Як зізнався голеадор, перед від’їздом на тренувальний збір до Угорщини він заходив на офіційний сайт клубу і, в принципі, не сумнівався, що саме він стане переможцем. Але особливої радості у його голосі не відчувалося.

- Інтернет-голосування викликало в мене двоякі почуття. Зрозуміло, приємно, що вболівальники моєї команди так високо оцінили мою гру. Але з іншого боку, я, як і вся команда загалом, не повністю виправдали їхні сподівання. Хоча й зробили у підсумковій турнірній таблиці невеличкий крок вперед у порівнянні з попереднім чемпіонатом. Тому ми повинні в новому сезоні реабілітуватися. Частково ми це зробили в заключному матчі проти ФК «Львів», але сподіваюся, що це був лише початок.

- Ти забив за сезон десять голів. На твою думку, це достатньо для нападника?

- Це залежить, як оцінювати. Не забуваймо, що я приїхав у Львів вже у ході чемпіонату. Тому провів за Карпати не 30 матчів, а лише 23. До того ж не у всіх виходив з першої хвилини.

- А ще в перших іграх за свою нову команду ти ніяк не міг забити…

- Так і було. Але це не дивно. Я ж прийшов у новий колектив, який на той момент не надто впевнено почувався. А значить, потрібен був час, щоб притертися до нових партнерів, відчути ритм командної гри. Зовсім по-іншому все складалося після зимової перерви. Я разом з Карпатами пройшов повноцінні тренувальні збори, провів достатню кількість спарингів.

- Усе це далося взнаки в перших трьох матчах, у яких ти наколотив аж шість м’ячів. А от далі з реалізацією складалося не дуже.

- Провал у грі трапився не лише у мене, у всієї команди. Я не виправдовуюся, просто констатую факт. Чому ми перестали перемагати, пояснити важко. Ніби все робили так само, а результату не було. Те саме стосується і мене. Моменти в мене були майже в кожному матчі (здається, лише проти Динамо не мав жодного шансу), а м’яч у сітку ну ніяк не хотів йти. Справді, два голи за десять поєдинків – надто мало для форварда. Якщо відверто, то після тих феєричних матчів на початку весни не сумнівався, що заб’ю значно більше десятка. Але…

- Це ми говорили про тебе. А як оцінюєш гру команди?

- Не хочу думати про недоліки, їх було чимало. Але я вважаю найбільшим нашим досягненням, що ми довели всім, а перш за все самим собі, що можемо грати у футбол, який приносить і радість, і задоволення, і результат. От тільки б ще стабілізувати гру, і все буде гаразд.

- Може, в новому сезоні саме так і буде?

- Сподіваюся, адже наша молодь вже трохи набралася досвіду, а без нього стабільності не може бути апріорі. Також ми вже добре засвоїли ігрові вимоги нашого тренера, його бачення футболу. Буду відвертим, мені приємно працювати з Олегом Кононовим. Він знає, чого хоче, а головне, знає шляхи досягнення поставленої мети.

- На що Карпати можуть розраховувати в новому чемпіонаті, які завдання стоятимуть перед командою?

- Наразі про це ще зарано говорити. Підготовчий період лише почався. Багато що залежатиме від комплектації команди. Цитату "кадри вирішують все" ще ніхто не відміняв. Але звісно, й сам процес підготовки повинен бути відповідний. Бо можна зібрати за іменами дуже пристойну групу виконавців, але це ще не означає, що з них вийде класна команда. Без самовідданої праці кожного толку не буде жодного. Так що формула досягнення результату проста: кваліфіковані футболісти плюс правильний процес підготовки в усіх його аспектах.

- А який результат тебе задовольнив би?

- Командний – місце в зоні новоствореної Ліги Європи, а особистий – голів з 20.