Завжди важко перемикати увагу глядацькій авдиторії з центрального матчу туру на менш статусне протистояння. Однак від подій у Черкасах безпосередньо по гарячих слідах ми мали переміститись у рідне місто для команди, яка переграла черкаський ЛНЗ (3:1). У Житомирі вже далеко не першу свою номінально домашню гру в поточному сезоні проводив харківський Металіст 1925, і цього разу в гості до нього навідався колектив, якому досі в 2026 році не випадала нагода проводити офіційні поєдинки.

Власне, Олександрія в цьому й сама винна, оскільки не підготувала домашній КСК Ніка до матчу в понеділок на звітному тижні проти столичної Оболоні, за що тепер ризикує отримати технічну поразку. Але поки що команда Кирила Нестеренка в суто спортивний спосіб мала вирішувати свої проблеми з розташуванням у турнірній таблиці, бо в другій частині сезону для неї ризикує розпочатись зворотній відлік до пониження за класом.

При цьому колектив Младена Бартуловича після гри проти криворізького Кривбасу вочевидь мав більше за суперників ігрової практики. Однак не лише це було ключовим у тотальній перевазі харків’ян у першому таймі. У "поліграфів" просто нічого не виходило в атаці, і навіть на чужій половині вони з’являлись лише в поодиноких моментах.

Із іншого боку, стала помітна проблема реалізації у виконанні "жовто-синіх". Із тією кількістю передач до чужого штрафного та ударів по воротах, які виконували підопічні Бартуловича, цей перший тайм треба було завершувати розгромним рахунком, після чого спокійно відпочивати після перерви. Але моментів у 1925 була ціла купа, а рахунок змінювався тільки в контексті кількості порятунків воріт у виконанні воротаря Макаренка.

На цьому тлі навіть смішно виглядала недолуга спроба Салюка намалювати пенальті на лівому куті чужого воротарського на 26 хвилині, коли біля нього махнув ногою повз м’яч Ващенко, але арбітр Андрій Коваленко спочатку на це повівся. А потім сталась інша знаменна подія в нашому футболі — рефері на весь стадіон проголошував рішення VAR, яке скоригувало його помилку.

Але це був не останній пенальті в цій грі. На інший Металіст 1925 награв уже наприкінці другого тайму, який проходив також під повним контролем із боку команди Бартуловича, тоді як суперники спромоглись аж на один невдалий удар у бік воріт Варакути. І ще кілька нагод у чужому штрафному харків’яни без жодних докорів сумління примудрились змарнувати.

Та й пенальті той другий був, м’яко кажучи, на тоненького. Беїратче на 80 хвилині тільки-но встиг з’явитись на полі, а вже за мить його першим дотиком до м’яча стала гра рукою в центрі власного штрафного під час подачі кутового з лівого флангу від Чурка з відскоком м’яча від газону перед захисником. Арбітр знову одразу ж указав на позначку, але цього разу VAR погодився з його рішенням. А от найбільш активний гравець господарів, Забергджа, пробив із пенальті низом настільки погано в правий кут, що Макаренко мав брати цей удар, але йому просто не пощастило з рикошетом у сітку. Потім воротар гостей себе за це дуже картав.

У наступному турі харківський Металіст 1925 зіграє в гостях у львівського Руху, тоді як посеред тижня прийматиме київський Локомотив у Кубку України, а Олександрія проведе домашній матч проти донецького Шахтаря.

Металіст 1925 — Олександрія 1:0
Гол: Забергджа, 83 (пен.)

Металіст 1925: Варакута — Салюк, Є. Павлюк, Шабанов, Крупський — Калітвінцев (Когут, 73), Калюжний, Аревало (Чурко, 65) — Антюх (Кастільйо, 73), Петер (Литвиненко, 86), Забергджа.

Олександрія: Макаренко — Ващенко (Родрігеш, 68), Кампуш, Боль, Огарков — Шостак (Беїратче, 80), Фернандо, Булеца (Амарал, 5) — Жота (Бутко, 46), Ндіага, Цара (Жонатан, 68).

Попередження: Салюк — Огарков, Жонатан