Оскільки англійська Прем’єр-ліга цими вихідними вирішила відпочити, інші чемпіонати спокійно могли забирати на себе всю увагу та проводити власні яскраві двобої. У іспанській Ла Лізі в поточному сезоні взагалі, що не тур, то якесь свято футболу, тож від зустрічі поміж каталонською Барселоною та Вільярреалом на Монжуїку в рамках 22 ігрового періоду очікування справедливо були доволі високими.

Усе просто — команди Хаві та Марселіно потребували дорогоцінних залікових балів, хоча й для геть відмінних одна від одної цілей станом на сьогодні. Усе це — відмінний фундамент для яскравої зустрічі, якою й видалась ця гра. Гості розпочали дуже активно й уже на третій хвилині Баена поклав красивий гол із закидання до чужого штрафного, проте заліз до офсайду, тож взяття воріт ніхто зараховувати не квапився.

Барселона у відповідь також узялась атакувати майже одразу й доволі цікавими були її розіграші, проте з гольовими моментами в "блаугранас" усе якось не складалось. Хіба що дальній удар Феліша під поперечину можна було пригадати, проте вболівальникам господарів цього було точно замало. А потім, посеред першого тайму, ще й суперники забили вдруге зусиллями Жерара Морено, і, як не дивно, знову виключно офсайд у Серлота врятував Барсу від проблем.

Щоправда — ненадовго. Справа наближалась до перерви, і каталонці проґавили аут із лівого флангу до штрафного, який Серлот перетворив на результативний простріл для свого партнера по атаці. У тому епізоді помилився з вибором позиції Ромеу, тож його, та ще Форта й Крістенсена, після перерви ми вже не побачили. Хаві таким чином намагався струсонути команду, яка ризикувала знову втратити голову.

І наче й побігла до чужих воріт Барселона після перерви, але Канселу, що з’явився на полі, однією із своїх перших дій у грі привіз м’яч у власні ворота, коли в центральному колі дав Ахомашу можливість втекти на побачення з Пеньєю. Тут і про зв’язок колишнього вихованця каталонців із клубом можна було зайвий раз пригадати.

Але не захоплюватись, бо Хаві кинув до бою Феррана й це був його останній шанс урятувати гру. І хоча сам Торрес безпосередньо не був залучений до результативних дій та змарнував кілька відмінних гольових моментів, але з його появою команда хоча б рухатись почала. Гюндоган прокинувся й видав просто блискавичний відтинок гри, коли спочатку забив сам із передачі Левандовські під дальній удар, потім асистував для Педрі, а згодом виконав штрафний із лівого флангу, який у власні ворота перевів Баї.

3:2, агресивна гра в атаці, сила-силенна моментів, але жахлива реалізація та в підсумку помилка Ілкая у відповідальний момент. На 84 хвилині Серлот розвернув контратаку праворуч і Гедеша вже було неможливо спинити від завершального пострілу в дальній кут.

Гра перейшла в компенсований час, де на полі утворилось справжнє пекло. Спочатку пенальті хотіли призначити у ворота Вільярреала за влучання в руку Комесанії, але, якщо б таки призначили, то був би злочин проти здорового глузду. Цього не відбулось, а натомість Барса пропустила одразу дві швидкі атаки за час, що залишався до фінального свистка, і Серлот та Моралес познущались із захисту команди Хаві, що напомилявся на три гри вперед. Чи на одну, хто їх знає.

У наступному турі каталонська Барселона прийматиме памплонську Осасуну, а Вільярреал удома гратиме проти Кадіса.

Барселона — Вільярреал 3:5
Голи: Гюндоган, 60, Педрі, 68, Баї, 71 (авт.) — Ж. Морено, 41, Ахомаш, 54, Гедеш, 84, Серлот, 90+9, Моралес, 90+12

Барселона: І. Пенья — Кунде, Араухо, Крістенсен (Канселу, 46), Форт (Кубрасі, 46) — де Йонг, Ромеу (Педрі, 46), Гюндоган — Ямал, Левандовські (Роке, 77), Феліш (Ферран, 58).

Вільярреал: Йоргенсен — Феменіа (Феменія, 78), Куенка, Баї, А. Морено (Манді, 70) — Ахомаш (Гедеш, 58), Санті, Коклен, Баена (Капу, 71) — Ж. Морено (Моралес, 78), Серлот.

Попередження: Ромеу, Левандовські, Араухо — Баена, Куенка, Москера.