Завершився черговий тур поточного сезону англійської Прем'єр-ліги, який традиційно подарував нам низку цікавих протистоянь, головним із яких цього разу став поєдинок між лондонським Арсеналом та Ліверпулем та Емірейтс Стедіум.

Після невеликої перерви ми повертаємось з нашими традиційними підсумками туру АПЛ, в рамках яких ми розглядаємо усі найцікавіші події і не тільки за результатами останніх матчів англійської першості.

Відразу зазначимо, що 23 тур АПЛ-2023/24 став найрезультативнішим в історії сучасного формату турніру (10 матчів) — команди в загальному забили аж 45 м'ячів! Попередній рекорд був 44 голи та досягався двічі: спочатку у другому турі сезону-2020/21, а потім у 34 турі сезону-2022/23.

У МАТЕРІАЛІ ТРАДИЦІЙНО:

- результати останніх матчів;
- огляд головних протистоянь;
- одним рядком про інші матчі;
- відео найкращих моментів усіх матчів;
- символічна збірна туру;
- турнірна таблиця та лідери за статистикою;
- календар наступних матчів;
- гумор у соцмережах.

ПОВАГА РІШАРЛІСОНА ТА ХАРАКТЕР ЕВЕРТОНА

У Тоттенгема останнім часом був дуже непростий календар матчів, в ході якого "шпорам" довелося зустрітися з Манчестер Юнайтед, Манчестер Сіті та Брентфордом, який нехай і має деякі проблеми цього сезону, але все ще готовий створювати проблеми топовим суперникам. Набагато серйозніші справи з Евертоном, який опустився в зону вильоту і продовжує боротися за виживання після зняття десяти очок. Як можна зрозуміти, навіть щодо найменшої відсутності мотивації в стані команди Шона Дайча й мови не йшлося, що апріорі обіцяло Тоттенгему непростий виїзд на Гудісон Парк. До всього цього "іриски" ще й футбол демонструють дуже пристойний з погляду наявних ресурсів та можливостей.

Очікувалося, що колектив Анге Постекоглу намагатиметься взяти м'яч під свій контроль, особливо на тлі недавнього повернення Джеймса Меддісона після травми, але в результаті все переросло в більшу кількість єдиноборств, боротьби за м'яч та переважно прямолінійних атак. У першому таймі Рішарлісон показав чудеса реалізації і двічі засмутив уболівальників Евертона, але обидва рази він відмовився святкувати м'ячі у ворота своєї колишньої команди — навіть десь засмутився та вибачився, після чого Гудісон Парк все ж заспівав ім'я бразильського форварда. Напевно, вибачення фанатами "ірисок" було прийнято.

А от у Евертона з реалізацією були помітні проблеми – доводилося буквально заносити м'яч у ворота. Хоча навіть удари з близької дистанції не завжди були гарантією успіху, один м'яч "ірискам" все ж вдалося забити ще у першому таймі, як би не протестував проти нього голкіпер "шпор" Вікаріо. Єдине – досі немає впевненості у тому, що саме Гаррісон є легітимним автором гола, а не Калверт-Льюїн.

У другому таймі команди продовжили обмінюватися періодичними моментами біля воріт одна одної, через що не залишало відчуття, що останнього слова в цьому матчі ми ще не почули. У результаті остаточної розв'язки довелося чекати аж до компенсованого часу, коли після стандарту Брентвейт буквально заштовхав м'яч у ворота Вікаріо і приніс своїй команді важливу нічию. І відверто кажучи, важко сказати, що Тоттенгем був дійсно на голову сильнішим за господарів поля. Можливо, далася взнаки деяка фізична втома "шпор", адже чим далі — тим більше підопічні Постекоглу помилялися в елементарних ситуаціях.

І в таких умовах на користь Евертона вже зіграли такі фактори, як домашні трибуни та небажання залишати АПЛ.

