В даному випадку логічніше мабуть було взятися за Сергія Ковальця, адже пропрацював він із Оболонню набагато довше, ніж Сергій Конюшенко. Та колишній коуч роздав уже стільки інтерв’ю, що в пошуках нових, свіжих думок ми вирішили звернутися до нинішнього наставника. Тим паче, що саме під його керівництвом Пивовари і здобули перші перемоги в чемпіонаті.
 
Останнього разу був у кабінеті головного тренера Оболоні у березні цього року. Затишна кімната обвішана різноманітною футбольною атрибутикою спонукала до спокою і розмірковування. На одній із стін висів величезний портрет Валерія Лобановського... Тоді мене приймав на правах господаря Сергій Ковалець. Минуло десять місяців...
 
"Не встиг ще обжитися", - промовив нібито ніяково вже новий коуч пивоварів Сергій Конюшенко, відчиняючи двері того самого кабінету. І справді, колишній затишок зник. Весь антураж складався із стола, крісел, шкіряного дивану та шафи. Не сказати, що повіяло пусткою, але щось біля того.
 
"Черемісін зазнав першого удару долі"
 
- А як же те інтерв'ю Олександра Слободяна, Сергію Вікторовичу?
 
- Яке саме?
 
- Те, де президент говорить, що надалі команду готуватимете саме Ви, причому в ролі головного тренера команди...
 
- Було таке... Це ви до чого?
 
- Кабінет ще не облаштований, ніяких особистих речей... Ви ще не впевнені, що працюватимете на цій посаді?
 
- (сміється) Ну у вас і висновки! Все пояснюється набагато простіше - руки ще не дійшли.
 
- Тобто пропозиція від президента була не стільки ра дісною, скільки несподіваною?
 
- Сто відсотків! Після того, як усе вийшло з Карловичем (Василь Вац - прим. авт.), події розвивалося так стрімко, що в мене не було навіть часу обдумати послідовність дій. Багато що вирішувалося в процесі. Але, попри стрімкий розвиток сюжету, я, звісно неймовірно радий, що отримав нагоду проявити себе у якості головного тренера Оболоні.
 
- Ви, фактично, дійшли до найвищої сходинки в командній ієрархії - спочатку були гравцем, потім тренером дублю і ось зараз працюєте головним тренером першої команди. Не образливо було, коли напередодні цього чемпіонату ваш кар'єрний поступ було зупинено?
 
- Маєте на увазі призначення головним тренером дублю Василя Раца? Та ні, образи не було. Це рішення ухвалював президент, які можуть бут образи?
 
- Ну як же? Саме при Вас заграли футболісти, які зараз є лідерами молодіжної збірної - Юрій Путраш та Ігор Пластун, а Вас так технічно посунули...
 
- Я ставлюсь до таких моментів по-філософськи. На той момент так було потрібно команді. Давайте краще розповім про Путраша і Пластуна.
 
- Розповідайте…
 
- Юру мені порекомендував один мій хороший знайомий. Тільки-но я побачив його у справі, відразу зрозумів, що це те, що мені треба - починаючи від справжнього футбольного характеру і закінчуючи суто людськими якостями. Зрештою, ви самі мали нагоду спостерігати за його прогресом. Пластун - наш вихованець і всю свою дитячу та юнацьку кар'єру грав на позиції опорного півзахисника. Але коли я очолив дубль, то при першій ліпшій нагоді переставив його в центр захисту, бо саме там бачив його. Зрештою, можна сказати, що ми з ним влучили у "яблучко", змінивши позицію.
 
- Хто із дублюючого складу, який Ви, напевно, знаєте поки краще, ніж першу команду, зможе піти шляхом Путраша і Пластуна.
 
- В першу чергу Слава Турчанов може вирости в хорошого футболіста. Дуже хороші шанси в Кирила Ковальця та Юри Яковенка...
 
- Про Черемісіна мовчите після провальної гри з Таврією?
 
- Розумієте, Льоша отримав у тому матчі перший удар долі. Зараз дуже важливо подивитися, як він його витримає. Ми з ним після тієї гри розмовляли, і я дав зрозуміти, що нічого страшного не трапилося - треба рухатися далі. Але в першу чергу все залежить від його психології.
 
