Двадцятий тур української Прем’єр-ліги був по-своєму особливим, адже містив у собі одразу два поєдинки, які б могли претендувати на статус центральних цими вихідними в нашому футболі. Усе ж таки ми схилили свій вибір у цьому питання на користь зустрічі в Житомирі напередодні, бо там банально було більше турнірної ваги в грі поміж Поліссям та Кривбасом, але й оминати увагою гру на Арені Львів під завісу неділі було б дуже необачним рішенням із боку вболівальників нашого футболу.

Донецький Шахтар цього дня повертався до справ у чемпіонаті на тлі важливої перемоги над польським Лехом у першому матчі 1/8 фіналу Ліги конференцій УЄФА на полі суперників (3:1), і оскільки всі прямі конкуренти "гірників" у битві за чемпіонський титул свій максимум очок у турі вже здобули, команда Арда Турана не мала іншого вибору, окрім як робити те саме. Але в грі проти якого суперника! Проти харківського Металіста 1925, який ще в першому колі чимало крові попив у "помаранчево-чорних".

Те саме зробив колектив Младена Бартуловича й у контексті звітного протистояння. Надзвичайно важкий та повільний перший тайм провели команди, у якому серед найкращих гольових моментів легко можна пригадати влучання в поперечину від Аліссона ударом із гострого кута з-за меж штрафного на правому фланзі, а також постріл головою від Салюка вже незадовго до перерви, бо банально інших цікавих ситуацій біля воріт ми не бачили.

При цьому що одні, що інші, охоче боролись і фолили за найменшої можливості появи небезпеки з боку опонентів, тож шукати емоцій на полі доводилось уже в другій половині. Добре в цьому плані, що вона почалась так само з влучання в поперечину від гравця Шахтаря, але цього разу Конопля вже подавав із правого краю чужих володінь, проте м’яч зрізався у верхній каркас за комірцем у Варакути.

А потім "гірники" вибухнули доволі спірною ситуацію посеред другого тайму, яку фактично привіз на власні ворота Шабанов, необачно перевівши чергову подачу Аліссона з правого флангу над поперечиною. Суперники після цього подали кутовий, який на ближній стійці завершився фолом Крупського проти Траоре у відчайдушній боротьбі за м’яч. А точніше досвідчений форвард просто підставився під менш досвідченого захисника, і той дав йому по литці. Зароблений пенальті в прямому сенсі.

VAR, до речі, про цей епізод повідомив арбітру, тоді як Віталій Романов спочатку ситуацію заграв. А вже постфактум Педріньйо да Сілві було байдуже на походження цього подарунку від суперників, оскільки свій удар у правий кут він спрямував спокійно, потужно та впевнено. Після цього емоцій на полі стало помітно більше.

Як мінімум, двічі доводилось рознімати гравців, які були охочими поштовхатись та отримати зайві попередження у фінальній частині сезону. І саме через це, напевно, команді Бартуловича десь і не вистачило імпульсу на останніх хвилинах, а чи не єдиний небезпечний момент із боку Металіста 1925 Шахтар привіз сам собі втратою м’яча на правому краю оборони, після чого Петер спрямував дальній удар повз праву стійку. Але, звичайно, усі будуть говорити про пенальті.

У наступному турі донецький Шахтар гостюватиме в луганської Зорі, тоді як посеред тижня прийматиме польський Лех у Лізі конференцій УЄФА, а харківський Металіст 1925 проведе домашній матч проти СК Полтава.

Шахтар — Металіст 1925 1:0
Гол: Педріньйо да Сілва, 62 (пен.)

Шахтар: Різник — Конопля, Бондар, Марлон Сантос, Педріньйо Азеведо — Очеретько, Назарина (Ізакі, 63), Педріньйо да Сілва (Бондаренко, 63) — Аліссон (Вінісіус, 86), Траоре (Мейрелліш, 81), Невертон (Лукас, 81).

Металіст 1925: Варакута — Салюк, Є. Павлюк, Шабанов, Крупський — Чурко (Калітвінцев, 21), Калюжний, Аревало (Литвиненко, 64) — Забергджа (Рашиця, 64), Петер (Мба, 79), Антюх (Кастільйо, 79).

Попередження: Очеретько, Бондар, Марлон Сантос — Салюк, Калюжний, Варакута, Шабанов