішла на користь Лестеру. Принаймні такий передчасний висновок можна зробити за підсумками дербі Іст-Мідлендса з Ноттінгем Форест, яке завершилося розгромною поразкою "лісників" з рахунком 0:4 і за сумісництвом стало першою перемогою команди Роджерса в нинішньому сезоні.
У цьому матчі включилися ті гравці Лестера, від яких цього чекають: Джеймс Меддісон оформив дубль і віддав асист, Харві Барнс відзначився голом та навіть Джеймі Варді результативну передачу записав на свій рахунок (хоча, ІМХО, легендарного англійця вже час поступово відсувати на другий план і пробувати у якості основного центрфорварда Патсона Даку, але тренеру, звичайно, видніше)
.
Дивлячись на календар наступних матчів, Лестер має цілком реальні шанси вибиратися із зони вильоту у разі кількох успішних результатів. Борнмут, Крістал Пелес, Лідс і Вулвергемптон — такий розклад не можна назвати важким на тлі того, що до цього "лисиці" зіграли чотири поєдинки поспіль з Тоттенгемом, Брайтоном, Манчестер Юнайтед та Челсі, а раніше ще й з Арсеналом.
А щодо Ноттінгем Форест, то, здається, система Стіва Купера часів виступів команди в Чемпіоншипі остаточно посипалася. Воно і недивно, адже "лісники" придбали влітку практично два повноцінні склади гравців, тому про яку систему взагалі можна говорити? Буде дуже кумедно, якщо керівництво після таких чисельних придбань і багатомільйонних витрат все ж таки наважиться звільнити Купера — а такі чутки в пресі вже існують, у тому числі про можливе призначення Рафи Бенітеза.
Але хоч із Бенітезом, хоч із Купером, прогнози для Ноттінгема в будь-якому випадку будуть максимально невтішні. Особисто мені важко уявити, як можна за короткий проміжок часу налагодити взаємозв'язок із 20+ новими виконавцями. Тут не те що ігрова система відсутня. Тут відсутій колектив як такий, що у деяких моментах грає навіть важливішу роль.
Лестер — Ноттінгем Форест 4:0
Голи: Меддісон, 25, 35, Барнс, 27, Дака, 73.
Лестер: Ворд — Джастін, Фас, Еванс, Кастань — Ндіді (Сумаре, 46) — Барнс, Дьюзбері-Голл, Тілеманс (Прат, 80), Меддісон (Олбрайтон, 85) — Варді (Дака, 62).
Ноттінгем Форест: Гендерсон — Лоді, МакКенна, Кук, Вільямс (Ор'є, 46) — Лінгард (Мангаля, 69), Куяте (Фройлер, 46), О'Браєн (Єйтс, 46), Гіббс-Вайт — Авонії (Бонавентуре, 62), Джонсон.
Попередження: Сумаре, Меддісон — Вільямс, Куяте, Лінгард, Кук.
Нульова нічия між Борнмутом та Брентфордом. За перший тайм "вишні" завдали лише двох ударів, загалом менше володіли м'ячем, але хто потім згадає, що підопічні Томаса Франка виглядали краще за грою? Усі подивляться на підсумковий рахунок, а там 0:0.
Борнмут — Брентфорд 0:0
Дебютні голи Обамеянга та Галлахера допомогли Челсі здолати Крістал Пелес. Після звільнення Томаса Тухеля "синім" поки не вдалося набути стабільності за нового головного тренера Грема Поттера. На додачу до цього характер лондонського дербі — це завжди додатковий тиск, та й Крістал Пелес при Патріку Вієйра став досить непростим суперником для будь-якої команди. Звідси і така "валідольна" перемога завдяки голу на останніх хвилинах від Конора Галлахера.
Того самого Галахера, який став одним із головних відкриттів минулого сезону в АПЛ саме за підсумками виступів у команді Вієйра, яка опустилася вже 17-ме місце через цю поразку від Челсі. Привід для хвилювання є, але некритичний, якщо подивитися, що на старті цього сезону Крістал Пелес уже встиг зіграти з Арсеналом, Манчестер Сіті, Ліверпулем, а тепер ще й з Челсі. В той же час Ньюкасл та Брентфорд не можна назвати якимось прохідними суперниками.
Крістал Пелес — Челсі 1:2
Голи: Едуар, 7 — Обамеянг, 38, Галлахер, 90
Евертон здобув гостьову перемогу над Саутгемптоном. Героями поєдинку для команди Лемпарда стали Коуді та Макніл, які забили свої дебютні голи у футболці мерсісайдського клубу. Український лівий захисник "ірисок" Віталій Миколенко відіграв у цьому матчі усі 90 хвилин та, за даними статистичних порталів, став одним з найкращих гравців матчу.
Саутгемптон — Евертон 1:2
Голи: Арібо, 49 — Коуді, 52, Макніл, 54
Раннє вилучення "поховало" Фулгем. Коли твого гравця видаляють на восьмій хвилині, важко розраховувати на позитивний результат. Так, у матчі з Ньюкаслом робочий день раніше закінчився у Натаніеля Чалоби. Підсумок – розгромна поразка Фулгема.
Фулгем — Ньюкасл 1:4
Голи: Б. Рід, 89 - Вілсон, 11, Альмірон, 33, 57, Лонгстафф, 43
Видалення: Чалоба, 8 (Фулгем)
Фатальний матч для Бруну Лаже у Вулвергемптоні. Говорили в пресі про можливе звільнення Девіда Моєса з Вест Гема через незадовільні результати на старті сезону, але у підсумку звільнили Бруну Лаже через поразку як раз "молотобійцями", через яку команда опустилася до зони вильоту. Що ж, ставимо ставки, якої національності буде наступний тренер "вовків". Здається, тут як завжди все очевидно.
Вест Гем — Вулвергемптон 2:0
Голи: Скамакка, 29, Боуен, 54
Астон Вілла не змогла скористатися видаленням у Лідса. Незважаючи на видалення вінгера "павлинів" Луїса Сіністеррі на 49-й хвилині зустрічі, підопічним Стівена Джеррарда не вдалося скористатися чисельною перевагою та здобути перемогу в цьому матчі. Фінальний свисток головного арбітра зафіксував нульову нічию.
Лідс Юнайтед — Астон Вілла 0:0
Видалення: Сіністерра, 49 (Лідс)
Схема по Кріштіану Роналду на всі випадки життя:
Найкращі "дев'ятки" АПЛ прямо зараз:
Брентфорд оцінив перший тайм у виконанні Сіті проти Юнайтед:
Дружина: Любий, прокидайся, вже сім
Тен Гаг: Вони знову забили?
Емерсон: Якого кольору північний Лондон?
Арбітр:
Габріел Жезус після матчу з Тоттенгемом:
Трохи іронії та сарказму від одного з наших читачів:
Ну і як без Гаррі Магвайра: