Двадцять третій тур української Прем’єр-ліги продовжувався матчем у розпал неділі в Ковалівці, де цього разу місцевий Колос зустрічався з харківським Металістом 1925. Тобто можна було сміливо стверджувати, що поміж собою грали дві команди з не надто видовищним стилем, проте якщо в перших це була така фірмова фішка, то другі перебували просто в шаленій кризі від моменту появи Віктора Скрипника на чолі колективу.

Звісно, що на зливу голів від цієї пари ми також не надто розраховували, проте "жовто-сині" вирішили трохи збити наші очікування й розпочали з гольового моменту Борячука, проте той із правого флангу штрафного так і не пробив Фесюна в дальній кут. Шкода, щоправда, що цей удар ми побачили лише під час перерви у повторі, бо хтось на режисерському пульті знову забарився із своєчасним вмиканням картинки із стадіону.

Але то таке — багато ми все одно не пропустили, і до дев’ятої хвилини моментів цікавих майже не було. А що мало місце, так це боротьба на кожній ділянці футбольного поля та багато верхових передач, що зумовлювало низький темп усього протистояння. Але знову треба було зауважити, що для команди Ярослава Вишняка це було реальним ігровим стилем, а ось футболісти Віктора Скрипника так грали, бо інакше не виходило.

У підсумку Колос свого таки домігся посеред тайму. Із другої спроби Оріховський виконав подачу з лівого флангу точно на голову Рангелу до центру штрафного, а той поцілив у ближній кут. Схожим чином Лукас мав бити за кілька миттєвостей до цього, проте з пасу Цурікова поцілив точно до рук воротаря. Але то таке — рахунок змінився, і для ковалівського клубу то був фундаментальний здобуток.

Бо далі можна було продовжувати грати в той самий футбол, що й до цього, проте нарешті знайти протидію цим постійним спробам Борячука перевірити реакцію Фесюна. І подекуди голкіперу доводилось рятувати. Але влучність усе одно давала про себе знати, бо якщо в господарів із трьох ударів кожен пішов у площину воріт, то в гостей хоч би кожен третій влучав.

І от ми з вами поговорили про протидію дальнім ударам Борячука, а чи зробили це господарі поля під час перерви? Є великі сумніви, бо інакше б накрили суперника під час розіграшу кутового з лівого флангу, а не дали тому пробити з передачі Юрченка під поперечину з гарматною силою. І щось у цей момент пішло в Колосу не так. Моменти на ворота Фесюна посипались із великою інтенсивністю, і зрештою навіть Імереков міг забити черговий м’яч із другого поверху в цьому сезоні, але поцілив у поперечину.

У такому темпі гра тривала ще дуже довго, і тільки під завісу матчу Колос почав атакувати й сам. Навіть момент створили для Безбородька, але що його постріл над поперечиною міг протиставити моментам суперників? Виходь, що знову не спрацював фірмовий футбол Вишняка? Не вперше ж у другій частині сезону, правда?

У наступному турі ковалівський Колос навідається до житомирського Полісся, а харківський Металіст 1925 зіграє в гостях у дніпровського Дніпра-1.
Колос — Металіст 1925 1:1
Голи: Рангел, 23 — Борячук, 47

Колос: Фесюн — Лучкевич, Бондаренко, Бурда, Чорноморець, Цуріков — Рангел (Ільїн, 71), Богданов (Мілько, 71), Оріховський (Демченко, 81), Топалов (Велетень, 81) — Паулаускас (Безбородько, 68).

Металіст 1925: Мозіль — Жичиков (Гармаш, 85), Імереков, Фарина, Капінус — Габелок — Юрченко (Обіная, 85), Дмитренко — Борячук (Безуглий, 73) — Юсов, Сидоров.

Попередження: Рангел, Оріховський, Чорноморець — Обіная