"Після 15 туру випала вся лінія нападу і Яковенко отримав свій шанс"
 
- Це з предмету "Психологія гравця". Поговоримо про психологію тренера. Працювати з дублем і першою командою - наскільки велика різниця?
 
- Скажу відверто, я ще в повній мірі не встиг цього відчути. Хоча безперечно різниця є. В першу чергу через два моменти: у першій команді футболісти старші й досвідченіші, і від них вимагають результату. Але детальніше поговоримо про це пізніше, коли матиму більше інформації.
 
- Працюючи в одній футбольній структурі з Сергієм Ковальцем, Ви мали би бути однодумцями у футбольному плані. Та все ж, у чому принципова різниця між Конюшенком та Ковальцем у поглядах на гру мільйонів?
 
- Ви праві, багато в чому ми однодумці. Ми завжди працювали на першу команді і, звісно, в тому ж напрямку, що й Сергій Іванович, бо при переході з дублю до першої команди це значно полегшували футболістам життя. А головна відмінність... Напевно, в тих футболістах, яких ми бачимо на певних позиціях. Тут, зізнаюся, в мене свої погляди.
 
- Звільнення Ковальця дає Вам тепер чудову можливість втілити ці погляди в життя. А взагалі, на Вашу думку, це був правильний крок президента?
 
- Це, як ви правильно кажете, був крок президента. Я не маю права його коментувати. Час покаже: правильно було вчинено чи ні.
 
- Але стовідсотково правильним кроком президента була відкрита критика на адресу арбітрів. Після цього команду почали судити краще...
 
- Ви так думаєте чи вам так здається (сміється)?
 
- Суджу з результатів, які суттєво покращилися. Можливо, варто було раніше це зробити?
 
- Можливо... Давайте не будемо зараз говорити про арбітрів. Про них і так вже багато було сказано.
 
- Але скільки очок втрачено командою через помилки людей у чорному?
 
- Як на мене, то багато. Але на сьогодні минуле мене не хвилює - попереду багато роботи.
 
- Тоді розкажіть, чи сильно Вас схвилювала звістка про те, що Вви очолите першу команду Оболоні?
 
- Ой, ви знаєте, кілька ночей не спав. Тоді була саме така ситуація, коли хлопцям треба було сказати якісь правильні слова, а зробити це було важко, адже Сергій Ковалець теж багато працював над психологічними аспектами. І я вночі постійно прокручував ось цю розмову з хлопцями, обмірковував, що я їм скажу. 
 
- Вийшло щось запальне, на кшталт промови героя Аль Пачіно у фільмі "Аромат жінки"?
 
- (сміється) Майже. Як би це не пафосно звучало, але мені треба було повести за собою команду. Змусити хлопців повірити в себе. Тим паче, що, хоч я і працював у структурі Оболоні, але бачив лише тренувальний процес, що ж трапилося в психологічному плані, мені важко сказати. Тому в нас із хлопцями було багато розмов, які, зрештою, щось та й дали.
 
- Ускладнила завдання виходу з кризи і травма провідного гравця Олександра Мандзюка...
 
- Якби ж то тільки його! Після матчу з Чорноморцем Саша підійшов до нас, а ми тоді ще з Василем Карловичем працювали, і попросив три тижні відпочинку, щоб підлікуватися. Пізніше травмувався Вадим Сапай. У нього все складніше, і нині він перебуває за кордоном на консультації. Травмовані були й Тимченко, і Бондаренко - фактично вся лінія нападу. Тому я й випустив Юрія Яковенка. Але у першому ж матчі "зламався" і він.
 
- Надовго?
 
- За попередньою інформацією має бути готовим до перших зборів.
 
"У братів Баранців зараз вимальовується непогана зв’язка"
 
- У контексті травм провідних гравців-старожилів чи не видається Вам, що літня селекція дала поганенькі результати: із новачків наближені до основи були лише Романюк, Шендрик та Рева.
 
- Стосовно Реви, то я вважаю, що наші обидва воротарі: і Рева, і Березовський були основними - вони й зіграли порівну часу. Романюк і Шендрик теж хороші футболісти. Не вважаю, що селекція влітку була провальною.
 
- А як Ви тоді відреагуєте на висловлювання Олександра Слободяна, який, аналізуючи провальний виступ команди, сказав, що даремно Ковалець відпустив Сергія Кучеренка, мовляв, через це команда стала гірше тримати м'яч.
 
