Коли пара команд зустрічаються поміж собою тричі на відтинку сезону тривалістю менше місяця, то їм дуже важко приховати проблеми у власних кадрових резервах чи функціональних моментах. Завдяки зустрічам у Кубку Англії, яких довелось зіграти аж дві через перегравання, Вулвергемптон та Ліверпуль були змушені грати зустріч на Молінью в рамках 22 туру англійської Прем’єр-ліги на тлі вже добре відомих один одному шаблонів. Цей факт робив звітне протистояння, водночас, доволі прогнозованим, але від того воно не ставало менш цікавим, бо й на несподіванки ця команда Хулена Лопетеги вже виявилась здатною.

Чи не кожна команда в АПЛ знає, наскільки важливо не дати команді Юргена Клоппа набрати оберти на початку матчу, аби потім не намагатись зупиняти її вже на повних обертах. Хулен Лопетегі, вочевидь, також розуміє цю істину, тож його Вулвергемптон розпочав зустріч із високого пресингу, змусивши суперників притиснутись до власних воріт. А за доволі проблемного захисту "червоних" і виникнення гольових моментів біля їхніх воріт не змусило на себе довго чекати. Кунья та Хван змусили вперше понервувати Аліссона, проте не партнерів за обороною бразильця.

Захисники Ліверпуля неначе грали в якийсь інакший, відмінний від команди, футбол, бо подекуди обрання позиції з їхнього боку відверто дивувало. Ось, наприклад, на п'ятій хвилині Матіп пропускає закидання до правого флангу штрафного, після чого намагається перехопити простріл від Хвана, але просто зрізає м'яч у дальню стійку власних воріт. А для кого цієї помилки було замало, то ще через рівний відтинок часу Гомес вирішив зняти подачу з правого флангу від Куньї з рук Аліссона, після чого Доусон у дебютному матчі з центру штрафного добив відскок від блокованого удару Кілмана.

Як підсумок, 0:2, Ліверпуль горить уже на самому початку зустрічі, і не може дати ради власним спробам атакувати проти добре вишикуваного захисту суперників. Передачі до штрафного в сподіванні на Нуньєса чи Салаха в ліпшому випадку завершувались ударами єгиптянина над воротами, тоді як перед власними володіннями гра "червоних" продовжувала викликати багато запитань. Команді Лопетегі при цьому було неважко десь пересмикувати хід гри, що унеможливлювало спроби суперників грати фірмовими дальніми передачами.

Певна річ, утрачати за таких умов Хвана через м’язове пошкодження було ще тим "подарунком" для господарів, проте вони як дограли впевнено перший тайм, так і продовжували чинити гідний опір уже поперерві. Красномовний момент був у гостей на 51 хвилині, коли в центрі чужого штрафного навіть запас вільного часу не зумовив результативний постріл Кейта. Тоді все вже було зрозуміло — команда Клоппа не завелась від самого початку, а за такої атмосфери останніх матчів чекати від неї динамічної перебудови було марною справою.

А тут ще й третій м’яч удалось забити "вовкам" на 71 хвилині за підсумком вишуканої контратаки в три передачі за участі Моутінью, Траоре та Рубена Невеша в центрі штрафного. Одним словом — познущалась команда Лопетегі зі своїх суперників, тож Клоппу залишалось тільки докидати додаткових гравців на поле за допомоги замін до фінального свистка.

У наступному турі Вулвергемптон гратиме в гостях проти Саутгемптона, а на Ліверпуль очікуватиме домашнє дербі проти Евертона.

Вулвергемптон — Ліверпуль 3:0
Голи: Матіп, 5, Доусон, 11, Невеш, 71

Вулвергемптон: Са — Семеду, Доусон, Кілман, Аїт-Нурі (Хонні, 83) — Леміна (Поденсе, 84), Невеш, Нунеш — Сарабія (Моутінью, 60), Кунья (Хіменес, 60), Хван (Траоре, 41).

Ліверпуль: Аліссон — Александер-Арнольд, Матіп, Гомес, Е. Робертсон (Цимікас, 86) — Кейта (Гендерсон, 65), Байцетич (Елліотт, 76), Алькантара — Салах, Гакпо (Окслейд-Чемберлен, 86), Нуньєс.

Попередження: Доусон — Гомес