Евертон — Тоттенгем 2:2
Голи: Гаррісон, 30, Брентвейт, 90+4 — Рішарлісон, 4, 41

Евертон: Пікфорд — Годфрі (Коулман, 75), Тарковські, Брентвейт, Миколенко — Янг (Шерміті, 80), Гарнер, Гана, Макніл (Доббін, 85) — Гаррісон — Калверт-Льюїн (Бету, 75)

Тоттенгем: Вікаріо — Порро, Ромеро, ван де Вен, Удоджі — Гейб'єрг (Дрегушін, 89), Бентанкур (Сарр, 64) — Джонсон (Кулушевські, 64), Меддісон (Скіпп, 86), Вернер (Хіль, 86) — Рішарлісон

Попередження: Годфрі, Гарнер, Доббін

АРСЕНАЛ РОЗБИВ ЛІВЕРПУЛЬ — ІНТРИГА В ЧЕМПІОНСЬКИХ ПЕРЕГОНАХ ЗРОСТАЄ

Цілком можливо, це було останнє протистояння Мікеля Артети та Юргена Клоппа, яке ми взагалі бачили. Цілком точно воно було останнім у нинішніх амплуа, адже німецький фахівець улітку офіційно залишить Ліверпуль. Центральний матч туру був можливістю для одних повернутися до чемпіонських перегонів після провального кінця минулого року, а для інших — закріпити своє лідерство в таблиці і, можливо, навіть остаточно позбутися одного з головних конкурентів у боротьбі за "золото" поточного розіграшу Прем'єр-ліги.

Через травму Габріела Жезуса тренерський штаб Арсеналу вирішив використати Кая Гаверца як "хибну дев'ятку" (і пізніше німець зробить свою роботу), при цьому ключовим завданням "канонірів" було виграти центр поля і якнайшвидше повертати м'яч за рахунок високого пресингу, до якого вже говорячи постфактум гравці Ліверпуля виявилися неготовими. Що ще цікаво – цього разу Артета фактично відмовився від інвертованих фулбеків, а точніше їхнього активного зміщення в центр півзахисту, адже з цією зоною ідеально справлялися Райс, Едегор та Жоржиньо.

І перша причина провальної гри у виконанні Ліверпуля – це програний центр поля та неготовність протистояти такому високому пресингу. Друга причина — швидкий гол Сака, коли через активні зміщення Трента в атаку у Ліверпуля утворювалася позаду позиційна діра, а Конате не міг впоратися одночасно і з швидконогим Мартінеллі, і з в'язким Гаверцем. 

Після забитого м'яча Арсенал не прагнув відразу повернути собі контроль м'яча, замість цього узяв паузу і намагався вже ловити Ліверпуль на контратаках, що загалом працювало. Все йшло за планом "канонірів", але аномальний автогол Габріела буквально перед перервою став для Юргена Клоппа справжнім подарунком звідкись з небес. Пізніше цей подарунок Вірджіл ван Дейк та Аліссон по-джентельментськи повернуть своєму супернику, але це вже станеться після того, як Арсенал стримає спробу тотального штурму від "червоних" на початку другого тайму, на який через дискомфорт щодо старої травми литкового м'язу не вийшов Олександр Зінченко.

За підсумком один удар у площину за весь матч — це все, що дозволили господарі зробити мерсісайдцям того вечора, а помилки Алісона/Вірджила, червона Конате, знущальний сольний прохід Троссара в якості остаточної крапки — це вже просто результати того, як план лондонців проти Ліверпуля нарешті спрацював і приніс перемогу над лідером чемпіонату. Більш ніж заслужену перемогу у всіх аспектах.

Арсенал — Ліверпуль 3:1
Голи: Сака, 14, Мартінеллі, 67, Троссар, 90+2 — Габріел, 45+4 (авт.)

Арсенал: Рая — Вайт, Саліба, Габріель, Зінченко (Ківьор, 46) — Едегор, Жоржиньо, Райс — Сака (Нельсон, 79), Гаверц, Мартінеллі (Троссар, 74).

Ліверпуль: Аліссон — Александер-Арнольд (Робертсон, 58), Конате, ван Дейк, Гомес (Тьяго, 85) — Гравенберх (Елліотт, 58), Мак Аллістер, Джонс — Жота, Гакпо (Нуньєс, 58), Луїс Діас.

Попередження: Вайт, Ківьор, Саліба, Гаверц — Гомес, Конате

На 88-й хвилині був вилучений Ібраїма Конате (Ліверпуль) (друге попередження).

ЯК ПРОПУСТИТИ ТРИ ГОЛИ ВІД ФОДЕНА, АЛЕ ВСЕ ОДНО ДУЖЕ ВРАЗИТИ!

Закривав 23-й тур АПЛ поєдинок ще одного систематичного і поки що беззаперечного претендента на чемпіонство із сезону в сезон в особі Манчестер Сіті, який вирушив до Лондона в гості до Брентфорда. Статус фаворита, який мав колектив Хосепа Гвардіоли напередодні зустрічі, не піддавався жодним сумнівам, проте інтриги додавав факт того, що минулого сезону "бджоли" завдали майбутнім володарям треблу аж двох поразок в АПЛ.

