На самій лише недільній частині протистоянь другий тур української Прем’єр-ліги не обмежувався, однак як починали ми цей ігровий день у столиці, так і мали його завершувати. Причому одразу центральною подією всього футбольного вікенда — у гості до донецького Шахтаря на полі стадіону Лівий берег навідалась команда, яка зуміла здолати чинного чемпіона України в матчі останнього туру ще минулого сезону, житомирське Полісся.

Оскільки колектив Маріно Пушича працює в доволі спокійному режимі на цьому відтинку сезону, той особливої потреби проводити ротацію тренерський штаб "гірників" не мав. Заміною лишень одного Зубкова на Педріньйо да Сілву все й обмежилось, тоді як "вовки" все ж таки вирішили змінити одразу кількох виконавців після невдалого виступу на міжнародній арені проти словенської Олімпії з Любляни.

А ще Імад Ашур, напевно, підготував для свої футболістів цілий стос посібників на тему того, як грає команда Пушича, бо інакше настільки методичний футбол від Полісся в першому таймі пояснити було неможливо. Усі ходи "гірників" суперники передбачали заздалегідь, а особливу увагу традиційно приділили Георгію Судакову.

Усю цю гармонію зіпсували, хіба що, одразу дві серйозні травми виконавців по обидва боки барикад. Спочатку Кушніренко, а потім і Марлон посеред тайму попросили про заміни, а в Шахтаря ще й миттєво ризикував вибути з гри свіжий Степаненко, тож певний час ми витратили на те, щоб повернути оберти, які ці вимушені павзи помітно збили.

І от коли команди повернулись до гри, то Полісся пішло до атаки й заробило кутовий на лівому фланзі, подачу з якого замкнув ударом головою Чоботенко на ближній стійці. Для донеччан це був потужний удар по репутації, бо навіть у площину воріт вони до перерви так і не спромоглись пробити, тоді як житомиряни пересвідчились, що обрали слушну тактику бодай на першу половину зустрічі.

У другому таймі Пушич розпочав із подвійної заміни з акцентом на атаку, тоді як Ашур також поміняв гравця на вістрі. Це вказувало на те, що Полісся не прагне відсуджуватись у захисті, однак активність суперників просто змусила це робити житомирян. Шахтар полетів уперед і майже одразу виник перший удар по воротах у виконанні "гірників", але Сікан головою не переграв Волинця. Проте на цьому все обірвалось — повітряна тривога, перша в сезоні. Вітати з цим нікого не будемо.

Як би там не було, але ця, хоча й не найбільш тривала в історії нашого футболу перерва посеред гри, усе ж таки зіпсувала плани Шахтарю. Було втрачено найголовніше — вірний темп в атаці, тому таку саму навалу, як було після відновлення гри, удалось відтворити лише в компенсований час. А потім постало питання реалізації гольових нагод, яких у "гірників" було ледь не більше, аніж під час розгрому Ворскли.

Але результат на табло — уся виграна боротьба в повітрі від Сікана, якісні подачі з гри (бо кутові в Судакова не виходили взагалі) з флангів, просування м’яча в атаці, у підсумку завершувались тим, що умовний Невертон чи Егіналду проб’ють повз ворота, або в останній момент захисник кинеться блокувати удар. І майстерне затягування часу від Полісся, куди ж без того. Шкода тільки Шведа, якого відправив у нокаут ударом коліном у скроню Волинець у одному з епізоді. Але такою була природа цієї бійцівської гри.

У наступному турі донецький Шахтар зіграє на цій самій арені, але вже гостьовий матч проти київського Лівого берега, а житомирське Полісся прийматиме петровський Інгулець.

Шахтар — Полісся 0:1
Гол: Чоботенко, 35

Шахтар: Різник — Конопля, Бондар, Матвієнко, Педріньйо Азеведо (Егіналду, 62) — Марлон (Степаненко, 23), Бондаренко — Педріньйо да Сілва (Швед, 46), Судаков, Кевін (Невертон, 81) — Траоре (Сікан, 46).

Полісся: Волинець — Михайліченко, Віалле, Чоботенко, Смоляков — Кушніренко (Крушинський, 18), Таллес Коста (Шастал, 66), Бабенко — Гуцуляк (Макуана, 73), Пайшао (Брістрич, 46), Назаренко (Лєднєв, 65).

Попередження: Кевін (не на полі) — Гуцуляк, Михайліченко, Волинець (не на полі)