Збірна України готується до другого матчу на груповому етапі Євро-2024, в якому зіграє зі збірною Словаччини. Враження від першого матчу на турнірі залишилися не дуже яскраві. Команда Сергія Реброва зіграла дуже невдало з Румунією і тепер повинна обов'язково вигравати у колективу Франческо Кальцони, якщо хоче вийти до плей-оф. У цьому матеріалі розберемося детальніше у стилі гри нашого наступного суперника і як можна йому протидіяти. 

Збірна Словаччини грає у позиційний футбол з бажанням швидко доходити до фінальної третини поля 

У складі "соколів" не так багато гучних імен. Виділяються в першу чергу Мілан Шкріньяр, а також Станіслав Лоботка. Здавалося би, європейський середняк має грати в більш обережному стилі, мати акцентовану вертикальність в атаках та бути налаштованим на те, щоб мінімізувати ризики у фазі розіграшу м'яча. Втім, в реальності картина зовсім інша. 

Словаччина робить ставку на короткий пас. Центральні захисники можуть активно входити в простір і рухатися вперед самостійно або віддавати довгу передачу вперед на фланг. Інший варіант з намаганнями грати через центр теж застосовується часто, головним чином завдяки вмінню півзахисників виступати під тиском. 

У разі високого пресингу з боку суперників команда застосовує ротацію позицій, коли один гравець з центру поля висувається на воротаря або захисників, а інший займає його простір. Це дозволяє створювати лінію передачі, а також виманювати опонента, щоб створювати вільні зони. 

Вона не намагається володіти м'ячем, завданням є якомога швидше дістатися фінальної третини. Коли не вдається пройти через центр, використовується варіант з переведенням на фланги, де можна намагатися створити ізоляції для латералів чи вінгерів. 

Також Словаччина вміє добре атакувати глибину. Захисний блок збірної України нерідко підіймається вище, тому "соколи" можуть отримувати можливість вриватися туди, дуже важливо, щоб в такі моменти працювала підстраховка, в деяких матчах нашій національній команді це вдається не дуже добре. У зони завершення як правило вбігають декілька футболістів, особливо небезпечною є ближня штанга, куди під кроси вривається форвард, півзахисник або хтось інший. 

Враховуючи те, що її тренером є Франческо Кальцона — це не має дивувати. Він працював у Наполі ще за часів Мауріціо Саррі, потім був важливою частиною чемпіонського колективу, а про стиль гри "партенопейців" ви точно мали не раз чути чи бачити на власні очі. У національних збірних буває важко реалізувати власне бачення, на це головним чином впливає обмежена кількість часу, яку має тренерський штаб. Коли ми говоримо про команди-середняки даний процес може розтягуватися ще довше. Втім, коуч справився. До речі, у Наполі він відповідав головним чином за оборону, тому варто перейти до неї. 

Без м'яча Словаччина грає достатньо агресивно — високо пресингує, застосовує ефективний контрпресинг 

Непогано в команди Кальцоне виглядає і захист. В першу чергу, завдяки компактності у середньому блоці в схемі 4-1-4-1 або 5-4-1 вдається не допускати великих розривів в лініях і мінімізувати можливість отримання вільного простору суперниками. Головне — тримати щільність та рухатися в залежності від того, куди летить м'яч. Словаччина старається моментально вступати у контрпресинг після того, як суперник виконує перехоплення, але для цього треба зберігати невелику дистанцію до суперника і один одного, щоб добре користуватися цим прийомом. І в неї це виходить. 

Вона не завжди застосовує високий пресинг, але намагається це робити, якщо знаходиться ближче до чужих воріт, розбирає опонентів персонально або намагається направляти його туди, де більша вірогідність відібрати м'яч. Наприклад, на фланги. Саме таким чином було забито гол у матчі з Бельгією. Затиснули на фланзі, змусили віддавати доволі ризиковану передачу і після обрізки конвертували це у взяття воріт. У першому таймі тієї зустрічі "соколи" сміливо тиснули на команду Доменіко Тедеско і взагалі провели потужну сорокап'ятихвилинку. Проблеми розпочалися вже у другій половині, коли Словаччина почала втомлюватися, а також все більше намагалася захищати здобутий результат. 

Вона все більше відмовлялася від інтенсивного тиску, відходила ближче до власних воріт. Цьому сприяли і тактичні зміни від суперника, але швидше за все мала місце і настанова тренерського штабу. Тоді Бельгія почала створювати багато моментів. Змушувала захисників робити крок вперед та виходити на опонента, що створювало розриви в лініях, звідки можна було завдавати удару по воротам, гірше працював вихід з-під пресингу, після двох помилок голкіпера та інших гравців колектив Тедеско міг двічі забивати з хороших позицій, а загалом намагався ловити її у перехідних фазах. 

Якщо вдається долати пресинг чи користатися високим положенням захисної лінії, в України точно виникатимуть небезпечні епізоди, тому що вона вміє атакувати на просторі. Втім, не факт, що їх буде багато. 

В "синьо-жовтих" є проблеми з подоланням низького блоку, але все в матчі зі Словаччиною буде залежати від сценарію, що відбудеться у ньому. Беручи до уваги той факт, що Румунія скористалися нашими помилками і змогла реалізувати свої моменти, не виключено, що колектив Франческо Кальцони зіграє у сміливому стилі, буде інтенсивно пресингувати нашу національну команду та добре використовувати свої сильні сторони, а вони в неї є і можуть бути хорошим способом для перемоги через слабкості її суперника у деяких компонентах. 

Перш за все, дальні удари. У відборі Словаччина забила не один гол саме таким чином, а ми пропустили декілька таких м'ячів. Крім того, стандарти. За цими елементами нашого наступного опонента на груповому етапі обійшло не так багато команд у кваліфікації. А голи після тих же кутових також є проблемою збірної України. 

Вигравати у цього суперника можна і потрібно, колектив Сергія Реброва має достатньо якості для цього, але враховуючи деякі проблеми зробити це буде важко. Необхідно зіграти добре з перших хвилин та чітко підготуватися до непростого матчу з мінімумом помилок в захисті і хорошою реалізацією своїх гольових моментів.