Звичайно, зараз Брентфорд трохи видозмінився, має помітні кадрові втрати, а також близько не таку надійну та організовану лінію оборони. Це на власній шкурі довелося відчути голкіперу лондонців Марку Флеккену — і, відверто кажучи, ми дуже були раді, що він це відчув і в результаті подарував глядачам просто неймовірний воротарський перформанс у першому таймі.

Флеккен рятував все, включаючи всілякі виходи віч-на-віч від Ерлінга Голанда. Флеккен віддав асист введенням м'яча ударом від воріт, зумівши якимось чином вивести Ніла Мопе на результативне "побачення" з Едерсоном. Дев'ять сейвів у першому таймі! Дев'ять! І тільки десятий удар Манчестер Сіті в площину дозволив зрівняти рахунок перед перервою, хоча провини голкіпера Брентфорда в тому моменті там і близько немає — таке вже по всім законам фізики не береться.

Нічия після першого тайму, однак, звісно, продовжуватися так до нескінченності не могло — з 15 ударів у площину Флеккен здійснив у результаті 12 сейвів, за що лінія оборони вже апріорі зобов'язана отримувати по шапці від свого воротаря. На жаль, який би "матч життя" голкіпер Брентфорда не проводив, за рахунок оформленного хет-трику багатьом запам'ятається саме Філ Фоден в якості MVP. Залишається лише здогадуватися, що було б, якби Піннок не "привіз" абсолютно непотрібний гол наприкінці першого тайму. А так – очевидна та заслужена перемога гравців Манчестер Сіті, які обійшлися лише легким шоком до перерви.

Брентфорд – Манчестер Сіті 1:3
Голи: Мопе 21 – Фоден 45+3, 53, 70. 

Брентфорд: Флеккен – Коллінз, Піннок, Мі – Рерслев Расмуссен (Льюїс-Поттер 76), Єнсен (Дамсгорд 77), Норгорд, Янельт (Ярмолюк 76), Регілон (Аєр 79) – Тоні, Мопе (Баптіст 90+1). 

Манчестер Сіті: Едерсон – Вокер, Діаш, Аке, Гвардіол – Родрі – Фоден, Альварес, де Брюйне, Б. Сілва (Доку 71) – Голанд (Ковачич 86). 

Попередження: Мопе 31. 

Датро Фофана дублем після виходу на заміну врятував Бернлі від поразки Фулгему. Нагадаємо, що форвард Челсі став гравцем "бордових" цієї зими на правах оренди, але вже за 60 проведених хвилин у двох матчах він встиг забити два голи у ворота Фулгема та відзначитися асистом проти Манчестер Сіті — обидва рази 21-річний івуарієць виходив на заміни. Втім, якщо для Бернлі це великий успіх відіграти два м'ячі у заключному відрізку на тлі поточної боротьби за виживання, то для Фулгема — розчарування і провал. Десь, мабуть, змішанні емоції відчували й представники іншого клубу з Західного Лондона, дивлячись на миттєві успіхи свого нападника під керівництвом Венсана Компані та водночас свої провали.

Бернлі — Фулгем 2:2
Голи: Фофана, 71, 90+1 — Палінья, 17, Муніз, 21

Брайтон розгромив Крістал Пелес, наблизивши Роя Годжсона ще на один крок до звільнення. Вже ж можна констатувати факт, що прогресу "орлів" під керівництвом 76-річного фахівця очікувано не відбулося? Вболівальники Крістал Пелес відкрито вивішують під час поєдинків своєї команди протестуючі банери, а керівництво лондонців, напевно, не поспішає звільняти Годжсона тільки через повагу та наявність поки що комфортного відриву в п'ять очок від зони вильоту. Для Брайтона нинішні "орли" — це абсолютно не суперники. Керівництву КП вже час щось вирішувати, або хоча б планувати, а дідусю Годжсону вже змусити себе попрощатися зі справою всього життя...

Брайтон — Крістал Пелес 4:1
Голи: Данк, 3, Гіншелвуд, 33, Буонанотте, 34, Жуан Педро, 84 — Матета, 71

Феєрична гольова перестрілка Ньюкасла та Лутона. Зняття десяти очок є не єдиною причиною нинішнього перебування Евертона в зоні вильоту, адже саме "капелюшники" останнім часом перебувають просто у неймовірній формі і демонструють цікаві протистояння з хорошими результатами. Після шокуючої розгромної перемоги над Брайтоном з рахунком 4:0 підопічні Роба Едвардса обмінялися по чотири голи з Ньюкаслом, який взагалі-то має репутацію команди з організованою обороною.

