У англійській Прем’єр-лізі вже звикли до того, що процес з’ясування нового чемпіона є доволі кропітким та триває чимало часу. Ось і не дивно, що станом на момент 36 туру національної першості Манчестер Сіті, навіть з урахуванням перемоги над лондонським Арсеналом у ключовому двобої сезону, не міг вважати себе повноцінним фаворитом перегонів. Щоправда, матч у запасі все ж таки грає дуже вагому роль у визначенні шансів команди Хосепа Гвардіоли в боротьбі за "золоті медалі".

Проте в контексті звітного протистояння проти Евертона на Гудісон Парк для чинного чемпіона країни набагато важливішим був вплив першого двобою проти мадридського Реала посеред тижня (1:1) та зустріч у відповідь проти іспанського чемпіона, яка відбудеться вже за кілька днів. А тут ще й "іриски" під керівництвом Шона Дайча в перший день тижня сколихнули весь світовий футбол феноменальною перемогою над Брайтоном (5:1), після чого не зважати на їхнє бажання залишитись у "еліті" було неможливо.

Було б дуже наївним сподіватись, що в протистоянні з суперником такого рівня Евертон буде грати в смілий та відкритий футбол. Дайч вирішив розбити зустріч на окремі фрагменти відносно активності своєї команди попереду, і якщо на початку господарів мали просто стримувати позиційні атаки опонентів, то ближче до середини першого тайму "іриски" все ж таки почали й самі грати біля чужих воріт.

Логіка Евертона була цілком зрозумілою й, що найголовніше, працювала немов надійний механізм, чому свідченням був лишень той факт, що Манчестер Сіті свій перший удар у площину воріт завдав лише на 35 хвилині, та й то Родрі для цього довелось вицілювати дальній постріл із лівого флангу, із яким упорався Пікфорд без зайвих зусиль.

Однак протриматись у такому ж дусі господарі бодай до завершення першої половини гри так і не змогли, бо гості використали свою поодиноку нагоду забити. А якщо бути точнішим, то й особливого варіанту для голу Гюндогана на 37 хвилині в клубу з Манчестера б не було, якби не майстерний удар німця спиною до воріт у дальній кут на завершення передачі Мареза з правого флангу. А вже в наступній атаці Ілкай виконав подачу на Голанда, який лише третім доторком м’яча в цій грі забезпечив собі результативну дію.

На другий тайм футболісти Гвардіоли вийшли з метою швидко добити опонентів, запорукою чого став гол на 51 хвилині, коли зі штрафного на лівому фланзі атаки в ближній верхній кут поцілив той-таки Гюндоган. Евертон після такого випаду вже не особливо сподівався отримати бодай-щось у плані результату від звітного протистояння, але свої моменти все ж таки створював. Ось тільки Едерсон був проти того, щоб Тарковські чи Міна вражали його володіння. Віталій Миколенко випав із заявки на звітну зустріч через пошкодження, а Голгейт, який його заміняв, учергове зіграв кволий матч.

У наступному турі Евертон зіграє в гостях проти Вулвергемптона, а Манчестер Сіті прийматиме лондонський Челсі на тлі домашнього матчу проти мадридського Реала посеред тижня.

Евертон — Манчестер Сіті 0:3
Голи: Гюндоган, 37, 51, Голанд, 39

Евертон: Пікфорд — Паттерсон, Міна, Тарковські, Голгейт (Онана, 56) — Гарнер (Грей, 76), Гує (Коуді, 55) — Івобі, Дукуре, Макніл — Калверт-Льюїн (Мопе, 46).

Манчестер Сіті: Едерсон — Вокер, Діаш (Гомес, 90+1), Лапорт, Аканджі — Гюндоган (Б. Сілва, 77), Родрі (Філліпс, 88) — Марез, Альварес, Фоден — Голанд (Гріліш, 78).

Попередження: Гарнер