Про футбол англійської Прем’єр-ліги ми говорили посеред звітного тижня, говоритимемо впродовж вихідних, і ще бозна-скільки часу робитимемо це найближчі два місяці. Бо настає пора вирішувати долю команд у різних частинах турнірної таблиці, і один туром, ясна річ, ця справа не має шансів обмежитись.

Отже, тридцять другий за ліком тур національної першості відкривав матч на Селгерст Парк, куди чинний чемпіон, Манчестер Сіті, завітав у гості до лондонського Крістал Пелес. У першому колі результат гри на Етіхаді був ледь не сенсаційним — нічия 2:2, проте цього разу подібна втрата очок могла б коштувати команді Хосепа Гвардіоли потенційних проблем у чемпіонських перегонах.

Власне, саме "містяни" своєю грою в першому таймі зробили дуже багато для того, аби всі ці острахи захопили їхніх уболівальників із головою. У захисті Манчестер Сіті виглядав просто жахливо й уже на четвертій хвилині пропустив за підсумком контратаки, яка розпочалась після помилки Родрі на чужій половині, і завершилась ударом Матета від лівої стійки вже за кілька миттєвостей.

Іспанський опорник гостей це взагалі було щось незбагненне до перерви, бо ще, як мінімум, двічі він мав усі шанси стати співавтором голів у ворота власної команди, однак щастило ледь не в останній момент. Найбільш цікаве в цьому плані було те, що на окремих ігрових відтинках відсоток володіння м’ячем для Сіті міг сягати й показника в 91%, проте що з цього мала команда Гвардіоли?

Так, гості вибухнули цілою низкою небезпечних моментів одразу після пропущеного, але Гендерсон теж творив дива, захищаючи рамку власних воріт, а ще були момент відвертого марнотратства від Голанда, коли той не реалізовував виходи один на один із голкіпером суперників. Усім цим завідував Кевін де Брюйне, і зрештою він як гахнув закрученим ударом із лівого флангу штрафного на 13 хвилині в дальню дев’ятку, так суперники одразу й принишкли.

Якби не всі ці помилки від Сіті на власній половині після цього, то це мав бути чистий виграний тайм для гостей. А так — суцільні нерви та гра, яку чемпіонською назвати було б просто смішно. Інша справа — другий тайм. Там усе було майже в одні ворота й без жодних перспектив порятунку для "склярів". Де Брюйне набрав таких шалених обертів, що спинити його було вже просто неможливо.

Але спочатку "містян" вивів уперед за рахунком Льюїс, який у центрі штрафного ледь розібрався з подачею Гріліша з лівого флангу — дуже допоміг удару влучити у ворота рикошет від суперників. А далі Сіті просто оточив чужий штрафний і в інтенсивному темпі створив собі ще кілька гольових нагод. Навіть Голанд забив, не змарнувавши черговий пас від того-таки де Брюйне.

Тут також треба віддати належне команді Гласнера, бо можна було посипатись і нахапатись такої кількості м’ячів, що потім було б соромно. Але натомість Пелес дограв цю гру й навіть забив на 86. Гол престижу від Едуара на завершення прострілу Шлуппа з лівого флангу, хоча й за ліком він був уже другим для "орлів". Однак у ситуації, коли в складі суперників є такий майстер, хто б ще пам’ятав про той надзвичайно швидкий м’яч господарів.

У наступному турі Манчестер Сіті зіграє вдома проти Лутона, тоді як посеред тижня гостюватиме в мадридського Реала в рамах Ліги чемпіонів УЄФА. Лондонський Крістал Пелес тим часом обмежиться виїздом до Ліверпуля на вікенд.

Крістал Пелес — Манчестер Сіті 2:4
Голи: Матета, 3, Едуар, 86 — де Брюйне, 13, 70, Льюїс, 47, Голанд, 66

Крістал Пелес: Гендерсон — Ворд, Андерсен, Лерма — Муньйос, Вортон, Г'юз (Ахамада, 83), Мітчелл (Клайн, 75) — Езе (Шлупп, 64), Матета (Едуар, 75), Аю (Олісе, 74).

Манчестер Сіті: Ортега — Льюїс, Стоунз, Діаш, Гвардіол (Аканджі, 46) — Родрі (Ковачич, 74) — Бобб, де Брюйне (Сілва, 90+2), Альварес (Нунеш, 74), Гріліш — Голанд.

Попередження: Матета — Гвардіол