Кубковий тиждень у англійському футболі було присвячено суто змаганням такого рівня, відповідно до назви, тож якщо комусь пощастило, і не було потреби грати півфінали Кубка ліги в будні, то можна було спокійно готуватись до масованого старту команд Прем’єр-ліги в Кубку Англії. А це вже трофей загальнонаціонального значення без усіляких питань.

Жеребкування цієї стадії цього разу знову обійшлось не без несподіванок. Ми отримали пару лондонський Арсенал проти Манчестер Юнайтед, яку залюбки вболівальники б бажали побачити й у вирішальній грі на Вемблі, але натомість доводилось спостерігати за грою команд Мікеля Артети та Рубена Аморіма аж на стадії 1/32 фіналу. Утім, це не зменшувало очікування від однієї з головних ігор у Європі цими вихідними.

У підсумку отримали видовище такого рівня в першому, яке важку було назвати яскравим. У Арсеналу мало що виходило в атаці, тоді як Юнайтед вирішили грати від захисту й просто очікували на можливість вискочити на чужу половину під дальню передачу до контратаки. Але таких нагод, якщо й мали місце, то було просто обмаль. Пригадуються лише удари Мейну здалеку та Гарначо з лівого флангу штрафного, але обидва просто розім’яли Раю.

І хто б ще намагався розім’яти Баїндира при цьому на протилежному боці поля. Фірмові стандарти у "канонірів" узагалі не пішли, Жове лютував у технічній зоні, а команда Артети постійно буксувала й не могла довести справу до небезпечного удару. Хоча при цьому й спрямувала м’яч у ворота суперників на 18 хвилині, але Мартінеллі завершував передачу Жезуса в центрі штрафного в явному офсайді. І тоді VAR не знадобився для його визначення.

Утім, такої технології на грі в принципі не мало б бути на настільки ранній стадії турніру. Це, у свою чергу, учергове підкреслило, що англійським суддям усе ж таки потрібна стороння допомога в окремих моментах, бо як можна було прогледіти фол проти Бруну від Жезуса в пів колі перед власним штрафним незадовго до перерви? Бразилець навіть травмувався, коли збивав суперника, після чого португалець почав кидатись бутсами на всі боки, але дуже небезпечний стандарт таки не призначили. Хоча за методикою VAR би цій помилці не зарадив.

У другому ж таймі на нас очікував значно більш яскравий футбол. Чому? Усе просто — з’явились забиті м’ячі. На 52 хвилині Гарначо обікрав Габріела на правому фланзі атаки й полетів у напрямку чужого штрафного, де зіграв у центр на Бруну, а той у дотик поклав удар під праву стійку. Після цього Арсенал почав атакувати у відповідь, і так уже вийшло, що суперники дуже непогано допомогли "канонірам" у тому, аби відігратись.

Спочатку Магвайр невпевнено зіграв головою у власному штрафному — Гаверц пробачив. Потім Далот на 61 хвилині полетів у підкат на правому фланзі оборони проти Меріно й заробив для себе другу жовту, залишив команду в меншості, а та одразу пропустила, бо ніхто не зміг вибити за межі володінь Баїндира подачу з лівого флангу від Мартінеллі, чим скористався Габріел.

А ще за кілька хвилин стався епізод, за який арбітра Енді Медлі ледь не викинули з поля гравці "Червоних дияволів". Та й усі, хто хоч трохи підтримує справедливість у футболі, їм би в цьому радо допомогли. Неможливо було призначити пенальті за відверте пірнання Гаверца в центрі штрафного повз ногу Магвайра на 69 хвилині, але англійські рефері впораються й не з таким завданням. Однак футбольна карма нікуди не поділась, і Едегор не зумів пробити Баїндира в правий кут із позначки.

Але була проблема — ще грати хвилин 20, а Юнайтед залишився в меншості з перспективою вийти до овертайму, де довелось би ще пів години так бігати. І тут уже всі погляди гравців Арсеналу мають бути спрямовані на Гаверца, який продовжив марнувати свої відмінні моменти, не влучаючи у ворота з убивчих позицій, а також Баїндира, який тягнув усе, що летіло в площину, бо просто піймав кураж, і його вже неможливо було зупинити.

Ця гра в підсумку таки перейшла в додатковий час, а згодом ще й докотилась до пенальті, бо в другому овертаймі Юнайтед мали теж дуже солідні моменти після появи на полі Зіркзе, проте все ж таки всі погодились із необхідністю лотереї. Здогадатись, хто витягнув програшний квиток, було неважко — Кай Гаверц поховав цей вечір для своєї команди, не пробивши Баїндира в той самий правий нижній. А те, що робив Рая під час спроб угадати напрямки ударів суперників, то взагалі окреме кіно.

Фінальний свисток Енді Медлі з Йорка відправив Манчестер Юнайтед до 1/16 фіналу Кубка Англії, тоді як для лондонського Арсеналу турнірний шлях добіг до завершення на дуже ранній стадії.

Арсенал — Манчестер Юнайтед 1:1 (3:5 – пен.)
Голи: Габріель, 63 — Фернандеш, 52

На 72-й хвилині Мартін Едегор (Арсенал) не забив пенальті (воротар).

Арсенал: Рая — Тімбер (Парті, 100), Саліба, Габріел, Льюїс-Скеллі (Троссар, 91) — Едегор, Жоржиньо (Тірні, 114), Райс (Меріно, 73) — Жезус (Стерлінг, 40), Гаверц, Мартінеллі.

Манчестер Юнайтед: Баїндир — Магвайр (Йоро, 104), де Лігт, Мартінес — Мазрауї, Угарте (Маласія, 91), Мейну (Кольєр, 80), Далот — Фернандеш, Гарначо (Діалло, 80) — Гойлунн (Зіркзе, 81).

Попередження: Габріел — Мартінес, Фернандеш, Далот, Угарте, Магвайр

На 61-й хвилині був вилучений Діогу Далот (Манчестер Юнайтед) (друге попередження).