- Святкували?

- Звичайно. Перше перемога з 28 грудня, тому емоції переповнювали.

- Як налаштовувались на гру з Кривбасом?

- Налаштовувались звичайно, як і на всі ігри. Розуміли, що вже потрібна перемога. Ніби граємо добре, усі задоволенні грою, але без голів матч не виграти. Тому знали, що потрібно забити. Вірили в це.

- Переглядали матчі Кривбасу? Виділяли когось?

- Та ні. Особливо нікого не виділяли. В день матчу переглянули основні епізоди гри Кривбас - Динамо.

- А чи на полі відчувалося, що граєте з добротним середнячком ліги?

- Ніколи не ставлюсь до команди в залежності до її положення у таблиці. На полі все забувається. Стараєшся грати, виконувати настанови тренера. Гра була важка, та нам більше була потрібна перемога. Тому, мабуть, і перемогли.

- Кого вважаєш своїм найприхильнішим вболівальником?

- Мабуть рідних. Батьки постійно слідкують за матчами Львова. Дівчина також в курсі усіх футбольних новин. У Львові живу з Олегом Леонідовим (проходить реабілітацію після травми – прим.), ось він часто критикує мене (сміється).

- Наступна гра з ФК Харків, який матиме, мабуть, останню надію зачепитися в прем’єр лізі.

- Їдемо тільки за перемогою. Зараз команда в хорошому фізичному стані та й настрій піднявся після перемоги. Ми вже перемагали Харків, тому вірю у перемогу і на цей раз.

- Потішиш голом?

- Скажу, що будуть "командні голи".