Колектив Сімоне Індзагі не втратив можливість знову подарувати своїм конкурентам за чемпіонськими перегонами можливість збільшити відрив.
Інтер — Фіорентина, Getty Images
19 березня 2022, 20:57
Остання субота перед початком березневої міжнародної паузи в європейському футболі була доволі скромною з точки зору протистоянь топ-рівня. Зокрема, не дуже втішала в цьому плані італійська Серія A, де окрім потенційно цікавої вивіски Інтер — Фіорентина й знайти щось цікаве для незацікавленого в успіху тієї чи іншої команди вболівальника було надскладною задачею. Утім, навіть у цій парі не було прямого контакту в боротьбі за місця в турнірній таблиці, тому кожна з команд перш за все вирішувала власні задачі.
Підопічні Сімоне Індзагі перестали стабільно досягати потрібних результатів. "Нерадзуррі" вже встигли й заплатити за це доволі високу ціну, завершивши виступи в Лізі чемпіонів УЄФА після дуелі проти англійського Ліверпуля вже на першому кроці сітки плей-офф. Таким чином, у Інтера залишилися тільки два внутрішні трофеї для здобуття у поточному сезоні, однак захист чемпіонського титулу вже поставили під сумнів останні виступи команди, бо конкуренти тільки на це й очікували.
Колектив Віченцо Італьяно те ж не був останнім часом взірцем стабільності, проте й задачі Фіорентина вирішує зовсім інші. Без Душана Влаховича команді вже не так легко дається тримання позицій у зоні поруч із потенційними єврокубками, проте бергамаській Аталанті та двом римським клубам ще надто рано розслаблятися. "Лілії" навіть у Кубку Італії ще продовжують брати участь, хоча це й момент уже знаходиться повністю під контролем туринського Ювентусу.
Перша половина звітної гри обома командами була проведена в стриманому темпі. Організація в атакувальних діях із боку футболістів Інтера на загальному тлі була помітно вищого рівня, аніж у суперників проте ніякого зиску команда Індзагі з цього майже не мала. Не дивлячись на те, м’яч із рештою побував у сітці воріт за спиною Терраччано після того, як із явного положення "поза грою" його туди відправив Лаутаро, "нерадзуррі" все одно не створювали надто помітної загрози своїми опонентам.
Господарі навіть вирішили відмовитися від фірмової великої кількості подач із флангів на догоду біль змістовній грі перед чужим штрафним, проте Фіорентина зрештою мала велику щільність гравців захисної ланки в цій зоні, тому поралася з викликами. Що ж стосується атак у відповідь від "лілій", то тут загальне враження псували аж надто квапливі рішення під час спроб завершення, тому більшість пострілів була блокована гравцями суперників. Окрім, мабуть, дальнього пострілу від Сапонари з лівого півфлангу — тоді вже довелося рятувати ворота Хандановичу.
У цілому, перший тайм не був важким ні для гравців, ні для тренерів, ні для арбітрів. Для вболівальників? Можливо, бо вони мали додатковий спалах емоцій лишень під час нереалізованого моменту Джеко з пострілом у падінні з правого флангу штрафного, коли свою команду вберіг від голу той-таки Терраччано.
Друга половина матчу була вже більш цікавою для глядачів. Фіорентина власне зробила її такою, коли вже на 50-й хвилині відкрила рахунок під час позиційної атаки правим флангом із завершальним прострілом Гонсалеса на Торрейру в центр штрафного. Інтер вирішив у цей момент полишити всі намагання вигадувати бодай якісь комбінації з власного боку, та знову звернувся до банальних навісів із флангу. Саме за рахунок подачі Перішича вже через п’ять хвилин було відновлено рівновагу за рахунком на табло, а вдало замкнув передачу хорвата на дальній кут воротарського Думфріс.
Гості не зуміли зіграти на втримання переможної позиції, тому в подальшому були вже дещо більш обачливими з тим, що вже встигли здобути. Суперники намагалися взяти хитрощами, зокрема той-таки Лаутаро дуже безсоромно на 64-й хвилині намагався намалювати фол Бірагі всередині чужого штрафного, проте арбітр Даніеле Кіффі зрештою зумів застрахувати себе від початково помилкового рішення за рахунок використання системи VAR.
Колективу Італьяно доволі легко вдавалося в подальшому розбивати атаки суперників, тому Фіорентина використала усі наявні можливості для того, аби рахунок зберегти саме у нічийному стані. Голкіпер Терраччано теж над цим змістовно попрацював, та й взагалі гості мали нагоду вирвати перемогу в компенсований час, проте Іконе вчергове зіпсував удалий дриблінг перед чужим штрафним непевним ударом із гострого кута у Хандановича.
У наступному турі міланський Інтер зіграє на виїзді проти туринського Ювентуса, а Фіорентина на власному полі буде приймати Емполі.
Інтер — Фіорентина 1:1
Голи: Думфріс, 55 — Торрейра, 50
Інтер: Ханданович — Д’Амброзіо, Шкрініар, Бастоні (Дімарко, 80) — Думфріс, Барелла, Відаль (Кайседо, 90), Чалханоглу, Перішич (Госенс, 80) — Джеко (Корреа, 74), Лаутаро Мартінес (Санчес, 74).
Фіорентина: Терраччано — Венуті, Ігор, Міленкович (Куарта, 90+1), Бірагі — Кастровіллі, Торрейра, Дункан — Гонсалес (Кальєхон, 90+1), Пьонтек (Кабрал, 90+1), Сапонара (Іконе, 73).
Попередження: Д’Амброзіо — Міленкович, Сапонара.