І цікавий факт: Лутон забив чотири голи у виїзній грі вищої ліги вперше з вересня 1987 року (5:2 проти Оксфорда), тоді як Ньюкасл пропустив чотири голи в домашньому матчі вищого дивізіону проти новачка еліти вперше з березня 1976 року, коли зазнав поразки від... Манчестер Юнайтед із рахунком 3:4.

Ньюкасл — Лутон 4:4
Голи: Лонгстафф, 7, 23, Тріпп'єр, 67, Барнс, 73 — Ошо, 21, Барклі, 40, Морріс, 59 (пен.), Адебайо, 62

Астон Вілла відігралася на Шеффілд Юнайтед після поразки Ньюкаслу. Підопічні Унаї Емері відправили у ворота останньої команди турнірної таблиці п'ять "сухих" м'ячів, змістивши тим самим Тоттенгем із четвертого рядка. Так, у контексті боротьби за чемпіонство ми звикли говорити лише про "зіркову трійку" в особі Ліверпуля, Манчестер Сіті та Арсеналу, проте щільність на вершині таблиці АПЛ не дозволяє нам ігнорувати на цьому етапі сезону ні Астон Віллу, ні Тоттенгем.

Шеффілд Юнайтед — Астон Вілла 0:5
Голи: Макгінн, 12, Воткінс, 16, Бейлі, 20, Тілеманс, 30, Морено, 47

Нічия Борнмута та Ноттінгем Форест. Що ж, це був далеко не найкращий виступ команди Андоні Іраоли в цьому сезоні, але й "лісники" особливо нічим не вразили. Ілля Забарний традиційно відіграв увесь матч, Біллінг трошки попсував нерви власним вболівальникам вилученням наприкінці зустрічі, але в цілому — звичайна рядова нічия.

Борнмут — Ноттінгем Форест 1:1
Голи: Клюйверт, 5 — Гадсон-Одої, 45

Вилучення: Біллінг, 84 (Борнмут)

Манчестер Юнайтед здивував упевненою перемогою над Вест Гемом, тоді як головний тренер "червоних дияволів" Ерік тен Гаг вже встиг скористатися цим успіхом під час післяматчевої прессконференції: "Я останні пару місяців казав, що на МЮ чекає дуже світле майбутнє". 

Що ж, з одного боку, останні результати манкуніанців дійсно досить непогані, в таблиці вдалося піднятися аж на шостий рядок, та й забити три "сухі" м'ячі вкрай організованому Вест Гему вдається далеко не всім, не кажучи вже про розгромну перемогу. Проте все ж не залишає відчуття, що тен Гаг якось дуже рано заговорив про світле майбутнє.

По-перше, трохи більше тижня тому манкуніанцям створив проблеми Ньюпорт із четвертого дивізіону. По-друге, перемога над Вулвергемптоном хоч і була емоційною з ностальгічним відлунням до "Фергі Тайм", але абсолютно непереконливою. По-третє, Лісандро Мартінес знову вибув через травму на найближчий місяць, а Манчестер Юнайтед із ним і без — це зовсім інша команда в лінії оборони.

Зрозумійте правильно: найменше, що зараз хочеться чути від тен Гага, – це обіцянки та гучні фрази після першої за тривалий час справді впевненої перемоги. Особливо коли попереду на тебе чекає важкий виїзд до Астон Вілли на майже непоступливий Вілла Парк. Вже занадто багато сказано — просто робіть і все.

Манчестер Юнайтед — Вест Гем 3:0
Голи: Гойлунд, 23, Гарначо, 50, 84

Манчестер Юнайтед: Онана — Далот, Магвайр, Лісандро Мартінес (Варан, 71), Шоу (Лінделеф, 87) — Каземіро, Мейну (Мактоміней, 64) — Гарначо, Бруну Фернандеш, Рашфорд — Гойлунд (Антоні, 87)

Вест Гем: Ареола (Фабіанські, 46) — Цоуфал (Корне, 72), Джонсон, Зума, Агерд, Емерсон — Соучек (Філліпс, 72), Едсон Альварес — Кудус, Ворд-Праус — Боуен

Попередження: Соучек

Черговий ганебний провал Челсі — що далі для Михайла Мудрика та Маурісіо Почеттіно? З кожним новим провалом все більше розмов навіть серед уболівальників "синіх" щодо звільнення Маурісіо Почеттіно, команда якого на вихідних програла Вулвергемптону з рахунком 2:4, а Матеус Кунья оформив хет-трик. Що ж, таких людей, мабуть, досвід із Гремом Поттером нічого не навчив, та й взагалі є два головні питання. Перше: а хто із сильних фахівців захоче зараз йти в такий Челсі, де, очевидно, проблема не в тренері, а в дилетанському менеджменті? Друге питання: а чи може Челсі зараз дозволити собі звільнити Почеттіно, виплатити неустойку з погляду ФФП та запросити іншого сильного фахівця? У ЗМІ пишуть, що ні.