- Сергія ми повернемо до команди, а там все залежить від нього - шанси на зимових зборах будуть у всіх рівні. Конкуруватиме Сергій з Григорієм Баранцем на позиції центрального атакувального півзахисника, у якого із братом зараз непогана зв'язка вимальовується.
 
- О, нарешті Ви виокремили когось із гравців команди! А хто зараз в колективі лідер серед гравців?
 
- У нас зараз така команда, що лідерами можна назвати цілу групу виконавців: Григорій Баранець, Мандзюк, Сибіряков, Лупашко, Пластун, Рева - ось ті люди, яких можна назвати моральним та ігровим кістяком команди.
 
- Який поєдинок Оболоні із тих п'яти, що відбулися під вашим керівництвом, сподобався найбільше з точки зору саме гри?
 
- Другий тайм із Зорею...
 
- А багатьом більше сподобалося, як Ви з Динамо грали.
 
- Ну, там зрозуміло, настрій у хлопців був зовсім інший. Коли ти виходиш проти суперника, з яким шансів апріорі мало, то з'являється певний кураж, хочеться на тлі класних опонентів показати свої найкращі якості. До того ж, висококласні команди дають змогу грати. А в таких іграх, як і Зорею, коса находить на камінь - опоненти налаштовані на бій, і на перші позиції виходить характер, а не технічна майстерність.
 
- Після матчу з луганцями Вас порівняли з чаклуном, який помахом чарівної палички перетворив гарбуза на карету...
 
- Ну, що ви, я не чарівник, я тільки вчуся (сміється). А з приводу того, що я говорив у перерві того матчу, то нічого особливого. Сказав, що час ще є, і головне зіграти в той футбол, у який хлопці можуть. Ось вони й зіграли.
 
- Якось доводилося в одній із соціальних мереж слухати аудіозапис "розбору польотів" у виконанні Віталія Кварцяного. Яким чином Ви мотивуєте своїх футболістів на другий тайм. Кричите?
 
- Ні, не кричу. Можу просто на підвищених тонах поговорити, але без особистих образ. Такі методи я не використовую у своїй роботі.
 
"За часів Слободяна проблем із фінансуванням не було жодного разу"
 
- На зиму вже спланувалися: де збори пройдуть, над чим працювати більше треба?
 
- Команді, яка перебуває на останньому місці, треба працювати над усім, що ми й плануємо робити упродовж зими. Перший збір у нас відбудеться в Трускавці з 12 по 22 січня. Там ми, найімовірніше, зіграємо контрольні поєдинки з Карпатами та Закарпаттям. Потім три дні команда відпочиватиме, після чого вирушаємо до Туреччини.
 
- По кадрам уже є якась визначеність?
 
- Так, ми вже визначилися з футболістами, яких би ми хотіли бачити в нашій команді, але прізвища я вам не назву (сміється).
 
- Та я й не розраховував, але скажіть хоча б, звідки братимете гравців. За Сергія Ковальця була чітка тенденція: перша ліга, дублі... Когось із Прем'єр-ліги підпишете?
 
- Ми маємо враховувати наші фінансові можливості...
 
- ...ну, пиво люди п'ють регулярно...
 
- (сміється) Але ж не круглий рік!
 
- А як взагалі з фінансуванням?
 
- Ситуація стабільна. Завдяки нашому президенту команда не знає такого поняття, як затримка зарплати, преміальних. У нас наразі є все необхідне, аби грати у Прем'єр-лізі. Я ще пам’ятаю ті часи, коли Олександр В'ячеславович очолив клуб. Я тоді грав у команді, то за весь оцей період жодного разу не було затримок із фінансуванням. Всі отримували те, що їм обіцяли.
 
- Зрозуміло, а хто залишить клуб? Є такі?
 
- Є. Низка футболістів виставлені на трансфер. З ними я вже поговорив. Чи підуть вони з команди, не знаю, бо в них ще контракти. Прізвища, знову ж таки, назву дещо пізніше.
 
- Сергію Вікторовичу, 14 місцем будете задоволені?
 
- Я буду найщасливішою людиною в світі, якщо вдасться залишитися у Прем'єр-лізі!
 
Олександр Озірний, спеціально для Football.ua