Напередодні ми дізнались ім’я першого учасника майбутнього фіналу Кубка Англії на Вемблі. Для когось, можливо, дещо несподівано ним став лондонський Крістал Пелес, який здолав бірмінгемську Астон Віллу (3:0). А от проти кого мали б зіграти "склярі" у вирішальній грі — це вже питання відкрите, і розв’язувати його ми мали на тому самому Вемблі, де вже менш за добу мали провести свій матч Ноттінгем Форест та Манчестер Сіті.

Чинні чемпіони Англії готувались до гри саме в такому статусі, але буквально паралельним до звітного протистояння курсом Ліверпуль, але без урахування можливих у нас овертаймів, мав достроково перейняти чемпіонську корону за підсумком гри проти лондонського Тоттенгема. Тож у команди Хосепа Гвардіоли вже не було причин сумувати за втраченим, а натомість шанс "легко" потрапити до єврокубків на наступний сезон мав гріти їм душу. Щоправда, для цього треба було здолати "лісників" Нуну Ешпіріту Санту, які ще зовсім нещодавно були вище в турнірній таблиці за "містян" ще й із відривом.

Але щось не так було з початковим планом Ноттінгема на цю гру, чи то так ці задуми тренера постраждали від надзвичайно швидкого гола Льюїса вже на другій хвилині поєдинку. Ковачич на своїх плечах дотягнув і суперників, і м’яч до пів кола перед чужим штрафним для партнера, який одразу виконав прицільний удар під ліву стійку. Після чого почався етап матчу, який можна доволі просто описати — повна домінація однієї команди над іншою. Форест узагалі нічого до перерви не створив.

А от у другій половині, коли на полі з’явився Еланга, то так, команда Санту одразу почала грати більш різнобарвно в атаці. Власне швед і мав першу нагоду для свого колективу забити в цьому матчі, але відкрив другий тайм із промаху в дотик на ближній під час прострілу з лівого флангу від Гадсона-Одої. Сіті зрозумів, що суперники почали прокидатись, тому одразу спробував ці наміри погасити.

І це таки вдалось команді Гвардіоли в контексті другого м’яча. Як не Льюїс, Нунеш та Ковачич за лічені миттєвості перед чужим воротарським, так Гвардіолу вдалось переграти одного з найкращих воротарів цього сезону АПЛ, Матца Селса. Кутовий на 52 хвилині Мармуш подав на дальню, де його партнер із лінії оборони опинився чомусь геть на самоті й спокійно пробив головою на завершення.

Але це був ще не фініш цього поєдинку, незважаючи на всі обставини. Бо далі Ноттінгем почав грати із суперниками в цікаву гру під назвою "У який каркас воріт ми ще не влучали?". Виходить, що ліва стійка за спиною Ортеги в цьому плані виявилась правильною відповіддю, бо Гіббс-Вайт самотужки встиг і в поперечину зльоту вгатити, і в правий каркас поцілити вже тоді, коли перед ним відкривались порожні ворота під гострим кутом. А потім і Авонії під завісу гри туди ж пробив. Так що фанати "лісників" за голову дійсно хапались, але під кінець це вже походило більше не істерику.

Фінальний свисток арбітра Майкла Олівера з Ашингтона відправив до фіналу Кубка Англії на цій самій арені Манчестер Сіті, тоді як для команди Нуну Ешпіріту Санту турнірний шлях добіг до завершення. У вирішальній грі "містяни" зіграють проти лондонського Крістал Пелес.

Ноттінгем Форест — Манчестер Сіті 0:2
Голи: Льюїс, 2, Гвардіол, 52

Ноттінгем Форест: Селс — Ебботт (Соса, 83), Міленкович, Мурільйо, Тоффоло — Андерсон (Сангаре, 71), Домінгес (Жота, 82) — Даніло (Еланга, 46), Гіббс-Вайт, Гадсон-Одої — Вуд (Авонії, 71).

Манчестер Сіті: Ортега — Нунес, Діаш, Гвардіол, О’Райлі — Ковачич (Гонсалес, 89), Льюїс — Савіо (Фоден, 81), Сілва, Гріліш (Гюндоган, 71) — Мармуш (Доку, 81).

Попередження: Гіббс-Вайт, Соса — Гріліш, О’Райлі