Напруженою залишалась ситуація в чемпіонських перегонах української Прем’єр-ліги й перед заключним туром 2023 року. А тут ще й дніпровський Дніпро-1 та житомирське Полісся поділили очки в п’ятницю, і хоча СК у підсумку відірвався від криворізького Кривбасу в турнірній таблиці, але всі добре розуміли, що останнє слово все одно залишалось за командою Юрія Вернидуба.

Удень у суботу була запланована всього одна гра національної першості, тож ніхто не заважав керманичу "червоно-білих" з’ясовувати стосунки в домашній грі проти добре знайомої йому луганської Зорі. І якщо для "мужиків" це матч був лише передмовою до заключного протистояння в цьому розіграші Ліги конференцій, то господарі поля збирались фінішувати в ролі "зимового" чемпіона.

Гості намагались підтримувати на рівних із суперниками атакувальний темп на початку гри, проте одразу щось пішло не за їхнім планом. Постійно в захисті команди Юрія Коваля виникали прогалини, куди Кривбас миттєво спрямовував передачі з глибини й саме таким чином на 11 хвилині було відкрито рахунок. Як би не намагався Сапутін урятувати команду від удару Задераки в падінні з центру штрафного, але добиванню від Кожушка вже ніхто зарадити не міг.

Таким чином луганці пропустили відносно швидкий гол, після чого ледь не повторили звичний для себе сценарій цьогорічної єврокубкової кампанії. Фактично на межі повного розбрату в захисті була команда, але дивом уникнула серйозних проблем. Де в чому й пощастило, що на 18 хвилині за боротьбу поміж Чурком та Ілічем у центрі штрафного Дмитро Бондаренко та бригада VAR таки не дійшли до рішення призначити пенальті, бо ситуація могла стати дійсно критичною.

Хоча й Зоря в підсумку таки пропустила вдруге ще до перерви. Понєдєльнік доїв атаку з правого флангу штрафного після того, як Кожушко занадто довго тягнув із ударом у центральній зоні. Ось це "занадто довго" для Олега в цій грі взагалі було ключовою тезою, бо те, як він не вразив спорожнілі ворота вже під завісу протистояння, обігравши до цього воротаря та пішовши від усіх захисників, узагалі гідне окремої комедійної історії.

Але Кривбасу тим часом було не до жартів, бо суперники відповіли розкішним голом Герреро з дальньої відстані перед штрафним у ліву дев’ятку ще в першому таймі, після чого друга половина гри раптово перестала бути простою формальністю. І дійсно, у певні моменти гри Зоря була дуже близькою до того, щоб забити вдруге, проте й у захисті вона діяла геть не найкращим чином, що загалом робило нашу гру відкритою для будь-якого сценарію розвитку подій.

І він у підсумку виявився таким, що аж ніяк не міг влаштувати господарів. Вони мали той момент Кожушко, але ж і суперники створили ситуацію для Горбача не менш якісного ґатунку, та й постійні атаки в обидва боки поля не давали глядачам зупинити перегляд цього протистояння. А розв’язка тим часом настала на 78 хвилині, коли навіс від Чурко з кутового на лівому фланзі ударом коліном на ближній стійці завершив Батагов, що й забезпечило підсумковий результат.

Криворізький Кривбас розпочне офіційну частину наступного року з гостьового матчу проти черкаського ЛНЗ, а луганська Зоря ще зіграє в 2023 проти ісландського Брєйдабліка номінально домашню гру, а вже наприкінці лютого прийматиме полтавську Ворсклу.

Кривбас — Зоря 2:2
Голи: Кожушко, 11, Понєдєльнік, 40 — Герреро, 42, Батагов, 78

Кривбас: Кліщук — Понєдєльнік, Рябов, Стецьков, Дібанго — Бізімана, Іліч — Задерака (Блізніченко, 74), Дебелко (Приходько, 61), Д. Кузик — Кожушко.

Зоря: Сапутін — Снурніцин, Батагов, Боль, Кирюханцев (Джордан, 68) — Мишньов (Бугай, 59), Чурко — Антюх (Мічін, 76), Нагнойний, Алефіренко (Горбач, 46) — Герреро.

Попередження: Бізімана — Мишньов, Батагов, Горбач