Ліверпуль відпочиває після програної чвертьфінальної дуелі Ліги Європи УЄФА бергамаській Аталанті, Манчестер Сіті грає свій півфінальний матч Кубка Англії проти лондонського Челсі, а ось інший учасник чемпіонських перегонів у англійський Прем’єр-лізі, лондонський Арсенал, тим часом проводить за розкладом матч тридцять четвертого туру національної першості.

Утім, команда Мікеля Артети також мала такий собі настрій після поїздки до Мюнхена посеред тижня, тож і на гостьову гру проти Вулвергемптона в чемпіонаті "каноніри" мали б їхати з певною пересторогою. Так чи інакше, але господарям у цьому сезоні турнірних завдань більше вирішувати не було потреби, ото вони й не виграли чотири гри до цього, проте шанс учергове скривдити явного фаворита "вовки" майже ніколи на власному полі задарма не втрачають.

У цьому матчу був доволі своєрідний сценарій. По-перше, різниця за рівнем поміж командами відверто відчувалась. Але Арсенал наче й створив перший небезпечний момент, але на цьому машина Артети не завелась. Гаверц нагодою не скористався, а наступного підходу за участі Саки довелось чекати зо десять хвилин. І так постійно: момент — тривала павза — ще момент — знову павза. Інтенсивності й близько не було.

А що ж тим часом робили суперники? Вулвергемптон намагався зачепитись за м’яч. Інколи дуже вдало, інколи — не дуже, як і в цілому виходить сезон у "вовків". Намагались десь почубитись із суперниками, наче й спровокували, але зиску з того було небагато. Хоча, якщо б Гомес на завершення першої пів години ігрового часу пробив би не в ближню стійку на завершення ривку до правого флангу штрафного, то могло б бути дуже цікаво.

Проте натомість забив Арсенал. На 45 хвилині Жезус зачепився за складний пас до лівого флангу штрафного, якось скинув на Троссара поблизу, а той із носка копнув так, що м’яч прямо й полетів у дальню дев’ятку. Наче й трохи кострубатий гол вийшов, але все ж таки закономірний. "Каноніри" свого досягли.

Потім Гарі О’Ніл щось накрутив із замінами, що в нього Леміна з’явився після п’яти хвилин другого тайму замість Хвана без зовнішніх передумов для цього. І габонець дійсно додав команді в плані атаки, але все одно — це був один момент, і якщо господарі його не реалізували, а вони не зробили цього, бо Рая забрав удар із гострого кута на правому фланзі штрафного, то більше ні на що було розраховувати.

Відбиватись Вулвергемптон був здатен за будь-яких умов, але якщо за це не дадуть очок, то нащо й допрацьовувати? Так вирішив на заключних хвилинах компенсованого часу захист "вовків" і таки дав Едегору достатньо часу на правому фланзі штрафного не тільки для невдалого прострілу з передачі Гаверца, а й для добивання в ближній кут. Тож перемога гостей вийшла де в чому легше, аніж вона могла б бути, якби суперники ще мали турнірну мотивацію.

У наступному турі Вулвергемптон прийматиме Борнмут, тоді як на лондонський Арсенал очікує домашнє столичне дербі проти Челсі.

Вулвергемптон — Арсенал 0:2
Голи: Троссар, 45, Едегор, 90+5

Вулвергемптон: Са — С. Буено, Кілман, Тоті — Доерті (Аїт-Нурі, 75), Траоре, Гомес, У. Буено — Чірева (Сарабія, 75), Дойл — Хван (Леміна, 51).

Арсенал: Рая — Вайт, Саліба, Магальяйнс, Ківьор — Едегор, Райс, Гаверц — Сака, Жезус (Парті, 80), Троссар (Мартінеллі, 72).

Попередження: Тоті, Кілман, Хван — Троссар, Райс