Попередній сезон через матчі Ліги націй УЄФА в червні місяці декому міг здатись занадто розтягнутим у часі, що в свою чергу спричинило відносно швидке настання початку нової сторінки в історії клубного європейського футболу. Уже за тиждень ми будемо обговорювати стартові матчі певної кількості провідних чемпіонатів субконтинента, а в контексті звітної гри уваги вартувало протистояння в Лестері. Незвичне місце для проведення матчу за Суперкубок Англії було зумовлене проведенням фіналу жіночого чемпіонату Європи на Вемблі в цей день.

За традицією, у цій дебютній грі нового футбольного року між собою зустрічались діючі володарі Кубку та чемпіони країни. За підсумками минулого сезону це були дві різні команди — Ліверпуль та Манчестер Сіті відповідно, які між собою з року в рік у сучасній історії намагаються з’ясувати взаємини. У звітному протистоянні нічого не завадило Юргену Клоппу та Хосепу Гвардіолі використати свої найбільш потужні стартові склади, за винятком, хіба що, травмованого Аліссона, на якого не міг розраховувати Ліверпуль.

"Містяни" ще й залучили до стартового складу коштовного Ерлінга Голанда, на якого вболівальники клубу покладають великі сподівання в прийдешньому сезоні. Проте з першої спроби вразити публіку в норвежця не вийшло. Сіті на початку гри вкрай мало грав із м’ячем у ногах на чужій половині, і тим паче володіння над ним не діставалось новачку Манчестер Сіті. Зрештою, під тиском "небесно-блакитні" награли на раптовий пропущений м’яч на 21 хвилині. Постріл Трента зі входу до правого флангу штрафного, як здавалось, контролював Едерсон, проте рикошет від голови Аке порушив прийнятний для нього стан справ.

Лише після цього Сіті хоч трохи почав пришвидшуватись на чужій половині поля, за підсумком чого свої перші нагоди почав отримувати й власне Голанд. Змінити становище команд на табло завдяки цьому не вийшло, однак моменти норвежця та Мареза всередині володінь Адріана приваблювали до себе увагу. Навіть початок другого тайму так само залишався за командою з Манчестера, однак розкрити захист суперників одразу не вийшло, тому гра поступово перейшла до фази ротації.

Цього разу Юрген Клопп зголосився надати ігровий час новачку Дарвіну Нуньєсу, а Гвардіола долучив до гри ще й Хуліана Альвареса. Саме аргентинець у підсумку й допоміг його команді відіграти пропущений м’яч незабаром, коли вдало зіграв на відскоку від подвійного сейву Адріана в ближньому протистоянні проти Фодена.

Сіті намагався надалі продовжувати чинити тиск на суперників, однак невимушена помилка Діаша на 84 хвилині зруйнувала всі плани футболістів "містян". Захисник зіграв рукою, коли Нуньєс намагався забити з другого поверху на завершення подачі Салаха з правого флангу на дальню стійку на 84 хвилині. До речі — саме Мохамед у підсумку вдало пробив із позначки в правий нижній кут.

Перемога "червоних" за таких умов була явищем вірогідним, проте не остаточним. У другий із перелічених станів її перевів саме уругвайський новачок команди Клоппа, коли вже в компенсований час поставив масну крапку пострілом головою з боротьби проти захисника в центрі штрафного. Допоміг своїй команді Дарвін, на відміну від Голанда, поміж іншим, який трохи пізніше створив головний промах цієї гри, влучивши в поперечину під час добивання перед порожніми воротами. Норвежець уже відчуває тиск від свого цінника.

Таким чином, Ліверпуль у шістнадцятий раз за свою історію став володарем Суперкубку Англії. Манчестер Сіті залишився осторонь першого можливого трофею в сезоні.

Ліверпуль — Манчестер Сіті 3:1
Голи: Александер-Арнольд, 21, Салах, 84 (пен.), Нуньєс, 90+5 — Альварес, 70

Ліверпуль: Адріан — Александер-Арнольд (Мілнер, 73), Матіп (Альварес, 58), Ван Дейк, Робертсон — Гендерсон (Елліот, 74), Фабіньо, Тіаго (Кейта, 85) — Салах (Джонс, 90+5), Фірміно (Нуньєс, 59), Діас (Карвалью, 89).

Манчестер Сіті: Едерсон — Вокер, Діаш, Аке, Канселу — Б. Сілва, Родріго, де Брюйне (Гюндоган, 72) — Марез, Голанд, Гріліш (Фоден, 58).

Попередження: Діаш.