Очевидно, що в команді панує погана атмосфера, команди немає, а молодь не справляється з величезним тиском на тлі поганих результатів та виплачених величезних сум за їхні трансфери. І тут без згадки Михайла Мудрика просто неможливо обійтися апріорі. Так, український вінгер записав на свій рахунок асист проти Вулвергемптона після подачі з кутового, але напередодні матчу Почеттіно ясно дав усе зрозуміти однією фразою: "У нього чудові якості та потенціал, але це командна гра, а не теніс".

І хіба керманич Челсі в чомусь не правий? Правий. Тільки головна проблема  – це ментальна складова Михайла, про що ми писали ще у березні 2023 року, коли підбивали підсумки перших місяців українця в Англії. Мудрик надто залежний від громадської думки, сильно зациклюється на помилках, постійно хоче всім щось довести, тому робить необдумані та дурні рішення як на футбольному полі, так і в медіа з соцмережами.

Але нам не треба нічого доводити. Усі і так прекрасно розуміють, що Михайло Мудрик – дуже талановитий та працьовитий футболіст. Просто часом куди корисніше банально відкласти убік свій телефон, розслабитися та не засмічувати свою голову всілякою неважливою дурнею, через яку потім виникає ще більше проблем. А керівництву Челсі не завадило б зараз інвестувати не в нових гравців або тренера, а в кваліфікованих психологів для команди. Це буде і дешевше, і куди корисніше.

Челсі — Вулвергемптон 2:4
Голи: Палмер, 19, Сілва, 86 — Кунья, 22, 63, 82, Дісасі, 43 (АГ).

Челсі: Петрович — Гюсто (Гілкріст, 81), Дісасі, Тіаго Сілва, Чілвелл (Бадьяшиль, 81) — Кайседо (Джексон, 63), Галлагер — Палмер, Енцо, Стерлінг (Мудрик, 71) — Нкунку (Чуквуемека, 72).

Вулвергемптон: Са — Кілман, Доусон, Тоті — Семеду, Леміна, Гомес (Доерті, 90), Аїт-Нурі (У. Буено, 87) — Сарабія (Дойл, 72), Кунья — Нету (Бельгард, 72).

Попередження: Нюсто, Кайседо, Чілвелл — Семеду, Нету.

Найкращий тренер туру: Мікель АРТЕТА (Арсенал)

Важко навіть уявити, хто в наступному сезоні зможе поборотися з цими левами за тріумф у Чемпіоншипі:

Тим часом деякі фанати Челсі вже не можуть дочекатися цього:

- Давай подивимося, ким ти є насправді
- Я так і знав!

Кай Гаверц проти захисту Ліверпуля:

- Віржил ван Дейк та Аліссон Бекер проти Арсеналу:

- Він думає, що виграв АПЛ:

Мартін Едегор у неробочій час. Сфотографував впевнену перемогу Манчестер Юнайтед, бо ніхто не повірить:

"Просто спустіться в тунель, ви виграли гру, це просто три очки... Так, ви були блискучими, ви знову в боротьбі за титул. Пройдіть, будь ласка, вже в тунель". (c) Реакція Джеймі Каррагера на фотографію Едегора із клубним фотографом Арсеналу.

Тим часом Каррагер, коли говорить про боротьбу за титул:

ОФІЦІЙНА ЗАЯВА "ПОЛІЦІЇ СВЯТКУВАНЬ"!

"Абсолютно велике призначення! Завдяки фантастичній роботі, за підсумками якої він наказав Арсеналу не святкувати перемогу над його улюбленим Ліверпулем, ми раді вітати офіцера Джеймі Каррагера у наших рядах!👮‍♂️🚨🫡"

"З цими двома на борту нас справді не зупинити🚨Жодна команда не застрахована від "Поліції святкувань" (особливо Арсенал)🫡👮‍♂️"

Статистика голкіпера та вінгера за 100 млн. євро у цьому сезоні АПЛ: